Рішення № 74255920, 24.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1584/18

РІШЕННЯ

іменем України

24 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участі:секретаря судового засідання Бачка А.М. позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №1364409 від 28 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ф" №1364409 від 28 березня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.03.2018 позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1364409 від 28.03.2018, яким останньому визначено податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку за 2018 рік в сумі 25000,00 грн.

Позивач вказує на те, що в 2017 року дійсно придбав легковий автомобіль Mercedes-Benz GLE - Series, 2017 року випуску, з двигуном внутрішнього згорання, об'ємом 3.0 л. бензин, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХК № 194956.

На виконання вимог Податкового кодексу України Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному сайті розмістило перелік автомобілів, які є об'єктами оподаткування транспортним податком у 2018 році.

В даному переліку належний позивачу на праві власності автомобіль за маркою, моделлю, об'ємом циліндрів двигуна, типу пального відсутній.

Позивач зазначає, що згідно електронного калькулятора розміщеного на офіційному веб сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість даного транспортного засобу для цілей оподаткування транспортним податком є меньшою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року.

Таким чином, позивач вважає належний на праві власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком, а отже винесене податкове повідомлення-рішення за № 1364409 від 28.03.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області №1364409 від 28.03.2018 щодо нарахування позивачу транспортного податку винесено на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

На адресу суду від представника відповідача 17.05.2018 надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що у таблиці наведені лише можливі ідентичні, аналогічні автомобілі, тобто це є не виключний перелік автомобілів, які підлягають оподаткуванню. Вказаний факт підтверджується витягом з офіційного сайту Мінекономрозвитку "Розрахунок вартості транспортного засобу", у якому наявна модель автомобіля, який належить позивачу.

При цьому, відповідач посилається на п.5 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМ України від 10.04.2013 №403, згідно якого передбачено, що ідентичними є транспортні засоби, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; тип коробки передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; технічні характеристики.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтвердили, що подавати інші заяви по суті справи ( відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив) не будуть.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши позовну заяву та відзив на позовну заяву, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд враховує наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 22.12.2017 придбав транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі GLE 320, двигун №27682130726064, шасі №WDC1660621B040429, що підтверджується актом передачі-прийняття автомобіля №40271, виданого ПрАТ "Хмельниччина-Авто".

Позивач є власником вказаного транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія СХК №194956.

ГУ ДФС у Хмельницькій області 28.03.2018 прийняте податкове повідомлення-рішення №1364409, яким ОСОБА_1 визначене податкове зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік в розмірі 25 000 грн.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно, п.п.267.1.1, п.267.1, ст.267 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п.п.267.2.1, п.267.2 ст.267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом ОСОБА_3 України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно до п.267.4. ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п.261.6.1, 261.6.2, п.261.6 ст.261 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 ПК України, з 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 10 квітня 2013 року № 403 "Про затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, який відповідно до п.1 встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі - Порядок №403).

Відповідно до п.2 Порядку №403, середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Згідно до п.13, 14 Порядку №403, середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення. Мінекономрозвитку забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства.

Враховуючи зазначене, на виконання вимог ПК України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному сайті http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UА розмістило перелік автомобілів, які є об'єктами оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Суд, дослідивши зазначений перелік, встановив, що вказаний автомобіль, який належить позивачу на праві власності не відноситься до зазначеного переліку за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, типу пального.

Крім того, згідно електронного калькулятора розміщеного на вищезазначеному офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель GLE - Series, 3,0 л, з двигуном внутрішнього згорання, бензин, тобто зазначеного згідно ідентичних параметрів автомобіля, який належить позивачу і є об'єктом оподаткування, становить 1068223,42 грн.

При цьому, як зазначалось судом, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні.

Враховуючи наведене, 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановлених законом на 1 січня 2018 року становить суму в 1396125,00 грн., що є більшою а ніж середньоринкова вартість автомобіля, що належить позивачу.

Одночасно з цим, методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 10 квітня 2013 р. N 403.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Згідно з п.4 Порядку №403, Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

При цьому, відповідно до п.13 Методики, Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно п.14 Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому, технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля. Однак, розбіжності між ідентичними автомобілями можуть стосуватися, зокрема, технічного стану легкового автомобіля.

Наведені положення свідчать, що при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів повинні враховуватись певні ознаки, параметри і характеристики транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку податковим органом інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.

Однак, в матеріалах справи відсутня зазначена інформація, а також, як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, що жодних відомостей від Мінекономрозвитку щодо інформації про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики на адресу відповідача не надходило, а тому впевнитись у наявності підстав у відповідача для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №822/1809/16.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вєстберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення щодо визначення позивачу грошового зобов`язання за платежем : транспортний податок на суму 25000,00 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_3 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, ідентифікаційний код - 39492190) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №1364409 від 28 березня 2018 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ф №1364409 від 28 березня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 травня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4