Рішення № 74255574, 17.05.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10361/16-ц 2/335/59/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Запоріжжя цивільну справу

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та коштів на утримання колишньої дружини.

В свою чергу, 24.10.2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позов до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства та виключення відомостей із актового запису про народження дитини про батька дитини.

Ухвалою суду від 24.10.2016 року зустрічна позовна заява об’єднана в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 15.12.2016 року провадження по справі зупинено на час виконання призначеної судом за клопотанням представника відповідача за первісним позовом, судової-генетичної експертизи.

24.02.2017 року провадження по справі відновлено, оскільки до суду надійшов висновок КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медично експертизи» на виконання ухвали суду від 15.12.2016 року.

11.09.2017 року в порядку повторного автоматичного розподілу, з підстав закінчення терміну повноважень судді Бойко О.Ю., справа передана на розгляд судді Геєць Ю.В.

22.02.2018 року судом вирішено питання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, та сторонам по справі встановлено строк для подання відзиву на позови та надання письмових пояснень.

Ухвалою суду від 17.05.2018 року зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства та виключення відомостей із актового запису про народження дитини про батька дитини, за заявою позивача за зустрічним позовом та його представника, залишений без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, які були уточненні під час розгляду справи, позивач зазначає, що з 2014 року по 2016 роки перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу народилась дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що за їх спільною домовленістю відповідач з 2015 року надавав матеріальну допомогу на дитину у розмірі 4000 грн. щомісячно, однак продовж кількох місяців до звернення до суду з позовом, перестав надавати матеріальну допомогу, хоча має таку можливість, оскільки працевлаштований, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з моменту подачі позову в розмірі 1/3 частини від усього доходу відповідача до повноліття дитини, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання колишньої дружини ОСОБА_4, в розмірі прожиткового мінімуму працездатної особи до настання трьохрічного віку дитини, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати за надану правову допомогу та витрати за участь у експертизі на загальну суму 11 920 грн.

Відповідно до письмових заперечень відповідача та його представника, викладених у їх відзиві на позовну заяву, відповідач та його представник просять відмовити ОСОБА_4 у задоволенні її позову, посилаючись на те, що позивачем не надані докази, що підтверджують розмір витрат позивача на дитину щомісячно, а також на те, що позивачем не обґрунтована вимога позивача про стягнення аліментів на її утримання до настання трьохрічного віку дитини, оскільки під час розгляду справи дитині вже виповнилось три роки. Також зазначили, що позивачем та її адвокатом не надано підтвердження відображення грошових коштів, сплачених позивачем за юридичну допомогу, в книзі обліку доходів та затрат, де адвокати відображають свої доходи, з яких сплачують податки.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року витребувалися у ОСОБА_5 дані, а саме, про те де на сьогодні працює відповідач, його займана посада та отриманий дохід за період з січня 2017 року помісячно по час постановлення ухвали. А також витребувалися у Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду м. Запоріжжя: дані щодо ОСОБА_5, про його доходи за період з 01 січня 2016 року по жовтень 2017 року включно, з визначенням місця роботи, посади та інших джерел доходу, які здійснювалися нарахування єдиних соціальних внесків до пенсійного фонду України щодо ОСОБА_5, та хто їх здійснював, за період з 01 січня 2016 по жовтень 2017 року включно.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про народження серії І-ЖС № 272147, виданого Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, батьками малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

У відповідності до ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Як встановлено судом батько проживає окремо від дитини, а тому відповідно до вимог ст.ст. 180, 181 Сімейного Кодексу України має обов’язок брати участь у її утриманні.

Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

ОСОБА_7 вимог ч. 1, 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

ОСОБА_7 із ст.18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Стаття 181 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідності із ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини.

Статтею 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2018 рік” встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 року з 01 січня 2018 року у розмірі 1492 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 СК України якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право вона має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З наданих відповідачем та його представником доказів долучених до матеріалів справи, вбачається, що він з 2015 року по 03.06.2016 року добровільно надавав матеріальну допомогу на дитину в загальному розмірі 51 992 грн., що свідчить про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на дитину та на колишньою дружину.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об'єктивності, розумності та справедливості, виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, який має забезпечуватись насамперед батьками, рівного обов'язку батька та матері по утриманню дитини, зважаючи на зміну розміру прожиткового мінімуму в сторону збільшення, враховуючи те, що дитина проживає разом з матір’ю, відповідач є здоровою, працездатного віку особою та може надавати матеріальну допомогу, має на утриманні дитину від іншого шлюбу, обов’язок обох батьків утримувати дитину, вважає розумним та справедливим стягнення з відповідача аліментів на утримання сина в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.09.2016 року і до повноліття дитини, а також аліментів на утримання колишньої дружини ОСОБА_4, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), починаючи з 16.09.2016 року і до досягнення дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,трьохрічного віку, тобто до 27.11.2017 року.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та витрати за участь у експертизі у загальному розмірі 11 920 грн., суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

ОСОБА_7 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі – ОСОБА_1 і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги від 12.09.2016 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцією на суму 2500 грн. від 24.11.2016 року, квитанцією на суму 4000 грн. від 14.12.2016 року, квитанцією на суму 4000 грн. та ОСОБА_7 прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 22.03.2017 року. ОСОБА_7 про прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 22.03.2017 року адвокатом ОСОБА_1 було витрачено 20 годин (консультація адвоката, складання позовної заяви з доповненнями, складання заперечень на зустрічну позовну заяву, складання клопотання про проведення експертизи, складання заяви про збільшення позовних, участь у судових засіданнях).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, позивач понесла витрати пов’язанні з виконання ухвали суду про проведення судової-генетичної експертизи, які виразились в придбанні квитків до м. Одеса, до місця розташування експертної установи, вартість яких складає 1420 грн.

Враховуючи, що позивачем підтверджено понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в частині участі адвоката у судових засіданнях, та додаткових витрат, суд вважає, що доводи відповідача про те, що такі витрати не підтверджені належними доказами не заслуговують на увагу, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати пов’язані з правничою допомогою адвоката та витрати за участь у експертизі на загальну суму 11 920 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

ОСОБА_4, як одержувач аліментів, від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції звільнена (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 551,20 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з ОСОБА_5 до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 141, 206, 211, 261, 264, 265, 354, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП 29837177, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.09.2016 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП 29837177, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання колишньої дружини ОСОБА_4, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), починаючи з 16.09.2016 року і до досягнення дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,трьохрічного віку, тобто до 27.11.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП 29837177, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2) понесені судові витрати за надану правову допомогу та витрати за участь у експертизі на загальну суму 11 920 грн.

Стягнути з ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП 29837177, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення аліментів у визначеному позивачем розмірі – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 25 травня 2018 року.

Суддя Ю.В. Геєць