Рішення № 74255587, 18.04.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/244/18

Провадження № 2/321/205/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2018 року смт.Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Березнікова О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Мосієнко О.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку виплат, компенсації втрати частини заробітної плати, а також моральної шкоди .

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку виплат, компенсації втрати частини заробітної плати, а також моральної шкоди .

Мотивуючи свої вимоги тим, що згідно наказу № 3763-к від 22 листопада 2007 року позивач була прийнята на роботу в Михайлівський район електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» на посаду техніка.

Згідно Наказу №420-од від 27.07.2016 року Відрите акціонерне товариство «Запоріжжобленерго» з 01.02.2017 року перетворено в Публічне акціонерне товариство «Запоріжобленерго».

В зв’язку з систематичним порушенням роботодавцем умов праці та невиконанням власником або уповноваженим органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, вона вимушена була звільнитись по ч.3 ст.38 КЗпП України з 31 січня 2018 року.

Трудову книжку їй видали своєчасно, а заборгованість по заробітній платі та розрахунок при звільнені на загальну суму 19168 грн. 32 коп. не провели. Копії наказів про прийом на роботу та звільнення їй не видали.

Так, у період її роботи з вересня 2017 року в порушення вимог ст.115 КЗпП України, заробітна плата сплачувалась частково, не у повному розмірі, в наслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі що складає 17 050,82 грн.

Виплата належних їй сум 31 січня 2018 року (в день звільнення, в який вона працювала та була на роботі) власником здійснена не була.

Неодноразово вона зверталась до керівництва підприємства з вимогою провести розрахунок але отримувала відмову з посиланням на скрутне фінансове становище ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Враховуючи, що відповідач зобов’язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки виплати, що на момент уточнення позову становить 53 робочі дні ( лютий 20 робочі дні +березень 21 робочі дні +квітень 12 робочі дні ) х 150,89грн. = 7997,17грн.

Відповідач здійснив затримку у виплаті заробітної плати більш ніж на один місяць, тому останній зобов’язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, що становить 1159,46грн. ( 17050,82грн. х 106,8%= 18210,28 грн. 17050,82 грн.= 1159,46 грн.) За вересень 2017 року заборгованість у розмірі 2117,50 грн., було сплачено лише 01.0372018 року. Компенсація складає 143,99 грн.( 2117,50 грн. х 106,8%=2261.49 грн. - 2117,50грн.= 143,99грн. Разом 1303,45грн.

Крім того, діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка виражається в тому, що вона опинилася у скрутному матеріальному становищі, унеможливили забезпечення нормального існування її та членів її сім’ї, що мало наслідком виникнення тяжкого психологічного стану. Вказане також зумовило її після повного робочого дня шукати додаткові джерела доходу для забезпечення існування себе та своєї родини. Моральну шкоду вона оцінює в 5 000 грн.

У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути на її користь несплачену заробітну плату за період з вересня 2017 року по 31 січня 2018 року включно в розмірі 17050 грн.82 коп.; крім того, стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені починаючи з 31.01.2018 року по день звернення до суду в розмірі 7997 грн. 17 коп. і далі по день ухвалення рішення та стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 1303 грн.45 коп., крім того, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просили суд задовольнити їх позовні вимоги, додавши, про те що, позивач працюючи на основній роботі через брак коштів вимушена була відшукувати ще підробітки так, як має захворювання та перебуває на обліку в анкології, дії відповідача з невиплати заробітної плати похитнули її звичайний емоційний стан та призвели до моральних страждань.

В судовому засіданні представник відповідача проти розрахунку наданого позивачем не заперечувала, однак просила суд відмовити у задоволення позовних вимог відносно стягнення моральної шкоди, оскільки вважала, що діями відповідача моральних страждань позивачеві завдано не було. В іншій частині покладалась на розсуд суду та аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки БТ-1 №1953392 ОСОБА_1 22 листопада 2007 року була прийнята на роботу в Михайлівський район електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» на посаду техніка (а.с.12);

Відповідно Наказу №292 від 30 січня 2018 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником, або уповноваженим органом законодавством про працю, уповноваженого чи трудового договору ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с.13 на звороті).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серія АД № 148380 ОСОБА_1 має третю групу інвалідності, інвалідність встановлено безстроково. Факт загального захворювання також підтверджується висновком радіолога (а.с.21-22).

Відповідно довідки № 273 виданої Василівським об’єднаним УПФУ в Запорізькій області, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі у розмірі 1541,11 грн. (а.с.23).

Згідно довідки про невиплачену заробітну плату за період серпень 2017 р. – січень 2018 р., ОСОБА_1, працюючи на посаді техніка, станом на 02 квітня 2018 року складає 16237,81 грн. (а.с.35).

Відповідно довідки про невиплачену заробітну плату за період серпень 2017 р. – січень 2018 р., заборгованість по заробітній платі, станом на 19 березня 2018 року складає - 17050,82 грн. (а.с.36).

Згідно наказу (Розпорядження) № 3763-к від 22.11.2007 року ОСОБА_1 прийнята на роботу з 22.11.2007 року до Михайліваського РЕМ на посаду технік, з окладом 0,5 ставки (а.с.38).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України закріплено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено судом, 31 січня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з ПАТ «Запоріжжяобленерго» за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником, або уповноваженим органом законодавством про працю, уповноваженого чи трудового договору.

Відповідно яким визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Зважаючи на вищевикладене, середній заробіток за весь час затримки, що на момент звернення до суду становить 2530 грн. 64 коп. (4776,35 грн.+2634,74 грн. = 7411,09 грн. : 2 = 3705,45 грн.:41 робочий день х 28 днів). Затримка виплати розрахунку при звільнені на день звернення до суду складає 28 днів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Так, індекс споживчих цін за вересень 2017 року склав 102.0%, за жовтень 2017 року – 101,2%, за листопада 2017 року – 100,9%, за грудень 2017 року – 101,0 %, за січень 2018 року – 101,5%, або 106,8%.

Враховуючи, що відповідач здійснив затримку у виплаті заробітної плати більше ніж на один місяць, останній зобов’язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплат, що становить 1159 грн.46 коп. (17050 грн. 82 коп. х 106,8% = 18210 грн. 28 коп. – 17050 грн. 82 коп. = 1159 грн.46 коп.). за вересень 2017 року заборгованість у розмірі 2117 грн. 50 коп. була сплачена 01 березня 2018 року. Компенсація складає 143 грн. 99 коп. (2117 грн. 50 коп. х 106,8 % = 2261 грн. 49 коп. – 2117 грн. 50 коп. = 143 грн. 99 коп.) разом становить 1303 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з тих міркувань, що через невиконання відповідачем, передбаченого статтею 116 КЗпП України обов'язку по виплаті працівнику всіх сум, що належать їй від підприємства в день звільнення позивач отримала психологічний стрес, похитнувся її психологічний та фізичний стан, та відбулися вимушені зміни в життєвих та виробничих стосунках.

Згідно з абз. 2 п. 5 Постанови Верховного Суду України N 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому доказуванню позивачем підлягають такі обставини: наявність моральної шкоди, протиправність діяння того, хто спричинив цю шкоду, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, необхідно з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови Верховного Суду України N 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з

урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого -

спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач, як на підставу спричинення моральної шкоди посилається на обставини, що невиплата заробітної плати в період роботи на підприємстві, непроведення розрахунку з нею при звільненні призвели до скрутного матеріального становища, унеможливили забезпечення нормального існування її та членів її сім’ї, що призвело до виникнення тяжкого психологічного стану.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» моральної шкоди підлягає задоволення, оскільки позивачем доведено факт заподіяння моральних та фізичних страждань спричинених відповідачем, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками, зазначеними позивачем.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265, 280-282, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», яке знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку виплат стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати, а також моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з вересня 2017 року по 31 січня 2018 року включно в розмірі 17050 (сімнадцять тисяч п’ятдесят) грн. 82 коп.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені починаючи з 31 січня 2018 року по день ухвалення рішення в розмірі 7997 (сім тисяч дев'ятсот дев’яносто сім) грн. 17 коп.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 1303 (одна тисяча триста три) грн.45 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 (п’ять тисяч) грн.. , а всього стягнути 31351 (тридцять одну тисячу триста п’ятдесят одну) грн.. 44 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в дохід держави судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4