Рішення № 74256703, 23.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/692/18

23 травня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Позов, з врахуванням уточнених позовних вимог обґрунтований тим, що 31 листопада 2011 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення про оформлення права власності за Тернопільською міською радою та реєстрацію квартири у АДРЕСА_1, в якості житла для тимчасового проживання. Даним рішенням було порушено права позивача та права її дитини, а також Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядок надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422. Позивач вважає вищезгадане рішення протиправним та незаконним, що і стало причиною звернення до суду.

Крім цього, посилаючись на те, що про оскаржуване рішення позивач дізналася лише в кінці березня, ОСОБА_1 просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду відзив на позов від 22.05.2018 року, в якому просив слухання справи проводити за наявними матеріалами за відсутності представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання сторін та їх клопотання про розгляд справи без їх участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що в зв'язку з виїздом ОСОБА_2 на роботу в Іркутську область Росії в м. Архангельськ (район крайньої півночі), рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №579 від 10.10.1986 року на квартиру АДРЕСА_2 видано охоронне свідоцтво (броня), яка згідно ст.ст. 73,75 Житлового кодексу України, правил бронювання жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 09.09.1985 року №342 зберігається за наймачем жиле приміщення в разі його тимчасової відсутності.

16 грудня 2007 року ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СТ№888185.

Після цього, з вересня 1999 року, ОСОБА_1 була вселена та проживає до цих пір у АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 11.12 Правил бронювання жилих приміщень наймач вправі здати в установленому порядку заброньоване жиле приміщення у піднайом або поселити в нього тимчасових жильців у межах строку дії охоронного свідоцтва (броні).

ОСОБА_2 покинула квартиру у тому ж році в незадовільному стані із заборгованістю по комунальних послугах, жодного разу у ній не з'являлась і померла громадянкою ОСОБА_3 Федерації 16 грудня 2007 року. За цей час позивачем було погашено усі борги, сплачувалися комунальні послуги, постійно здійснювалися необхідні поточні ремонти для підтримання належного стану приміщення, про що свідчить Акт від 09.03.2011 року, виданий ЖЕКом ПП «Обнова Т». З метою реєстрації у даній квартирі ОСОБА_1 неодноразово зверталася в ЖЕК і паспортний стіл, однак їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю відповідних документів.

Як видно з матеріалів справи, у 2008 році у позивача народився син - ОСОБА_4. З метою забезпечення необхідних умов проживання свого сина, якого виховує сама, ОСОБА_1 стала на чергу на отримання житла у Тернопільській міській раді.

В 2011 ропі вона звернулася в Тернопільський міськрайонний суд за захистом порушених цивільних прав з позовними вимогами до Тернопільської міської ради про визнання права користування вищезазначеною квартирою.

15 червня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом було винесено рішення, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені та за ОСОБА_1 та її малолітньою дитиною, ОСОБА_4 визнано право користування квартирою у АДРЕСА_1.

Натомість, 31 листопада 2011 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення про оформлення права власності за Тернопільською міською радою та реєстрацію квартири в якості житла для тимчасового проживання, відповідно до якого вирішено: оформити право власності за Тернопільською міською радою на однокімнатну квартиру №3 загальною площею 31.8 кв.м., житловою площею 20,9 кв.м. в житловому будинку за адресою вул. Глінки,2; зареєструвати однокімнатну квартиру №3 загальною площею 31,8 кв.м., житловою площею 20,9 кв.м. в житловому будинку за адресою вул. Глінки, 2, як житло для тимчасового приживання (маневрений фонд); дозволити тимчасово, до 01.12.2012 року проживати в квартирі №3 для тимчасового проживання, яка складається з однієї кімнати житловою площею 20.9 кв.м. в житловому будинку за адресою вул. Глінки, 2, ОСОБА_1, складом сім'ї 2 особи.

Варто зазначити, що окрім того, що було порушено права позивача та права її дитини, було також недотримано Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 7 статті 1 Житлового кодексу України, житловим приміщенням є приміщення, призначене та придатне для постійного і переважного проживання (квартира, кімната).

Умовами частини 1 статті 7 Житлового кодексу України визначені права та обов'язки власників житла, зокрема у разі, якщо власником житла є держава, ОСОБА_5 Крим, територіальна громада села, селища, міста, фізична чи юридична особа, що набула право власності на житло відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Житлового кодексу України за формою власності житловий фонд поділяється на комунальний житловий фонд, який належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ і міст.

Статтями 132-1 та 132-2 ЖК України визначається порядок, умови надання і користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання. Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання і Порядок надання, користування житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання, затверджений постановою КМУ № 422 від 31.03.2004. При цьому Житловий кодекс УРСР був доповнений вказаними статтями в червні 2003 року.

Як вбачається з пунктів 2, 3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422, житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, якщо: таке житло є єдиним місцем проживання, а їх сукупний дохід недостатній для придбання або найму іншого житлового приміщення; середньомісячний сукупний дохід сім'ї за попередні шість місяців, розрахований виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, менший від прожиткового мінімуму на сім'ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості найму житла. Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій.

Згідно пункту 4 вищевказаного Порядку, громадяни, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого приміщення, здавати його в під найм або вселяти до нього інших громадян.

Відповідно до пункту 15 вищевказаного Порядку, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська і Севастопольська міськдержадміністрації видають громадянинові ордер на вселення в житлове приміщення. Відповідно до пункту 16 Порядку, під час видачі ордера на житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання між власником житлового фонду або уповноваженою ним особою та громадянином, якому надається в користування зазначене житло, укладається договір найму житлового приміщення установленого зразка. Ордер та договір найму є підставою для вселення в житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання і для користування таким житлом на договірних умовах. Строк проживання відлічується з дати підписання договору найму.

Вказаним пунктом Порядку визначено, що до фондів житла для тимчасового проживання можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення.

Оскільки, на час створення фонду житла для тимчасового проживання на підставі рішення № 537 від 23.07.2008 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» спірна квартира не була вільною, суд дійшов до висновку про неправомірність віднесення її до житлових приміщень, з яких формується фонд житла для тимчасового проживання.

Судом також враховується, що про оскаржуване рішення позивачу стало відомо з кінця березня 2018 року, а тому, суд дійшов до висновку про те, що строк оскарження рішення органу владних повноважень ним пропущений з поважної причини, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

З урахуванням задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнення в її користь судового збору у сумі 704,80 грн. сплаченого згідно квитанції №0.0.1013391685.1 від 17.04.2018 року за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення 2011 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 листопада 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення 2011 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 листопада 2011 року «Про оформлення права власності за Тернопільською міською радою та реєстрацію квартири у АДРЕСА_1, в якості житла для тимчасового проживання".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 04058344) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, відповідно до квитанції №0.0.1013391685.1 від 17.04.2018 року .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.