Постанова № 7425004, 18.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2009 р. Справа № 2-а-13796/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Кусик Г.С.,

за участю:

представників позивача - Зверхановської З.П., Холумова О.В., Захарченка В.В.,

представників відповідача - Міськів М.О., Кузочкіна Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Візит" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0010962307 від 05.10.2009 р.,

встановив:

Приватна виробничо-комерційна фірма "Візит" (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - відповідач) з адміністративним позовом про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 05.10.2009 р. № 0010962307, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства з питань використання реєстраторів розрахункових операцій на суму 244726,40 грн.

Спірне рішення про застосування штрафних санкцій складене на підставі акту перевірки позивач за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 23.06.2009 р. № 0675/21/22/23/30329820/561.

У судовому засідання представники позивача підтримали позов, просили скасувати спірне рішення про застосування штрафних санкцій, посилаючись на те, що первинні документи на товар, який знаходився за місцем здійснення розрахунків, контрольні стрічки та КОРО знаходились за місцем її реєстрації. Зазначають, що у відповідності з листом ДПА України від 21.02.2002 р. № 3187/7/23-3117 відсутність накладних не може свідчити про порушення установленого порядку обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позову, оскільки вважають висновки про порушення вимог діючого законодавства, викладені у акті, обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству.

Свідок ОСОБА_1 пояснив, що 23.06.2009 р. посадовими особами податкової служби проведено перевірку на АЗС, про що було складено акт, у якому він розписався. Сам акт не читав. При перевірці журнал обліку нафтопродуктів не перевірявся.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.06.2009 р. посадовими особами відповідача проведено перевірку дотримання суб"єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірку проведено на підставі направлень від 08.06.2009 р. № 833/237, графіка перевірок на червень 2009 року. За результатами перевірки складено акт № 0675/21/22/23/30329820/561 від 23.06.2009 р., відповідно до якого встановлено порушення п.п.6, 10, 12, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено зберігання книги обліку розрахункових операцій (КОРО) протягом встановленого законом терміну; не забезпечено зберігання контрольної стрічки протягом встановленого терміну; не забезпечено відповідність готівкових коштів за місцем проведення розрахунків у сумі 26,19 грн.; порушено ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не відображені у обліку, а саме згідно додатку № 3 на момент перевірки відсутні будь-які первинні документи на товар на суму 122363,20 грн. .

Спірне рішення про застосування штрафних санкцій від 05.10.2009 р. № 0010962307 прийняте відповідачем за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 122363,20 грн.

Відповідно до Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Необхідно зазначити, що лист ДПА України, на який посилається відповідач, відкликано листом ДПА від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159. Згідно листа від 03.03.2009 р. ДПА України вважає, що: статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідач вважає, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із вимогами ст.20 Закону № 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Приписами статті 21 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прийнявши до уваги думку відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Головною метою запровадження реєстраторів розрахункових операцій є облік коштів, отриманих субєктом підприємницької діяльності отриманих від реалізації товарів (послуг) за готівку, а також контроль за обліком товарних запасів за місцем їх реалізації.

За приписами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України

Відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від18.02.2002 р. № 199 реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Чек звіту про реалізовані товари (надані послуги) повинен додатково містити такі дані: підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ; загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги); літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках; дату і час друкування чека звіту про реалізовані товари (надані послуги).

Таким чином, належним чином зареєстрований РРО дозволяє здійснювати контроль за повним оприбуткуванням готівки та відслідковувати обєм та розмір реалізованого товару чи послуги. За актом перевірки відповідачем зауважень щодо реалізації фіскальних функцій РРО позивача не надано і тому суд вважає, що РРО позивача відповідає вимогам законодавства України та забезпечує належний облік готівкових коштів та реалізації товарів (послуг) за кожним видом реалізованого товару чи послуги.

Відповідно до Методичних рекомендацій про застосування регістрів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356 форма бухгалтерського обліку це певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Облікові регістри (книги, відомості, журнали тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14). Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Системний аналіз журналів обліку руху нафтопродуктів на АЗС, ведення яких передбачено інструкцією № 281 дозволяє зробити висновок, що ці журнали по своєї сутті є різновидами регістрів бухгалтерського обліку і відображення факту отримання нафтопродуктів у журналі обліку нафтопродуктів прирівнюється до відображення цих надходжень у бухгалтерському обліку субєкта підприємницької діяльності.

У судовому засіданні позивачем надано журнал обліку нафтопродуктів АЗС, на якій проводилась перевірка працівниками відповідача. За даними журналу всі нафтопродукти були оприбутковані по обліку позивача.

Враховуючи те, що відповідно до Закону України № 996 одним із принципів організації бухгалтерського обліку в Україні є превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) суд вважає, що позивач на момент перевірки від 23.06.2009 р. не порушив встановленого порядку обліку нафтопродуктів за місцем їх реалізації, а тому рішення про застосування штрафних санкцій від 05.10.2009 р. № 0010962307 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов приватної виробничо-комерційної фірми "Візит" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0010962307 від 05.10.2009 р. задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні про застосування штрафних санкцій № 0010962307 від 05.10.2009 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 січня 2010 р.

Суддя Бездрабко О.І.