Рішення № 74254260, 23.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

2/243/1120/2018

243/1959/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сидоренко І.О.

при секретарі - Рудь Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 11 Слов’янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Департамент державної виконавчої служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Департамент державної виконавчої служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації заборгованості, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона працювала на ВАТ «Содовий завод» з 11.11.1987 року по 13.03.1999 року.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виплати заробітної плати, але кожний раз отримувала відмову через відсутність нібито коштів

Згідно з листом Фонду державного майна України в Донецькій області, станом на 01.01.2013 року у реєстрі державних корпоративних прав по Донецькій області обліковується державний пакет акцій у розмірі 100 % статутному капіталу ВАТ «Содовий завод».

Відповідно до листа Державної виконавчої служби України, постановою господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 22.01.2018 року вирішено стягнути з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 1579,98 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 31067,52 грн. та індексацію заробітної плати у розмірі 12810,00 грн.

Виконавчий лист за рішенням суду був своєчасно наданий до ліквідаційної комісії ВАТ «Содовий завод» та взятий на виконання, однак останній повідомив, що виконати рішення не має можливості, оскільки у цілому заборгованість по заробітній платі станом на 01.02.2018 року складає 3929,0 тис. грн.

Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 1579,98 грн. та індексацію заробітної плати у розмірі 12810,00 грн.

В судове засідання позивач не з’явилася, однак надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи Департаменту державної виконавчої служби України в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням справу розглядати без їх участі та винести рішення на розсуд суду згідно наявних у справі матеріалів.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Содовий завод» м. Слов'янська.

Згідно з листом заступника начальника відділення Фонду державного майна України в Донецькій області № 11-03-00801 від 24.01.2013 року, станом на 01.01.2013 року у статутному капіталі ВАТ «Содовий завод» налічується державний пакет акцій у розмірі 100,00 %.

Згідно з листом Головного управління юстиції в Донецькій області Управління державної виконавчої служби № К-326-3992 від 18.10.2013 року, постановою № 5/174Б від 04.09.2003 року господарського суду Донецької області ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 Керуючись п. 7 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень. Згідно ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження» всі виконавчі документи передані арбітражному керуючому для вирішення питання про подальший порядок виконання рішень у встановленому законодавством порядку. На даний час зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ВАТ «Содовий завод» знищено згідно акту про знищення виконавчих проваджень та інших документів органу Державної виконавчої служби від 04.12.2006 року.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 22.01.2018 року вирішено стягнути з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 1579,98 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 31097,52 грн. та індексацію заробітної плати у розмірі 12840,00 грн.

Відповідно до довідки ВАТ «Содовий завод» № 01-23/83 від 13.02.2018 року заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі у сумі 1579,98 грн., середньому заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 31067,52 грн. та індексацією заробітної плати у розмірі 12810,00 грн. виконати не має можливості, оскільки у цілому заборгованість ВАТ «Содовий завод» по боргам по заробітній платі станом на 01.02.2018 року складає 3929,0 тис. грн. ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, яка триває до теперішнього часу. Рішення судів, які прийняті тільки в частині стягнення дійсної заборгованості по заробітній платі, яка рахується за даними бухгалтерського обліку на ВАТ «Содовий завод», визнаються, а в іншій частині не визнаються. У ситуації яка склалася, рішення судів в ліквідаційної процедурі по справі про банкрутство можуть бути прийняті к виконанню тільки після проведення аукціону по продажу майна, яке в даний час готується к проведенню продажу майна за частинами (лотами). Крім того, з 04.09.2003 року у відношенні ВАТ «Содовий завод» відкрита ліквідаційна процедура, згідно з перехідними положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який є пріоритетним перед іншими законодавчими актами, забороняється у відношенні ВАТ «Содовий завод» застосовувати будь-які економічні санкції, що може призвести до збільшення дійсних вимог у ліквідаційній процедурі. ВАТ «Содовий завод» після проведення аукціону (торгів) може приймати будь-які заходи щодо погашенню боргу та тільки по дійсним вимогам, як це передбачено законом, яким у ліквідаційній процедурі керується ВАТ «Содовий завод». На даний час виконати рішення суду по справі у відношенні ОСОБА_1 не уявляється можливим.

Згідно з Положенням про ОСОБА_2 казначейську службу України, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 15.04.2015 року № 215, казначейство забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються. Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку і своїм найменуванням.

Із зазначеного вище законодавчого положення не видно наявності повноважень Казначейства щодо відповідальності за обставинами, які наведені у позовній заяві.

Суд не може погодитися з доводами позивача щодо того, що відповідач має нести відповідальність за дії ВАТ «Содовий завод» виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України лише договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Як зазначено у ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства» засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Отже, ч. 2 ст. 152 ЦК України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм санкцій. До акціонерів не можуть застосовуватись будь-які санкції, що обмежують їх права у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Посилання позивача на те що у статутному капіталі ВАТ «Содовий завод» налічується державний пакет акцій у розмірі 100 % є безпідставним, оскільки до спірних правовідносин має застосовуватись трудове законодавство, зокрема КЗпП, а додаткова (субсидіарна) відповідальність не може застосовуватись до трудових правовідносин, оскільки виникає лише у разі порушення зобов'язання, якого між сторонами не існувало.

Також, згідно ч. 1 ст. 176 ЦК України, держава, ОСОБА_4 Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Жодним законом не передбачено субсидіарна відповідальність Державної казначейської служби України за неможливість виконання підприємством грошового зобов’язання. Також, між сторонами у справі не існувало будь-яких зобов’язань, вони не знаходилися у трудових відносинах. ОСОБА_2 казначейська служба України також не є правонаступником товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державні підприємства, установи, організації.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 167 ЦК України, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. ОСОБА_2 може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь у їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 81 ЦК України, юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 цього Кодексу. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_4 Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення і правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» не є юридичною особою публічного права (державним підприємством), тому положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» щодо гарантування державою виконання рішення суду про стягнення грошових коштів з боржника - державного підприємства на спірні правовідносини не поширюється.

Крім того, ст. 4 вказаного Закону передбачає, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених ним, а не шляхом звернення з новим позовом до Державної казначейської служби України про стягнення коштів.

Суд також зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1, які є предметом даного судового розгляду, є тотожними із вимогами до ВАТ «Содовий завод», вже були предметом судового розгляду і задоволені в повному обсязі рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 22 січня 2018 року.

Враховуючи відсутність правових підстав для відповідальності Державної казначейської служби України в результаті діяльності ВАТ «Содовий завод», суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 152, 176, 619 ЦК України, ст.ст. 3, 9 Закону України «Про акціонерні товариства», ст.ст. 38, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Положенням про ОСОБА_2 казначейську службу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Департамент державної виконавчої служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації заборгованості – відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 24 травня 2018 року.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_5