Рішення № 74255652, 25.05.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/53/18

Провадження № 2/321/116/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Глухана М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду від ОСОБА_1 вказано, що 05 червня 2016 року помер її чоловік ОСОБА_3. До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, зокрема увійшли житловий будинок № 36 по вул. Українській в смт Михайлівка Михайлівського району Запорізької області та ј частка земельної ділянки площею 6,3200 га, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Запорізької області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 2323355100:34:008:0009), яку ОСОБА_3 прийняв в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 10 грудня 2007 року, але не оформив за життя. Позивач зазначає, що своєчасно звернулась до нотаріуса з питання прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена Спадкова справа за № 112 за 2016 рік, 23 березня 2017 року нею було отримано свідоцтво про право на спадщину – житловий будинок № 36 по вул. Українській в смт Михайлівка Михайлівського району Запорізької області. Однак, у видачі свідоцтва на право на спадщину - ј частку земельної ділянки площею 6,3200 га, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Запорізької області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 2323355100:34:008:0009), їй було відмовлено в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку позбавляє позивача можливості успадкувати майно після смерті її чоловіка, у зв’язку з чим вона просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач не з’явилася, але надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, та неявки третіх осіб, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 05 червня 2016 року помер ОСОБА_3 (а.с.5). Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серії І-ТП № 358547, виданого Ставищенською сільською радою Коростенського району Житомирської області 19 червня 1976 року, ОСОБА_1 уклала шлюб зі ОСОБА_3 (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 квітня 2009 року, ОСОБА_3 отримав у спадщину після смерті батька ОСОБА_4 спадкове майно у вигляді ј частки земельної ділянки площею 6,3200 га, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Запорізької області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 019290 від 25 грудня 2003 року (кадастровий номер 2323355100:34:008:0009) (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23 березня 2017 року державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно – житловий будинок № 36 по вул. Українській в смт Михайлівка Михайлівського району Запорізької області.

Постановою ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 20 грудня 2017 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого 05 червня 2016 року ОСОБА_3 у зв’язку з тим, що спадкоємцем правовстановлюючий документ на земельну ділянку площею 6,3200 га, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Запорізької області, не наданий (а.с. 8-9). Крім того, згідно вказаної постанови, інший спадкоємець – син померлого ОСОБА_5, відмовився від прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті її чоловіка – ОСОБА_3

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід’ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім’я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов’язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 оформити своє право на спадщину не може через відсутність правовстановлюючого документу. Таким чином, визнання права власності не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

Керуючись ст. ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частку земельної ділянки площею 6,3200 га, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Запорізької області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва року (кадастровий номер 2323355100:34:008:0009), в порядку спадкування після смерті яку ОСОБА_3, який помер 5 червня 2016 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6