Постанова № 7424407, 16.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2009 р.                                                                                 № 2-а- 38337/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача –не прибув,

представник відповідача –не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства «Ліфттранс»

простягнення адміністративно–господарських санкцій та пені, –

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства «Ліфттранс» адміністративно–господарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2008 році.

В обґрунтування позовних вимог ХОВФСЗІ вказало, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач повинен був самостійно сплатити до 16.04.2009 року до Фонду адміністративно–господарські санкції у розмірі 15 361,54 грн. – за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом у 2008 році. Вказана сума заборгованості по адміністративно–господарським санкціям підтверджується звітом за формою 10-ПІ № 4683 від 20.02.2009 року за 2008 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно–господарських санкцій. Вищезазначена сума відповідачем не сплачена, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 15 361,54 грн. Несплата адміністративно–господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

У судове засідання представник позивача не прибув, надав письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов ХОВФСЗІ підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно поданій державній звітності «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма № 10-ПІ) за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства «Ліфттранс» складає 26 осіб. Кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу повинна складати у 2008 році – 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. У 2008 році на товаристві інваліди не працювали.

Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року із змінами та доповненнями, для підприємств, об'єднань, установ незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, – у кількості одного робочого місця.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 2960-IV від 06.10.2005 року, зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування – підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадський організацій інвалідів, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно–господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.

Згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ поштова-річна) середньорічна заробітна плата на його підприємстві у 2008 році становила 15 361,54 грн.

Оскільки відповідач не виконав встановлений законом норматив створення робочих місць для працевлаштування 1 інваліда, він повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за 1 незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 15361,54 грн..

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у 2008 році не подавав регулярно статистичну звітність по формі № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" до районного центру зайнятості.

Згідно листа Харківського міськрайонного центру зайнятості № 09/1121 від 27.04.09 р. відповідач у 2008 році подав інформацію про наявність вільних робочих місць та вакантних посад для інвалідів лише 25.09.2008 року, при цьому 13.11.2008 року вакансія бута знята, та 11.08.2008 року, при цьому 30.12.2008 року ваканасія бутя знята.

Відповідачем не надано суду доказів подачі у 2008 році статистичної звітності по формі № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" та доказів повідомлення уповноважених органів про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідачем не вчинялись заходи щодо повідомлення органів, визначених частиною першою статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів, які здійснюють працевлаштування інвалідів.

Не інформування відповідачем компетентних органів про можливість працевлаштування інвалідів унеможливлює виконання ними вимог ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Виходячи із вищевикладеного, відповідач не створив робочих місць у 2006 році для працевлаштування інвалідів, оскільки ним не були вжиті заходи, передбачені чинним законодавством для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 15 361,54 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ХОВФСЗІ.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства «Ліфттранс» про стягнення адміністративно–господарських санкцій та пені – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства «Ліфттранс» (р/р 260021881 Харківська обласна дирекція ВАТ «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 31060384, МФО 350589, юридична адреса: 61070, м. Харків, вул. Шишківська, б. № 12, кв. № 86, поштова адреса: 61146, Харківська обл., вул. Академіка Павлова, б. № 140, кв. № 530) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під’їзд, к. 16, рахунок 31219230700003, УДК Дзержинського району, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134567) адміністративно–господарські санкції у розмірі 15 361.54 грн. (п’ятнадцять тисяч триста шістдесят одна гривня п'ятдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 22 грудня 2009 року

Суддя                                                                       Панченко О.В.