Ухвала суду № 74255903, 25.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2410/18

УХВАЛА

25 травня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (отримувач Головне управління Державного казначейства у Київській області, р/р 31110106700103 в ГУДКСУ у Київській області, м.Київ, МФО 821018, код ЄДРПОУ 28007070) призначення платежу 24061100 – плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 105177,65 грн. (сто п’ять тисяч сто сімдесят сім гривень шістдесят п’ять копійок), що еквівалентно сумі 3195,50 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.02.2018р.;

стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Одеської області судовий збір у розмірі 1762 грн. на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса : 65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3), в квитанції обов’язково зазначити призначення платежу : повернення судових витрат по сплаті судового збору за позовом Котовської місцевої прокуратури Одеської області до ОСОБА_1

Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст.160 КАС України, у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частин третьої - пятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що в обґрунтування підстав звернення до суду з вказаною позовною заявою прокурор посилається на те що Укртрансбезпека не наділена повноваженнями щодо звернення до суду з питань стягнення у судовому порядку нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортними засобами. Крім того, зазначено про відсутність органу, наділеного правом на звернення до суду з позовами зазначеної категорії, в зв’язку з чим наявні підстави для звернення прокурора, який виступає позивачем з даним позовом.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурор представляє інтереси держави у разі наявності порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) відсутність такого органу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В даному позові прокурор звертається як позивач, зазначаючи самостійно про це у позовній заяві.

Однак, за приписами частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому субєкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобовязаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частини шоста сьома статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, з системного аналізу викладених норм слідує, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, а саме: надано докази порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні бути підтверджені судом.

Таким чином, прокурор набуває адміністративну правосуб'єктність лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому наявність таких підстав може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті та Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).

Відповідно до п. 1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп.15 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 25.04.2018р. у Положенні про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 р., підпункт 27 пункту 5 після слова “нарахування” доповнено словами “, вживає заходів щодо стягнення”.

Відтак, відповідно до пп. 27 п. 5 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності з абз. 1 п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015р. «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, ОСОБА_2 міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Таким чином, Укртрансбезпека є суб'єктом владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

У позовній заяві прокурором належним чином не обґрунтовано підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі, не доведено неможливість останнього здійснювати самостійно свої повноваження або неналежне здійснення ним таких повноважень.

Прокуратурою не надано обґрунтованих доказів не здійснення або неналежним чином здійснення Укратрансбезпекою, її територіальними органами своїх повноважень.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 (адміністративне провадження №К/9901/2564/17), із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Таким чином, керівнику Котовської місцевої прокуратури Одеської області, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві слід зазначити визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, зокрема з урахуванням того змін до підпункту 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 р., внесених постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 25.04.2018р.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 р. відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

До позовної заяви додано докази, зазначені у переліку додатків, які засвідчені з порушенням вимог вищевказаних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши керівнику Котовської місцевої прокуратури Одеської області строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме: надання до суду письмових пояснень та доказів на підтвердження наявності законодавчо передбачених підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави; належним чином засвідчені копії письмових доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, із доказами направлення належно оформленого позову та доказів учасникам справи.

Згідно ст. 44 КАС України учасники справи зобов’язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, з метою попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 р. за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, - залишити без руху.

Надати Керівнику Котовської місцевої прокуратури Одеської області 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута керівнику Котовської місцевої прокуратури Одеської області відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Копію ухвали невідкладно надіслати керівнику Котовської місцевої прокуратури Одеської області.

Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, і не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.

Суддя: Г.П. Самойлюк