Постанова № 74256632, 23.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2018 рокусправа № 804/4662/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененко Я.В.

судді: Бишевська Н.А. Добродняк І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (головуючий суддя – Ільков В.В.) у справі №804/4662/17 за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "АКМА" до відповідача 1 - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідача 2 - Державної фіскальної служби України, третя особа Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "АКМА" звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з одностороннього розірвання Договору про визнання електронних документів №060820151 (реєстраційний номер № НОМЕР_1) щодо неприйняття податкової накладної від 11.04.2017 року № 11;

- визнати податкову накладну від 11.04.2017 року за №11, виписану Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма "АКМА" (код ЄДРПОУ 20278565) на суму 2062223,33 гривень, податок на додану вартість - 412444,67 гривень такою, що прийнята Державною фіскальною службою України та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 28 квітня 2017 року, тобто без порушення строків, установлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що засобами електронного зв‘язку підприємством до контролюючого органу було направлено податкову накладну для реєстрації в ЕРПН. Проте, зазначена накладна відповідачем не прийнята з наступної причини: порушено вимоги ст.13 Закону України “Про електронний цифровий підпис”: сертифікат прострочено за даними АЦСК – сертифікат директора із діючого договору, дата завершення 01.06.2016 року; дію договору від 06.08.2015 року №060820151 припинено. Позивач вказував на те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів і з цих підстав просив його позов задовольнити.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018

року позов задоволено.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції встановив, що неприйняття контролюючим органом від позивача податкової накладної для реєстрації в ЄРПН стало наслідок припинення дії договору про визнання електронних документів, який був укладений між сторонами 06.08.2015р. Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції, пославшись на законодавчо визначені підстави для припинення дії договору про визнання електронних документів, а також на самі умови укладеного договору, вказав на неправомірність дій контролюючого органу щодо фактичного розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Шевченківському м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував дискреційні повноваження контролюючого органу до яких, зокрема, віднесено прийняття та реєстрацію податкових накладних. Тобто, відповідач вказує на те, що лише контролюючий орган може вирішити питання про прийняття чи не прийняття документів від платника податків. Крім цього, відповідач посилається на те, що позивачем не було доведено порушення його прав у спірних правовідносинах, у зв’язку з чим суд першої інстанції необґрунтовано вказав на необхідність захисту порушеного права. Також, відповідач посилається на те, що ним не було допущено протиправних дій, в частині неприйняття податкової накладної, оскільки ним вчиненні усі необхідні дії щодо своєчасного опрацювання документів, які подані позивачем та які стосувалися Договору про визнання електронних документів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ПП ВКФ «АКМА» знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

06.08.2015 між ПП ВКФ “АКМА” та ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС (правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області) укладено договір про визнання електронних документів № 060820151, із терміном дії посилених сертифікатів відкритих ключів до 01.06.2016 року.

У відповідності до п. 1 цього договору його предметом є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно із пп.3.1 розділу 3 Договору орган ДФС зобов’язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів у паперовому вигляді, та їх комп’ютерну обробку.

Відповідно до п.3 Розділу 6 Договору, договір дії до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

19.05.2016 року ПП ВКФ “АКМА” відповідно до п.1.2 розд.3, п.3 розд.6 Договору від 06.08.2015 року, надало до податкового органу нові посилені сертифікати ключів ЕЦП із терміном дії до 18.05.2018 року.

28.04.2017 року, відповідно до вимог чинного законодавства України ПП ВКФ “АКМА” складено та направлено до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкову накладну від 11.04.2017 року за №11 для реєстрації її в ЄРПН.

В цей же день, 28.04.2017 року ПП ВКФ “АКМА” отримано квитанцію №1 про відмову у прийнятті податкової накладної від 11.04.2017 року за №11, в якій зазначено: “Порушено вимоги ст.13 Закону України “Про електронний цифровий підпис”: сертифікат прострочено за даними АЦСК – сертифікат директора із діючого договору, дата завершення 01.06.2016 року; дію договору від 06.08.2015 року №060820151 припинено”.

29.04.2017 року позивач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області із запитом №156 про відновлення можливості реєстрації податкової накладної.

Відповіді на зазначений вище запит від 29.04.2017 року № 156 ПП ВКФ “АКМА” не отримало.

03.05.2017 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ДФС України з запитом № 158 щодо причин не можливості надання документів до бази даних центрального рівня ДПС та з вимогою щодо надання пояснень з цього приводу.

26.05.2017 року ПП ВКФ “АКМА” отримало лист за № 10631/10/04-036-08-01-13, в якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило позивача, що 29.04.2017 року відбулося автоматичне розірвання договору з коментарем “недійсний сертифікат директора”.

Не погодившись з діями контролюючого органу щодо розірвання Договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України "Про подання електронної податкової звітності від 10.04.2008 №233 (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді. У додатку 1 до Інструкції №233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно до пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Аналогічні підстави розірвання договору зазначені і в договорі від 06.08.2015р. №060820151 про визнання електронних документів, укладений позивачем з контролюючим органом. Так, згідно з п.п.1,3,5 розділу 6 договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

У спірному випадку, як свідчать надані позивачем документи (відповіді на його звернення), підставою розірвання договору стало не надання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа.

В той же час, встановлені судом першої інстанції обставини справи, які підтверджуються матеріалами справи, свідчать про те, що 12.05.2016р. позивачем придбано новий посилений сертифікат відкритих ключів ЕЦП, із терміном дії з 19.05.2016р. по 18.05.2018р., про що підприємство повідомило контролюючий орган.

При цьому, як свідчать матеріали справи, контролюючий орган від позивача приймав документи в електронній формі після 19.05.2016р. (а.с.20-21), тобто був обізнаний про наявність у позивача нового посиленого сертифікату відкритих ключів ЕЦП.

В той же час, контролюючим органом не було прийнято від позивача документ в електронній формі (податкову накладну), який надіслано 28.04.2017р., з посиланням на розірвання договору про визнання електронних документів з підстав не надання платником податків нового посиленого сертифікату відкритих ключів ЕЦП.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій контролюючого органу, який у відповідності до умов договору від 06.08.2015р. № 060820151, був зобов’язаний забезпечити приймання від позивача документів в електронній формі.

Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи неправомірність підстав для неприйняття контролюючим органом податкової накладної, надісланої позивачем засобами електронного зв‘язку, вказав на те, що належним та ефективним способом захисту порушеного права є визнання факту прийняття контролюючим органом та реєстрації податкової накладної в день її фактичного подання платником податків до контролюючого органу.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував дискреційні повноваження контролюючого органу до яких, зокрема, віднесено прийняття та реєстрацію податкових накладних.

З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що саме з таких повноважень контролюючого органу і виходив суд першої інстанції вирішуючи спір по суті, але, встановивши обставини, які свідчать про використання відповідачем наданих повноважень не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, суд першої інстанції правильно визначився із способом захисту порушеного права і такий судовий захист права не може вважатися втручанням у дискреційні повноваження державного органу.

Необгрунтованими суд апеляційної інстанції вважає і доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивачем не було доведено порушення його прав у спірних правовідносинах, у зв’язку з чим суд першої інстанції необґрунтовано вказав на необхідність захисту порушеного права. Такі аргументи відповідача є безпідставними, оскільки платник податків має не лише право, а й обов’язок подавати контролюючому органу для реєстрації податкові накладні. При цьому, такий обов’язок платника податків кореспондується з обов’язком контролюючого органу прийняти подану податкову накладну чи інші документи податкової звітності. Невиконання платником податків свого обов’язку є підставою для застосування до нього заходів реагування, які визначені Податковим кодексом України.

Також, відповідач, в апеляційній скарзі, посилається на те, що ним не було допущено протиправних дій, в частині неприйняття податкової накладної, оскільки ним вчиненні усі необхідні дії щодо своєчасного опрацювання документів, які подані позивачем та які стосувалися Договору про визнання електронних документів.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає те, що неправомірність дій контролюючого органу полягає у неприйняті податкової накладної, поданої засобами електронного зв’язку, тобто не виконання відповідачем зобов’язань, обсяг яких визначено договором про визнання електронних документів, дію якого фактично припинено контролюючим органом в односторонньому порядку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі №804/4662/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 23.05.2018р.

Повне судове рішення складено 25.05.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк