Рішення № 74254682, 21.05.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/261/18

Провадження № 2-о/304/17/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

заявника – ОСОБА_1,

його представника – адвоката ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу № 304/261/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Тур’я-Реметівська сільська рада Перечинського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_4, який помер 07 червня 2007 року, разом із померлою 23 квітня 1992 року матір'ю ОСОБА_5 у будинку № 85 по вул. Визволення в с. Тур'я-Ремета Перечинського району Закарпатської області на день її смерті. Свої вимоги мотивує тим, що 07 червня 2007 року помер його батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку № 23 по вул. Кам’яна в с. Тур’я-Ремета Перечинського району. На вказане майно він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Крім вказаного будинку, після смерті його батька також залишився будинок № 85 по вул.Визволення в с. Тур'я-Ремета Перечинського району Закарпатської області, що належав бабусі. Так, ОСОБА_4 на момент смерті матері дійсно проживав з останньою без реєстрації у спадковому будинку, відтак до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за ОСОБА_5 не звертався. Оскільки документи у підтвердження вступу батька в управління спадковим майном його матері відсутні, внаслідок чого у нього існують перешкоди у оформленні права власності на спадкове майно ОСОБА_4, тому просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_2 вимоги заяви підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник Тур’я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області як заінтересованої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_5 хворіла, їй було важко ходила, а тому до неї у будинок № 85 по вул. Визволення в с.Тур'я-Ремета Перечинського району Закарпатської області переїхав жити син ОСОБА_4 (до цього він проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1). Батько заявника проживав з ОСОБА_5 аж до її смерті, залишився там і після такої. У спадковому будинку також проживав її інший син ОСОБА_7, однак він помер раніше матері.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що колись разом з ОСОБА_4 навчався. Мати ОСОБА_4 проживала окремо у старому будинку, хворіла, а тому з нею постійно проживав її син ОСОБА_9, який доглядав за нею. Крім нього, у ОСОБА_5 нікого не було, так як її інший син, який також проживав з нею, помер. Після смерті матері у 90-х роках ОСОБА_4 продовжував доглядати за будинком, так як живих братів чи сестер у нього не залишилося.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 (бабуся ОСОБА_1 та матір його батька ОСОБА_4) на випадок смерті належний їй житловий будинок № 85 по вул.Визволення в с. Тур’я-Ремета Перечинського району Закарпатської області заповіла своєму сину ОСОБА_10, про що свідчить заповіт від 24 жовтня 1990 року, посвідчений державним нотаріусом Тур’я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області та зареєстрований в реєстрі за № 55. Однак, 21 квітня 1992 року помер ОСОБА_10, що стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00018282586 від 29 червня 2017 року, а 23 квітня 1992 року померла ОСОБА_5, що стверджується повторним свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 231356, виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 29 червня 2017 року (а. с. 5, 6, 9, 11, 19, 20).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим Кодексом чинності.

Як роз’яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_5 відкрилася 23 квітня 1992 року і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд вважає необхідним застосувати до даних правовідносин норми ЦК УРСР.

Так, згідно ч. 1 ст. 554 ЦК Української РСР в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Оскільки ОСОБА_10 помер до відкриття спадщини за заповітом, тому після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за законом у вигляді житлового будинку № 85 по вул. Визволення в с. Тур'я-Ремета Перечинського району Закарпатської області.

Також встановлено, що на час відкриття спадщини будинку № 85 по вул. Визволення в с. Тур'я-Ремета Перечинського району Закарпатської області разом із спадкодавцем ОСОБА_5 постійно проживав її син – ОСОБА_4, що стверджується показами свідків ОСОБА_6А і ОСОБА_8, а також довідкою № 856/02-27 від 30 червня 2017 року, виданою Тур’я-Реметівською сільською радою Перечинського району Закарпатської області (а. с. 21).

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 на випадок смерті належний йому житловий будинок разом з надвірними спорудами № 23 по вул. Дзержинського в с. Тур’я-Ремета Перечинського району Закарпатської області та все майно, що належатиме йому на день смерті, заповів своєму сину ОСОБА_1, про що свідчить заповіт від 21 грудня 2005 року, посвідчений секретарем виконкому Тур’я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області та зареєстрований в реєстрі за № 156/07-05 (а. с. 13).

07 червня 2007 року ОСОБА_4 помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 травня 2016 року спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8, 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз’яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, з метою захисту права заявника на оформлення спадщини, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати при ухваленні судом рішення не відшкодовуються.

На підставі вищенаведеного та керуючись п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 524 ч. 1, 529 ч. 1, 548, 549 ЦК Української РСР, ст. ст. 5, 7, 206 ч. 4, 258-259, 265, 294, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1 (89221, Закарпатська область, Перечинський район, с. Тур’ї-Ремети, вул. Кам’яна, № 23; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), заінтересована особа – Тур’я-Реметівська сільська рада Перечинського району Закарпатської області (89221, Закарпатська область, Перечинський район, с. Тур’ї-Ремети, вул. Тканка, № 1; код ЄДРПОУ 04351280) про встановлення факту, що має юридичне значення, — задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4, який помер 07 червня 2007 року, на час відкриття спадщини за адресою: с. Тур’я-Ремета, вул. Визволення, № 85 Перечинського району Закарпатської області, постійно проживав разом із спадкодавцем – ОСОБА_5, яка померла 23 квітня 1992 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_11