Ухвала суду № 74254285, 25.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/3454/18

Кримінальне провадження № 1-кс/243/995/2018

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2018 року Слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Кузнецов Р.В., при секретарі Малиновській І.Ю., за участю прокурора – Афанасьєвої Д.К., слідчого – Склярової О.М., підозрюваного – ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12018050510000839 від 22 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судимий:

-24.05.2000 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. 81 ч. 2 КК України, вид покарання позбавлення волі строком 2 роки. 12.03.2002 звільнений умовно - достроково, невідбутий строк 9 місяців 27 днів;

-24.07.2002 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2 КК України, вид покарання позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

-13.07.2006 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. 263 ч. 1 КК України, вид покарання позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

-23.04.2010 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. 190 ч. 1 КК України, вид покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік. Звільнений 22.10.2010 умовно - дострокова на підставі ст. 81 КК України, невідбутий строк 5 місяців 11 днів;

-10.07.2012 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2 КК України, вид покарання у вигляді арешту строком 3 місяці.

-29.11.2012 року Слов'янським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2, ст.

185 ч. 3, ст. 70 ч. 1, ст. 71, ст. 72 КК України, вид покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці

-27.04.2018 року направлено обвинувальний акт до Слов'янського міськрайонного суду за ст. 185 ч. 2 КК України, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2018 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, слідчим СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області обґрунтував свої вимоги тим, що ОСОБА_1, будучи особою раніше судимою, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів, повторно вчинив кримінальне правопорушення.

У кінці лютого 2018 року, точну дату встановити під час досудового розслідування не представилось можливим, у нічний час о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_1, проходив біля території домоволодіння № 59 по вул. Невського, с. Майдан, Слов'янського району, де у нього виник раптовий протиправний корисливий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаного домоволодіння, яке належить ОСОБА_3

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна тієї ж доби у кінці лютого 2018 року, точну дату встановити під час досудового розслідування не представилось можливим, у нічний час о 02 годині 40 хвилин ОСОБА_1 руками відчинив засов калитки та незаконно проник на територію домоволодіння № 59 по вул. Невського, с. Майдан, Слов'янського району, де продовжуючи свій єдиний протиправний умисел через розірвану плівку на вікні, проник у будинок, що є житлом, де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з приміщення житлового будинку, наступне майно:

- DVD програвач марки LG model DVX457K S/N 908TCSF227942, з пультом вартістю 275 гривень;

- телевізор марки Shivaki модель CRT 21601, в корпусі чорного кольору, з пультом вартістю 875 гривень;

- машинка для стрижки волосся марки ELBEE ITEM 14415-220V-240V в корпусі чорного кольору з синіми вставками, з насадками у комплекті вартістю 496 гривень 80 копійок, яке належить потерпілому ОСОБА_3

Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1, заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1646 гривень 80 копійок.

Крім того, 20.04.2018 року приблизно о 02 годині ОСОБА_1, знаходився у себе за місцем мешкання, за адресою: Слов'янський район, с. Майдан, вул. Шкільна буд. 8, де у нього повторно виник раптовий протиправний корисливий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_3

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна тієї ж доби, 20.04.2018 року о 02 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 направився за адресою: Слов'янський район, с. Майдан, вул. Невського буд. 59, де відчинив засов калитки та незаконно проник на територію вказаного домоволодіння, продовжуючи свій єдиний протиправний умисел руками відчинив металевий засов дверей із зовнішньої сторони та ривком руки за допомогою фізичної сили відчинив двері та незаконно проник у приміщення літньої кухні, що є іншим приміщенням, де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з приміщення літньої кухні: велосипед марки «Україна» вартістю 575 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_3

Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1, заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 575 гривень.

22.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в житло, вчинена повторно, та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в інше приміщення. вчинена повторно.

Слідчий обґрунтовує необхідність обрання запобіжного заходу тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити свою злочину діяльність або може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів. На теперішній час в Слов’янському міськрайонному суді розглядається відносно ОСОБА_1 обвинувальний акт за ст. 185 ч. 2 КК України, направлений 27.04.2018 року. ОСОБА_1 знову вчинив корисливі кримінальні правопорушення будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, який на шлях виправлення не став, а отже систематично продовжує вчиняти корисливі кримінальні правопорушення. ОСОБА_1 характеризується посередньо. Офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має. Не має місця реєстрації, фактично, згідно побутової характеристики на даний момент проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 за усною домовленістю з власником. ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, скоїв кримінальне правопорушення для отримання матеріальної вигоди, існує ризик того, що для задоволення своїх соціально - побутових потреб може вчинити нове корисливе кримінальне правопорушення. Також ризиком є те, що ОСОБА_1 може впливати на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, спонукати її відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на його користь.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України КК України, об'єктивно підтверджується даними копій з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Слідчий у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Слов’янської місцевої прокуратури заявлене слідчим клопотання підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний заперечував проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, які підтримали дане клопотання, підозрюваного, дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, приходжу до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом “с” частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч.1 ст. 176 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- заявою ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення, а саме таємне викрадення майна - велосипеду з приміщення літньої кухні від 22.04.2018;

- протоколом огляду місця події від 22.04.2018, а саме території домоволодіння № 59 по вул. Невській, с. Майдан, Слов'янського, де у приміщенні літньої кухні виявлено відсутність велосипеду, який належить ОСОБА_3

- протоколом огляду місця події від 22.04.2018, під час якого з письмової заяви дозволу на огляд ОСОБА_5 вилучено велосипед марки Україна, який впізнаний ОСОБА_3

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 24.04.2018, під час якого встановлено, що остання деякий час проживала за місцем мешкання ОСОБА_1, де бачила майно, а саме: велосипед марки «Україна», телевізор.

- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 від 24.04.2018, під час якого встановлено, що 21.04.2018 ОСОБА_1 прийшов за місцем його мешкання та попросив починити велосипед марки «України», на що останній погодився.

- протоколом пред’явлення особи ОСОБА_1 за фотознімками для впізнання свідку ОСОБА_7 від 24.04.2018. Свідок ОСОБА_7 серед представлених осіб за фотознімками впізнав ОСОБА_1, що саме він попросив починити велосипед марки «Україна» 20.04.2018, на що він погодився.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3, під час якого встановлено, що останній виявив відсутність свого майна у будинку та у приміщенні літньої кухні території домоволодіння № 59 по вул. Невській, с. Майдан, Слов'янського району, Донецької області.

- висновком експертного товарознавчого дослідження № 4;

- заявою ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення, а саме таємне викрадення майна з приміщення житлового будинку від 23.04.2018;

- протоколом огляду місця події від 23.04.2018, а саме території домоволодіння № 59 по вул. Невській, с. Майдан, Слов'янського, де у приміщенні житлового будинку виявлено відсутність майна, яке належить ОСОБА_3

- протоколом огляду місця події від 23.04.2018, під час якого з письмової заяви дозволу на огляд ОСОБА_1 вилучено DVD програвач марки LG model DVX457K S/N 908TCSF227942, з пультом; телевізор марки Shivaki модель CRT 21601, в корпусі чорного кольору, з пультом; машинка для стрижки волосся марки ELBEE ITEM 14415- 220V-240V в корпусі чорного кольору з синіми вставками, з насадками у комплекті. Вказане майно впізнане ОСОБА_3

- висновком експертного товарознавчого дослідження № 5 від 10.05.2018.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, є те, що ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за злочини проти власності, судимість за які не знято та не погашено, продовжує вчиняти корисливі злочини, а це свідчить про те, що підозрюваний на шлях виправлення не став, систематично вчиняє правопорушення та має схильність до антисоціальної поведінки, а тому розуміючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності, підозрюваний може переховуватись як від органів досудового розслідування, так і від суду.

Окрім того, ОСОБА_1 не працює, не має офіційного заробітку, тобто не має джерела доходу для забезпечення свого проживання, що може його спонукати на повторне вчинення корисливих злочинів.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, в тому числі і домашнього арешту, як того просив захисник, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об’єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років. В зазначеному випадку санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 5 років.

Враховуючи вищезазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Частинами 4,5ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов»язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчим суддею визначається розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України в сумі 35240 грн., що складає 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн. х 20).

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю щотижнево; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.4ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,187,193-194,196,197,202,205,395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12018050510000839 від 22 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 УДПтСУ в Донецькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали до 23.07.2018 року.

Ухвала втрачає законної сили через 60 днів.

Встановити ОСОБА_1 заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн.. 00 коп. , яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; р/р 37311047011792; банк Державна казначейська служба України м. Київ; код банку 820172; ЄРДПОУ 26288796).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- прибувати до слідчого СВ Слов’янського відділу поліції в Донецькій області та до Слов’янського міськрайонного суду, за першою вимогою судді.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, підозрюваним протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_8