Рішення № 7424681, 09.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.09                                                                                           Справа № 31/100

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, м. Київ, та Державного територіального-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», м. Львів

до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2:Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Фонду державного майна України, м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

про:визнання права державної власності на нерухоме майно

Суддя Артимович В.М. При секретарі Митник М.Б,

Представники:

від прокуратури: Барабаш Д.В. –ст. помічник прокурора;

від позивача-1: не з’явився;

від позивача-2: Федак О.М. –представник;

від відповідача-1: Вовк І.В. –представник;

від відповідача-2: Вовк І.В. –представник;

від третьої особи-1: не з’явився;

від третьої особи-2: не з’явився;

від третьої особи-3: Куделюк А.А. –представник.

Представникам сторін, третіх осіб роз’яснено права та обов’язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що представники сторін подали відповідне клопотання.

Суть спору: Позов заявлено Львівським міжрайонним транспортним прокурором в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, м. Київ, надалі –позивач-1, та Державного територіального-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», м. Львів, надалі –позивач-2, до Львівської міської ради, м. Львів, надалі – відповідач-1, та Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів, надалі –відповідач-2, про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, як органу управління майном, права державної власності на об’єкти нерухомого майна, які закріплені за Державним територіального-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»на праві повного господарського відання та обліковані на балансі Відокремленого підрозділу «Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт», а саме: будівля сховища палива, що знаходиться у м. Львові по вул. Городоцькій, 116 загальною площею 12,2 кв.м., яка збулована та введена в експлуатацію в 1974 р.; будівля санпобутблоку ст. Скнилів, що знаходиться у м. Львові по вул. Авіаційній, 2а загальною площею 721,7 кв.м., яка збулована та введена в експлуатацію в 1963 р.; будівля паливного складу ст. Скнилів, що знаходиться у м. Львові по вул. Авіаційній, 2а загальною площею 35,3 кв.м., яка збулована та введена в експлуатацію в 1981 р.

Ухвалою суду від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29.07.2009 р. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі в даній справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Фонд державного майна України, м. Київ, надалі –третя особа-1, та Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів, надалі –третя особа-2.

В судовому засіданні 29.07.2009 р. представником третьої особи-1 подано копію відзиву від 28.07.2009 р., в якому третя особа-1 повідомила, що позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі, а також підтвердила включення спірних об’єктів нерухомості до Єдиного реєстру об’єктів державної власності, на підтвердження чого до відзиву додано копії двох витягів з відповідного реєстру.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою заступника голови суду від 28.08.2009 р. продовжено строк вирішення спору до 07.10.2009 р.

Ухвалою суду від 30.09.2009 р. до участі в даній справі залучено Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, м. Львів, надалі –третя особа-3, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2.

Господарським судом ухвалою від 07.10.2009 р. за клопотанням сторін в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору.

03.12.2009 р. позивачем-2 через канцелярію суду подано письмові пояснення, в яких позивач-2 пояснив, що спірні об’єкти нерухомості побудовані Львівською залізницею, проте документи щодо будівництва та введення їх в експлуатацію не збереглись, знаходяться на земельній ділянці, яка надана в постійне користування ДТГО «Львівська залізниця»згідно державного акту на право постійного користування землею І-ЛВ № 0011319.

В судове засідання 09.12.2009 р. з’явилися представники прокуратури, позивача-2, відповідачів та третьої особи-3. Представники прокуратури і позивача-2 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях. Представники відповідачів та третьої особи-3 позовні вимоги заперечили, пояснивши, що позивач-2 не надав відповідачеві-2 усіх передбачених чинним законодавством та нормативними актами відповідача-1 документи, у зв’язку з чим його заява про оформлення права власності на спірні об’єкти нерухомості не набрала відповідної кількості голосів членів виконавчого комітету. Представники позивача-1, третіх осіб-1,-2 в судове засідання не з’явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду спору по суті. За наведених обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представників позивача-1, третіх осіб-1,-2 за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. за згодою сторін та третіх осіб оголошено вступну та резолютивну частину рішення в даній справі. Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 14.12.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

На балансі відокремленого підрозділу „Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт” Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” обліковуються об'єкти нерухомого майна, а саме: будівля сховища палива, що знаходиться у м. Львові по вул. Городоцькій, 116 загальною площею 12,2 кв.м., яка збулована та введена в експлуатацію в 1974 р.; будівля санпобутблоку ст. Скнилів, що знаходиться у м. Львові по вул. Авіаційній, 2а загальною площею 721,7 кв.м., яка збулована та введена в експлуатацію в 1963 р.; будівля паливного складу ст. Скнилів, що знаходиться у м. Львові по вул. Авіаційній, 2а загальною площею 35,3 кв.м., яка збулована та введена в експлуатацію в 1981 р.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/6 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5), яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, надалі - Тимчасове положення, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права, в тому числі право власності, на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, що знаходиться на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач-2 звернувся до міського голови листом № 995 від 15.07.2008 р. з проханням видати свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна, в тому числі й спірні.

Проте, відділ приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради листом від 23.09.2008 р. за № 833 повідомив позивача про те, що проект рішення виконавчого комітету 19.09.2008 р. слухався на засіданні виконавчого комітету, однак не був прийнятий, оскільки при голосуванні не набрав відповідної кількості голосів. Така відповідь фактично свідчить про відмову відповідачів в оформленні позивачам права власності на спірні об1єєкти нерухомості.

Пунктом 1.1 Тимчасового положення передбачено, що дане положення визначає порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав. Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування. Тимчасовим положенням передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів (згідно Додатку № 1 до даного Тимчасового положення), одним з яких є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, (п. 2.1 Тимчасового положення).

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

У відповідності з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На звернення балансоутримувача та за рахунок його коштів виготовлено технічні паспорти на зазначені спірні будівлі. Вказані будівлі знаходяться в межах земель відведених для залізниці та належать до земель залізничного транспорту, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею І-ЛВ № 001319, виданого позивачеві відповідно до ухвали Львівської міської ради від 26.12.1996 р. № 563. Крім того, відокремлений підрозділ „Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт” отримав підтвердження від Львівського міського управління земельних ресурсів про те, що вказані будівлі дійсно знаходяться на землях транспорту і зв'язку.

Відповідно до ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відокремлений підрозділ „Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт” за рахунок власних коштів утримує і експлуатує зазначену будівлю, самостійно здійснює її обслуговування та ремонти, що є відповідно до п. 7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/225 від 02.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” одним із основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті рішення господарський суд виходив також з наступного.

Згідно з нормою ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. судом.

Положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідачів про те, що відсутність дозволів на проведення будівельних робіт та відсутність актів введення в експлуатацію є підставою відмови у оформленні права власності на об’єкти, збудовані у 1974 р., у 1963 р. та у 1981 р.

Листом № 12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України роз’яснено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів було передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 05.08.1992 р.. По об’єктах, що збудовані до 05.08.1992 р., тобто до прийняття урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності наявність акту прийняття в експлуатацію не вимагається. Належних доказів завершення будівництва спірних будівель після 05.08.1992 р. відповідачами суду не надано, як і не спростовано факту їх вводу в експлуатацію у відповідних роках.

З матеріалів справи вбачається, що спірні об’єкти нерухомості включені до Єдиного реєстру об’єктів державної власності згідно з нормою ст. 12 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», згідно з якою Єдиний реєстр об'єктів державної власності є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарських структур.

Як вбачається зі справи та пояснень сторін, що єдиною причиною відмови в оформленні права державної власності на вказану будівлю є недостатність, на думку відповідачів, правовстановлюючих документів. У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності не тільки якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, але й у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позовні вимоги прокурора про визнання права державної власності на спірні будівлі обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідачів, стягнувши їх в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, м. Київ, та Державного територіального-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», м. Львів, задоволити повністю.

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 00017584), як органу управління майном, право державної власності на об’єкти нерухомого майна, які закріплені за Державним територіального-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 01059900) на праві повного господарського відання, а саме: будівлю сховища палива, що знаходиться у м. Львові по вул. Городоцькій, 116 загальною площею 12,2 кв.м.; будівлю санпобутблоку ст. Скнилів, що знаходиться у м. Львові по вул. Авіаційній, 2а загальною площею 721,7 кв.м.; будівлю паливного складу ст. Скнилів, що знаходиться у м. Львові по вул. Авіаційній, 2а загальною площею 35,3 кв.м.

3. Стягнути з Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 954,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 157,50 грн.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 26256622) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 954,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 157,50 грн.

5. Накази видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя