Рішення № 74253376, 21.05.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/220/2018

ЄУН 229/31/18

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лопатко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Буймістрової А.О.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. В обґрунтування позову, зазначив, що з 14.10.2006 р. по 11.01.2016 р. перебував у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Місце проживання якого рішенням Дружківського міського суду від 12.12.2017 року визначено з ним. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

В судовому засіданні позивач надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Пояснив, що його син ОСОБА_3 проживав разом з ним, перебував на його утриманні поки відповідач його не забрала. На підтвердження обставин викладених в позовній заяві надав довідку про склад сім’ї № 978 від 11.04.2018 року, довідки Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12, довідку обстеження (кімнати, квартири) від 17.04.2018 року, довідку № 143 від 10.04.2018 р. з місця роботи.

В судовому засіданні відповідач просила відмовити в задоволенні позову, оскільки її син ОСОБА_3 на теперішній час проживає разом з нею. Про рішення Дружківського міського суду Донецької області від 12.12.2017 р., яким визначено місце проживання дитини, вона взагалі не знала. Просить відмовити позивачу в його позовних вимогах у зв’язку з їх безпідставністю і фактичним проживанням сина разом з нею. На підставу своїх заперечень надала акт від 03.04.2018 р. підписаного головою с. “Сурово” та сусідами, що син мешкає разом з нею, акт від 18.04.2018 р. підписаного головою с. “Сурово” та сусідами, що син мешкає разом з нею за адресою: м. Дружківка, вул. Кутузова, 4 з 26.01.2018 р. по теперішній час, довідку № 142 від 17.04.2018 року Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 підписаної директором школи та класним керівником, що ОСОБА_3 проживає разом з матір’ю за адресою: м. Дружківка, вул. Кутузова, 4. Вихованням неповнолітнього сина займається мати ОСОБА_2

Заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі та рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 11 січня 2016 року шлюб, зареєстрований 14 жовтня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 369, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 (прізвище до шлюбу Томінець), ІНФОРМАЦІЯ_3 розірвано. Визначене місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з матір'ю ОСОБА_2 (а.с. 5).

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 12 грудня 2017 року звільнено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 від сплати на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, призначених за рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 11 січня 2017 року. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до довідки форми № 204 від 11квітня 2018 року, місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с.33).

З довідки про обстеження (кімнати, квартири) від 17.04.2018 року підписаного членами комісії КП “Комсервіс” та сусідами за адресою: м. Дружківка вул. Космонавтів, 44-11 зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 в результаті обстеження встановлено, що , ОСОБА_3 фактично мешкав за вищевказаною адресою з 24.04.2017 р. по 26.01.2018 р. (а.с. 35).

З акту про фактичне проживання, завіреного печаткою Голови Територіального комітету «Сурово» вбачається, що ОСОБА_3 з 26.01.2018 року проживає з матір’ю у м. Дружківка, вул. Кутузова, б.4(а.с.39).

Положеннями ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.8 Закону України „ Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України „ Про охорону дитинства").

Стаття 141 СК України, встановлює рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

З роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, а тому вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Нести відповідальність по утриманні дитини повинні обидва батьки. При цьому, судом враховується той факт, що відповідач працездатна, доказів того, що вона має на утриманні інших осіб, тобто з неї стягуються аліменти, суду не надано, тому вона разом з позивачем повинна у рівних частках нести матеріальну відповідальність.

Суд звертає увагу сторін, що доводи відповідача фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням згідно якого місце проживання малолітньої дитини визначено з батьком.

З наданих сторонами доказів видно, що неповнолітній ОСОБА_3 будучи зареєстрованим з батьком,та місце проживання якого рішенням суду визначено з батьком, проживає з матір’ю, однак матеріали справи не містять беззаперечних доказів про те, що лише мати несе витрати на його утримання.

За таких обставин, суд виходить з того, що небажання відповідача добровільно виконати судове рішення щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком не є підставою звільнення її від обов’язку утримувати дитину. Однак, є підставою для захисту прав позивача в порядку, визначеному главою 15 Сімейного Кодексу України і такий спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам статей 15, 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а тому мають бути стягнуті з відповідача починаючи з 04 січня 2018 року, тобто з дня звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував. Від його сплати він звільнений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача в доход держави належить стягнути судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 274, 430 п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (мешкає за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Кутузова, буд. 4, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити повністю.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини її доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04 січня 2018 року.

Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць надати негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, МФО 820019, на рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 травня 2018 року.

Суддя: Н.В. Лопатко