
Справа № 222/343/18
Провадження № 2/222/214/2018
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2018 року смт. Нікольське
Володарський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
при секретарі Гранкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
07.03.2018 року ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеного між ними 20.12.2012 року, договір б/н, за яким відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 3 200,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.
Згідно умов наданого кредиту договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою. Підписання кредитного договору є прямою і безумовною згодою позичальника, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
Однак відповідач вказаних умов договору не виконав у зв'язку із чим станом на 31.01.2018 року заборгував позивачу суму в розмірі 107 531,02 гривень та до теперішнього часу борг не сплачує. Просить суд, стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 107 531,02 гривень на користь позивача, та понесені судові витрати в розмірі 1762,00 гривень.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву про, розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення по справі.
Відповідач повторно до судового засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.
За згодою представника відповідача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.12.2012 року за заявою ОСОБА_2 між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», було укладений кредитний договір б/н від 20.12.2012 року, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 3 200,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов наданого кредиту договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою.
Відповідно до п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити ( зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку позичальник повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів з грошових зобов'язань більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином; порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач станом на 31.01.2018 року має перед банком борг на загальну суму 107 531,02 гривень, який складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 2 939,11 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 94 009,20 гривень, заборгованість за пенею та комісією 4 985,99 гривень, штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 гривень, штрафу (процентна складова) в розмірі 5 096,72 гривень.
При цьому, згідно витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», нарахування комісії за вказаним видом кредитних карт не передбачено, отже заборгованість за пенею та комісією в сумі 4 985, 99 гривень є саме пенею, а не комісією.
Суд вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами необхідно застосувати Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року з змінами та доповненнями від 12 лютого 2015 року.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Володарського) району Донецької області, а тому на нього розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконує, а тому з останнього підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості в розмірі 96 948, 31 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 939,11 гривень, заборгованості за процентами в сумі 94 009,20 гривень.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією в розмірі 4 985,99 гривень, штрафів в розмірі 500,00 гривень та 5 096,72 гривень задоволенню не підлягають – з огляду на положення ст.2 вищевказаного закону.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв’язку із частковим задоволенням позову (90,2%) суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1 508,14 гривні.
На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 551, 610, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 284, 288, 289, 354, ЦПК України, ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд
ВИРІШИВ:
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, розрахунковий рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 20.12.2012 року, яка утворилася станом на 31.01.2018 року в сумі 96 948,31 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 508,14 гривень, а разом 98 456,45 (дев’яносто вісім тисяч чотириста п’ятдесят шість) гривень 45 копійок.
В решті позовних вимог – відмовити.
Повний текст рішення складено 22.05.2018 року.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб – порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Вайновська
Судове рішення № 74253182, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області) було прийнято 17.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 222/343/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: