Рішення № 74253790, 16.05.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14060/17

Провадження № 2/234/276/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Вербовецька Д.В., Ситник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську

цивільну справу № 234/14060/17 за позовом

ОСОБА_1

до

Приватного акціонерного товариства

«Краматорське автотранспортне підприємство 11410»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмвоса»

Третя особа, яка не заявила самостійних вимог

Виконавчий комітет Краматорської міської ради

про стягнення матеріальної та моральної шкоди

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом в обгрунтування якого зазначив, що з 2012 по 2017 рік у м. Краматорську грубо і систематично порушувались його законні цивільні, конституційні права, як громадянина України, як інваліда ІІ групи з дитинства щодо пільгового проїзду у міському пасажирському транспорті.

Так, виконкомом Краматорської міської ради в липні 2012 року були укладені договори з перевізниками, переможцями конкурсу щодо перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах. Такими перевізниками були ПАТ «Краматорське АТП-11410» та ТОВ «Юмвоса». Згідно п.3.4.7 Договору №8-2012 від 31.07.2012 та п.3.4.7 Договору №3-2012 від 31.07.2012 право осіб на пільговий проїзд обмежується до 2-х чоловік, які знаходяться в салоні автобусу одночасно протягом одного рейсу. Договори вступили в силу в серпні 2012 і були чинними на протязі п’яти років до проведення чергового конкурсу, який відбувся у липні 2017.

Він особисто, користуючись міським транспортом кожного дня був вимушений сплачувати за проїзд встановлену суму, маючи при собі посвідчення інваліда ІІ групи з дитинства, що дає йому право на пільговий проїзд. Але якщо в салоні міського транспорту вже є пільговики у кількості 2-х осіб, третьому пільговику відмовляли, мотивуючи це тим, що такі вимоги прописані умовами Договору. Обмеження відбуваються в автобусах, працюючих в режимі «маршрутного таксі».

Таким чином, вважає, що відмова у пільговому перевезенні є незаконною, тому що закон не містить норми про обмеження кількості місць для перевезення пільгових категорій пасажирів. Просить суд стягнути з відповідачів , у результаті їх незаконних дій, матеріальну шкоду у розмірі 60 140,28 грн., яка складається з : витрат на оплату проїзду з березня 2015 по липень 2017 у сумі 7 122 грн. 00 коп.; витрат на лікарські препарати – 53 018,28 грн.; а також моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн., яка спричинена нервовим станом.

22 вересня 2017 року провадження по справі відкрите.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 також підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ПАТ «Краматорське АТП-11410» ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що АТП у своїй діяльності керується нормами чинного законодавства, а також договором на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування. Позивачем не доведено завдання йому ПАТ «Краматорське АТП-11410» матеріальної та моральної шкоди. Крім того, позивач у встановленому порядку не звертався з позовом щодо визнання рішення виконкому незаконним, а також не оспорював у судовому порядку договори на перевезення пасажирів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Повідомлений належним чином відповідач ТОВ «Юмвоса» у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, що у відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, що у відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 10ААВ №456099 від 11.03.2015 ОСОБА_1 встановлена безстроково друга група інвалідності з дитинства.

Відповідно до ст.38-1 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції від 01.01.2012) інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.

Діяльність автоперевізників в Україні регулюється ЦК України, ГК України, Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18 лютого 1997 року № 176.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Отже, у розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт» ПАТ «Краматорське АТП-11410» та ТОВ «Юмвоса» є автомобільними перевізниками.

Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. (ч.1 ст.42 ЗУ «Про автомобільний транспорт»)

З договору №8-2012 від 31.07.2012 судом встановлено, що виконавчий комітет Краматорської міської ради в особі заступника міського голови ОСОБА_5 з однієї сторони, та ПАТ «Краматорське АТП-11410» з другої сторони, уклали договір про перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.

Згідно п. 3.4.7 Договору перевізник зобов’язався забезпечити безкоштовний проїзд пільгових категорій громадян в автобусах, працюючих у режимі маршрутного таксі, у тому числі осіб з інвалідністю ІІ групи, але не більше 2-ох чоловік, які знаходяться в салоні автобусу одночасно протягом кожного рейсу.

Статтею 915 ЦК України визначено, що перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має право здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.

Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором.

Відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - з моменту реєстрації електронного квитка.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, позивачем не надано суду жодних належних доказів, на підтвердження того, що в період з 2012 по 2017 рік він кожного дня, мінімум два рази на день, користувався послугами маршрутних таксі, які належать перевізникам ТОВ «Юмвоса», ПАТ «Краматорське АТП-11410».

Крім того, суд не приймає до уваги надані позивачем письмові скарги позивача до органів місцевого самоврядування, з приводу того, що перевізники м. Краматорська порушують його права, як особи з інвалідністю, так як зазначені скарги містять у собі лише твердження ОСОБА_1 про те, що у маршрутних таксі йому було відмовлено у пільговому проїзді, але зазначені твердження не підтверджені квитками на проїзд, за який нібито сплатив позивач.

З цього приводу суд звертає увагу, що відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Так, згідно із зазначеною статтею Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання щодо притягнення до відповідальності перевізників вирішується посадовими посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що за безпідставну відмову ОСОБА_1 у пільговому перевезенні до перевізників ТОВ «Юмвоса», ПАТ «Краматорське АТП-11410» в період з 2012 по 2017 рік застосовувались адміністративно-господарські штрафи.

Лист Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області №179/22-17 від 16.01.2017 також не містить у собі інформації, щодо безпідставної відмови саме ОСОБА_1 у пільговому проїзді.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкоди, її розмір; причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. (ст.23 ЦК України)

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Враховуючи той факт, що під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження у належних та допустимих доказах факт протиправної поведінки відповідачів щодо позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Л. Бикова, буд.6-33) до Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, буд.6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмвоса» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марини Раскової, буд.5), третя особа, яка не заявила самостійних вимог Виконавчий комітет Краматорської міської ради (84313, Донецька область, м. Краматорськ, площа Миру, буд.2) про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області.

Суддя: