Рішення № 74252928, 10.05.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/39/2018

ЄУН 229/4017/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Пантелєєвої Є.О.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального цивільного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

У позові, який надійшов до суду 24 жовтня 2017 року, позивач ОСОБА_1 вказала, що з 29 липня 1999 року по 09 червня 2017 року вона працювала на посаді комерційного агенту господарства вантажної та комерційної роботи на станції Ясинувата державного підприємства «Донецька залізниця». Відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442-ІУ та Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»» від 25 червня 2014 року № 200 Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 15 квітня 2016 року № 303 та наказом регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 06 липня 2016 року № 01/ос станція Ясинувата державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізована шляхом злиття у виробничій підрозділ «станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

09 червня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади в зв’язку з переведенням до структурного підрозділу «станція Краматорськ» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника. 13 червня 2017 року вона була прийнята старшим оператором станційного технологічного центру оброблення проїзної інформації та перевізних документів у порядку переведення з виробничого підрозділу «станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Згідно з розрахунками заробітної плати за період роботи ОСОБА_1 з лютого по 07 липня 2016 року їй була нарахована заробітна плата в розмірі 14 720,32 грн., а з березня по червень 2017 року в розмірі 7693,15 грн., яка не була своєчасно виплачена. В липні, вересні, листопаді 2016 року та в лютому, вересні 2017 року їй була виплачена заборгованість в розмірі 13077,30 грн., а саме: в липні, вересні, листопаді 2016 року та в лютому 2017 року по 2815,00 грн., а у вересні 2017 року в сумі 1817,30 грн. Несплачена сума заборгованості складає 9336,17 грн. Розмір компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за цей період склав 1325 грн. 44 коп.

Також ОСОБА_1 вказала, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Що стосується періоду її роботи з лютого по травень 2016 року, то у довідці ОК-5 проставлені суми заробітної плати, але внески на загальнообов'язкове страхування не сплачені. А за червень та 7 днів липня 2016 року стоять нулі, як по заробітній платі, так і по внескам, про що свідчить копія довідки ОК-5.

Також позивач вважає, що їй неправомірно не сплачувалась надбавка до посадового окладу в розмірі 25 % як робітнику, що виконує свої посадові обов’язки в зоні проведення АТО (код 115) в період її стажування у структурному підрозділі «станція Краматорськ» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з 13 червня по 8 серпня 2017 року.

До того ж, позивач ОСОБА_1 вважає неправомірними дії відповідача щодо несплати їй винагороди за підсумками роботи за 2016 рік, оскільки вона працювала та працює на цьому підприємстві, виконує свої трудові обов’язки на підконтрольній Україні території.

ОСОБА_1 зазначила, що через дії відповідача щодо несвоєчасного розрахунку вона не могла своєчасно і в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, належним чином харчуватися та одягатися, утримувати свою сім’ю, внаслідок чого їй спричинені душевні страждання. Вона є переселенкою, розлучена, сама виховує сина 11 років, доглядаю за батьками, які є інвалідами (мати інвалід 1 групи по психзахворюванню, батько інвалід 2 групи по онкозахворюванню). Також вона сама є інвалідом 3 групи по захворюванню опорно-рухового апарату та отримує виплату по втраті працездатності (регрес) в зв’язку з травмою на виробництві в 1998 році. Моральну шкоду, завдану їй відповідачем, вона оцінює в 3 000,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі з урахуванням лікарняних листків за періоди з лютого по 07 липня 2016 року, з березня по червень 2017 року у сумі 9336,17 грн.; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 1325,44 грн.; компенсацію моральної шкоди у сумі 3000 грн.; зобов'язати відповідача перерахувати до відповідних державних установ суми єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб, які були утримані з її заробітної плати за період з лютого по 07 липня 2016 року та провести коригування звітів по персоніфікації за період з лютого по 07 липня 2016 року та відображення утриманих відрахувань з заробітної плати за цей період; зобов'язати відповідача нарахувати їй доплату до годинних тарифних ставок і посадового окладу у зв'язку з виконанням посадових обов'язків в районі проведення антитерористичної операції на підконтрольній українській владі території у розмірі 25 % за фактично відпрацьований час з дотриманням норм законодавства про працю України за період з 13 липня по 08 серпня 2017 року та виплатити таку доплату; зобов'язати відповідача нарахувати їй винагороду за результатами роботи за 2016 рік у розмірі 52,5 % окладу за грудень 2016 року у сумі 1759,50 грн. та виплатити таку винагороду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просить їх задовольнити.

Представники відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Пояснили, що ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території проведення антитерористичної операції, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №604 від 12 листопада 2014 року «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», якою передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції. Зауважили, що державне підприємство «Донецька залізниця» як юридична особа не припинило свою діяльність та не виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свої активи і зобов'язання до ПАТ «Укрзалізниця» не передавало, а тому у ПАТ «Укрзалізниця» відсутні повноваження для виплати заборгованості з виплати заробітної плати та інших платежів позивачці за період з лютого по 07 липня 2016 року. Також заперечували проти вимоги про виплату ОСОБА_1 надбавки у розмірі 25 % за роботу в зоні АТО, оскільки в період її стажування оплата праці проводилася за середнім заробітком, в розрахунок якої не входила ця доплата. Щодо нарахування винагороди за підсумками роботи за 2016 рік, то така винагорода виплачується працівникам за умови відпрацювання виконання обов'язків протягом повного року на підконтрольній Україні території, але у випадку з позивачем така умова не дотримана. Представники відповідача просили у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Станом на 08 липня 2016 року ОСОБА_1 працювала на посаді комерційного агенту господарства вантажної та комерційної роботи на станції Ясинувата державного підприємства «Донецька залізниця».

Відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442-ІУ та Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»» від 25 червня 2014 року № 200 Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 15 квітня 2016 року № 303 та наказом регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 06 липня 2016 року № 01/ос станція Ясинувата державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізована шляхом злиття у виробничій підрозділ «станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до наказу №1/ос від 06 липня 2016 року по особовому складу виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», дія безстрокового трудового договору ОСОБА_1 у виробничому підрозділі «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з 08 липня 2016 року була продовжена (а.с.22).

09 червня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена у зв'язку з переведенням до структурного підрозділу «Станція Краматорськ» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (п.5 ст. 36 КЗпП України).

Вказані обставини підтверджується копією трудової книжки, долученої до матеріалів справи.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що він у зв'язку із проведенням реорганізації не набув прав та обов'язків, як правонаступник ДП «Донецька залізниця» та на підставу своїх заперечень посилався на висновки Верховного Суду України у постановах від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року та інші, оскільки станом на сьогоднішній день ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою та має відповідати за своїми зобов’язаннями.

Суд звертає увагу, що у зазначених постановах Верховного Суду України мова йде про стягнення коштів за порушення зобов'язань з перевезення вантажу та інше.

У даній справі предметом спору є заборгованість по заробітній платі за трудовим договором, який продовжив свою дію.

Також, суд звертає увагу, що трудова книжка позивача не містить запису про звільнення у зв'язку із проведенням реорганізації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ПАТ «Укрзалізниця» є належним відповідачем по справі.

Статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов’язки, в рівній мірі кореспондується обов’язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Статтею 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

При визначені розміру заборгованості по заробітній платі, суд бере до уваги відомості про застраховану особу за формою ОК-5 на ім'я ОСОБА_1, та розрахунки заробітної плати, які завірені відповідальними особами виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.30-40, 74, 132-133). Відповідно до розрахунків заробітної плати, наданих позивачем, розмір нарахованої заробітної плати з лютого по 07 липня 2016 року складає 14 720,32 грн., а з березня по червень 2017 року - 7693,15 грн., яка не була своєчасно виплачена.

В липні, вересні, листопаді 2016 року та в лютому, вересні 2017 року ОСОБА_1 була виплачена заборгованість в розмірі 13077,30 грн., а саме: в липні, вересні, листопаді 2016 року та в лютому 2017 року по 2815,00 грн., а у вересні 2017 року в сумі 1817,30 грн. Цей факт вказує позивач і відповідач у своїх відповідях ОСОБА_1 підтверджує (а.с.75).

Несплачена сума заборгованості складає 9336,17 грн.

Положеннями ст. 115 Кодексу законів про працю України встановлено обов’язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася, внаслідок цього існує заборгованість по заробітній платі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Аналогічні норми закріплені в ст. 34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Приймаючи до уваги вказані положення Закону та факт несвоєчасної виплати заробітної плати, відповідач має також обов’язок здійснити мені компенсацію, передбачену Законом.

Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Згідно з п. 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Суд встановив, що розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати, здійснений позивачем, відповідає вимогам Порядку, і розмір компенсації становить 1325 грн. 44 коп.

Як вбачається розрахунків заробітної плати та з індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 на ім'я ОСОБА_1, за період з лютого по 07 липня 2016 року заробітна плата ОСОБА_1 була нарахована, але суми єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб сплачені не були.

Відповідно до пп. 162.1.1 та пп. 164.2.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), до загального (місячного) оподатковуваного доходу працівника, як платника податку, включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) йому за умовами трудового договору (контракту). Таким чином, згідно з нормами ПКУ, оподаткуванню підлягають усі виплати, які за трудовим законодавством підпадають під визначення заробітної плати, незалежно від того, яким чином вони виплачені.

Податковий агент, згідно з пп. 14.1.180 ПКУ, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються їй, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Оскільки відповідач не виконав ці вимоги, то суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати до відповідних державних установ суми єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб, які були утримані з заробітної плати ОСОБА_1 за період з лютого по 07 липня 2016 року та провести коригування звітів по персоніфікації за період з лютого по 07 липня 2016 року та відображення утриманих відрахувань з заробітної плати за цей період.

Щодо вимоги про нарахування ОСОБА_1 доплати до годинних тарифних ставок і посадового окладу у зв'язку з виконанням посадових обов'язків в районі проведення АТО у розмірі 25 % за фактично відпрацьований час з 13 липня по 08 серпня 2017 року, суд встановив таке.

Згідно з наказом № 327 від 24 травня 2017 року та наказу № 750-Н від 25 травня 2017 року з 12 квітня 2017 року робітникам, виконуючим свої посадові обов’язки в зоні проведення АТО проводиться надбавка до посадових окладів або тарифним ставкам в розмірі 25 % (код 115). Тобто надбавка є постійною з 12 квітня 2017 року до закінчення проведення АТО. Позивачці така надбавку для розрахунку середньої заробітної плати по 055 виду на період стажування відповідач не нараховував, керуючись роз’ясненням ПАТ «Укрзалізниця», в якому вказано до яких видів оплати застосовується ця надбавка, і в цьому роз’яснені 055 вид - плата по середній заробітній платі на період стажування відсутня.

27 червня 2017 року було підписано спільну угоду (протокол № 7), згідно якого надбавка за роботу з зоні проведення АТО (код 115) включена до додатку №2 та № 9 колективного договору, тобто в список постійних надбавок та доплат при обчислені середнього заробітку.

Відповідно до наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 24 травня 2017 року за № 327 доплата до годинних тарифних ставок і посадових окладів працівникам, що виконують посадові обов’язки в районах проведення антитерористичної операції і підконтрольній українській владі території, у розмірі 25 % за фактично відпрацьований час з дотриманням норм законодавства про працю України здійснюється з 12 квітня 2017 року.

В наказі Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 25 травня 2017 року за № 750-Н «Про встановлення працівникам доплати до годинних тарифних ставок і посадових окладів за роботу в районах проведення антитерористичної операції» також вказано, що дана доплата здійснюється з 12 квітня 2017 року.

Спільна постанова між керівництвом регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та президією комітету профспілки Лиманської дорожньої профспілкової організації передбачає доплату за роботу в зоні проведення антитерористичної операції при обчислені середнього заробітку, але в даній постанові не вказана дата з якого числа призначається дана виплата, а тому суд вважає, що позивачці ОСОБА_1 неправомірно відмовлено у виплаті такої доплати, оскільки згідно з вищеперерахованими наказами доплата здійснюється з 12 квітня 2017 року без якого винятку.

Щодо вимог про стягнення винагороди по результатам роботи за 2016 рік, суд встановив наступне.

В додатку № 12 колективного договору (Положення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік) вказано: виплата винагороди провадиться при умові забезпечення виконання обсягу роботи (перевезень, товарної продукції, реалізації та інші) за рік та наявності доходу в цілому по Укрзалізниці.

Виплата винагороди провадиться згідно з рішенням керівництва Укрзалізниці, погодженим з Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України.

Нарахування винагороди провадиться на посадовий оклад (міячну тарифну ставку0, який склався на кінець року (грудень місяць).

Винагорода за підсумками роботи за рік виплачується робітникам, котрі знаходіться в штаті підприємства (організації, окремого структурного підрозділу) та відпрацювали весь календарний рік.

У листі в.о. голови правління ПАТ «Українська залізниця» № Ц.2-25/1666-17 від 11 липня 2017 року надано вказівку виплатити працівникам регіональних філій, філій, апарату управління ПАТ «Укрзалізниця» винагороду за підсумком роботи за 2016 рік у відсотках до посадового окладу, який склався на кінець 2016 року, зокрема, для регіональної філії «Донецька залізниця» у розмірі 52,5 %.

В п.7 цього листа вказано, що виплата винагороди за підсумками роботи за 2016 рік штатним працівникам, які є колишніми працівниками ДП «Донецька залізниця» та прийняті на роботу за переведенням (або з якими продовжені трудові відносини) у 2016 році, здійснюється регіональними філіями та філіями ПАТ «Укрзалізниця» до яких переведені працівники, з урахуванням умов, визначених Положенням, за умови виконання обов'язків на підконтрольній українській владі території, в розмірах, передбачених у таблиці.

Відповідно до ст. 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, поміж іншим, місця проживання або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

В рішенні «Пічкур проти України» (Заява № 10441/06) ЄСПЛ зазначає, що заявник скаржився на відмінність у ставленні на основі місця його проживання, що для цілей статті 14 Конвенції становить аспект його особистого статусу.

Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об’єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об’єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення.

Виходячи з цього суд вважає, що встановлення керівництвом ПАТ «Укрзалізниця» обмежень щодо виплати винагороди працівникам підприємства за підсумками роботи за 2016 рік в залежності від місця їх роботи є дискримінаційним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виплата винагороди за підсумками роботи за 2016 рік позивачці ОСОБА_1 поставлена в залежність від місця її праці, в той же час вона залишалась у 2016 році працівником державного підприємства «Донецька залізниця», яке згодом було реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яке є його правонаступником.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд вважає, що діями відповідача були порушені права позивача на отримання оплати своєї праці, позивач втратив нормальні життєві зв'язки і це вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, зміни місця проживання, а тому суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди, спричиненої позивачу. З урахуванням цього, суд вважає, що стягненню підлягає сума у розмірі 3000 грн., яка є достатньою для компенсації спричиненої шкоди.

Суд відхиляє посилання відповідача на неможливість вивезти первинні документи, як підставу для відмови у виплаті позивачу заробітної. Оскільки обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов'язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд встановив таке.

Позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом відповідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у сумі 1409,60 грн. (за позовні вимоги матеріального та нематеріального характеру).

Керуючись ст..ст. 2, 10-12, 80, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815, місце розташування: 03680 МСП м. Київ-150, вул. Тверська, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість по заробітній платі за періоди з 01 лютого по 07 липня 2016 року, з 16 березня по 30 червня 2017 року у сумі 9336 (дев'ять тисяч триста тридцять шість) грн. 17 коп.; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 1325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 44 коп.; компенсацію моральної шкоди у сумі 3000 (три тисячі) грн.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" перерахувати до відповідних державних установ суми єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб, які були утримані з заробітної плати ОСОБА_1 за період з лютого по 07 липня 2016 року та провести коригування звітів по персоніфікації за період з лютого по 07 липня 2016 року та відображення утриманих відрахувань з заробітної плати за цей період.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" нарахувати ОСОБА_1 доплату до годинних тарифних ставок і посадового окладу у зв'язку з виконанням посадових обов'язків в районі проведення антитерористичної операції на підконтрольній українській владі території у розмірі 25 % за фактично відпрацьований час з дотриманням норм законодавства про працю України за період з 13 липня по 08 серпня 2017 року та виплатити таку доплату.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" нарахувати ОСОБА_1 винагороду за результатами роботи за 2016 рік у розмірі 52,5 % окладу за грудень 2016 року та виплатити таку винагороду.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь державного бюджету судовий збір у сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 2815 (дві тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 00 ко. допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 травня 2018 року.

Суддя: С. О. Рагозіна