Постанова № 74254441, 17.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 298/1118/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 травня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого – судді Фазикош Г. В.

суддів Бисаги Т. Ю., Готри Т. Ю.

з участю секретаря Чучки Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоберезнянського районного суду від 8 листопада 2017 року, ухвалене суддею Тарасевич П. П., по справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25 грудня 2009 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними грошима відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 31.07.2017 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 39 194, 81 грн. З них:

- 4382, 62 грн. борг по кредиту;

- 29 569, 58 борг за відсотками;

- 2900 грн. пеня та комісія;

- 500 грн. фіксована частина штрафу;

- 1842, 61 грн. процентна складова штрафу.

Відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов’язань, заборгованість за договором не погашає, а тому позивач просив стягнути цю заборгованість в розмірі 39194, 81 грн. у судовому порядку (а.с.3-4).

Рішенням Великоберезнянського районного суду від 8 листопада 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.12.2009 року в розмірі 39 194, 81 грн. Вирішено питання про судові витрати (а.с.37-39).

На це рішення відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Зазначає, що борг не визнає, строк стягнення коштів позивачем пропущено. Крім того, умови та правила надання банківських послуг нею не підписані. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, в задоволенні позову відмовити (а.с.42-45).

У судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідачки ОСОБА_2 скаргу підтримав та просив задовольнити. Представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 проти скарги заперечила та просила її відхилити.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).

Встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25 грудня 2009 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту, то банк керується п.3.2, п.3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) слідує, що старт карткового рахунку мав місце 03.12.2009 року, а встановлення кредитного ліміту в розмірі 500 грн. – 25.12.2009 року. Далі, кредитний ліміт неодноразово змінювався спочатку в бік збільшення до 7000 грн., а потім в бік зменшення до 4390 грн., що мало місце 04.02.2015 року (а.с.75).

Між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким були надані наступні кредитні картки:

-5457082928899223, дата відкриття 03.12.2009 року, термін дії 12/2013 рік;

-4149437103349096, дата відкриття 23.07.2010 року, термін дії 02/2014 рік;

-5457082231753059, дата відкриття 07.02.2014 року, термін дії 02/2018 рік.

Отже, кредитні картки неодноразово банком перевипускалися. Термін дії останньої закінчується в лютому 2018 року. Таким чином, строк звернення до суду із позовом не пропущено. Особу позичальника ОСОБА_1 ідентифіковано при отриманні кредитної картки, про що свідчить відповідна роздруківка банку.

Своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними грошима відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 31.07.2017 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 39 194, 81 грн. З них:

- 4382, 62 грн. борг по кредиту;

- 29 569, 58 борг за відсотками;

- 2900 грн. пеня та комісія;

- 500 грн. фіксована частина штрафу;

- 1842, 61 грн. процентна складова штрафу.

Доводи відповідачки про те, що в Умовах та правилах надання банківських послуг відсутній її підпис, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки цей договір є договором приєднання, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В заяві-анкеті про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг міститься підпис відповідачки ОСОБА_1 (а.с.8). Крім того, в цій заяві зазначено, що Заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між сторонами Договір про надання банківських послуг.

Позичальник (відповідач) ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом він підтверджує факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку, а також його місцезнаходження.

До справи додано усі необхідні докази отримання відповідачем кредиту та наявності боргу перед позивачем. Зокрема, заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», умови та правили надання банківських послуг, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1, довідку про номера карток, дату їх відкриття та термін дії, розрахунок заборгованості (а.с.5-15, 74-88).

За таких обставин місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення

Рішення Великоберезнянського районного суду від 8 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 травня 2018 року.

Головуючий __

Судді __

__