Постанова № 7423272, 17.11.2009, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2009 р.                                                             Справа № 2а-1734/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

суддів - Гелета С.М., Глазько С.М.

за участю секретаря - Шаповал Є.А.,

представників позивача - Цимбала В.І., Марченко В.М.

представника відповідача - Циганенко А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою дочірнього підприємства «Сумикоопоптторг»Сумської облспоживспілки до державної податкової інспекції в м.Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Сумикоопоптторг” Сумської облспоживспілки звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в м.Суми про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001442302/0/25063 від 8 червня 2005року та №0001442302/1/25063 від 30 серпня 2005року, а також просить стягнути судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що вказані податкові повідомлення-рішення є недійсними, оскільки прийняті на підставі неправомірних висновків, викладених в акті перевірки.

Державна податкова інспекція в м. Суми проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що дії податкової інспекції є правомірними, а вказані податкові повідомлення-рішення щодо донарахування податку на прибуток на загальну суму 129260грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 42603грн. повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача Цимбал В.І., Марченко В.М. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Циганенко А.К. проти позову заперечує з підстав, викладених в письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

В судовому засіданні було встановлено, що в період з 18 травня по 3 червня 2005року була проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнього підприємства "Сумикоопоптторг" Сумської облспоживспілки за період з 01.10.2003року по 31.03.2005року.

За результатами перевірки був складений акт №89/232/31311814 від 03.06.2005року "Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнього підприємства "Сумикоопоптторг" Сумської облспоживспілки за період з 01.10.2003року по 31.03.2005року", яким встановлено факт порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004рік на суму 1090грн.; п.п.5.3.2 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004рік на суму 11820грн.; п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004рік на суму 116350грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2004року на суму 40грн., за січень-лютий 2004року на суму 131грн. Крім того, виявлені порушення п.5, п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.9, п.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"; п.п.6.3.2.п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, ст. 14, п.8.1. ст.8, та п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (а.с.12-29).

На підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією в м. Суми 8 червня 2005року винесено податкове повідомлення-рішення №0001442302/0/25063, яким визначено суму податкового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 171 863грн., у тому числі: основний платіж - 129 260грн., штрафні (фінансові) санкції - 42603грн.(а.с.30).

Крім того, державною податковою інспекцією в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення №0001442302/1/25063 від 30 серпня 2005року, яким визначено суму податкового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 171863грн., у тому числі: основний платіж - 129260грн., штрафні (фінансові) санкції - 42603грн. (а.с.52).

Суд вважає, що вказані податкові повідомлення рішення є протиправними і підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за №157/6445 (було чинне на час видачі свідоцтва та проведення реєстрації прав власності дочірнього підприємства "Сумикоопоптторг") оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності виданого органами місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що Сумська міська рада посвідчила факт належності нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Машинобудівників,4-а, дочірньому підприємству "Сумикоопоптторг", що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 08.08.2001року, виданого згідно рішення Сумської міської ради від 06.08.2001року (а.с.45), а також підтверджується копією свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 18 вересня 2002року, виданого на підставі рішення Сумської міської ради від 16.07.2002року №426 (а.с.46).

На виконання вимог вказаного Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно Державне комунальне підприємство Сумське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації 10.08.2001року та 22.10.2002року здійснило відповідні реєстраційні написи на правовстановлюючих документах.

Отже, в період проведення документальної перевірки, дочірнє підприємство "Сумикоопоптторг" володіло нерухомим майном на підставі правовстановлюючих документів-свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення та проведеної реєстрації прав власності.

Тобто тільки дочірнє підприємство "Сумикоопоптторг" на підставі правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, мало право рахувати вищевказані нежитлові приміщення на балансі підприємства, а також в порядку п.п.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" відносити до валових витрат будь-які витрати, пов"язані з поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно рішенням арбітражного суду Сумської області від 17 грудня 2001 року у справі №6543-10/1771 за позовом ЗАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика" до ЗП "Сумська обласна база", ДП "Сумикоопторг", Облспоживспілки - визнано недійсним постанову правління Сумської Облспоживспілки №9 від 2 січня 2001року в частині передачі в статутний фонд ДП "Сумикоопоптторг" основних фондів та обігових коштів Сумської обласної оптово-торгівельної бази Облспоживспілки та акти приймання-передачі майна СП Обласна ОТБ ДП Сумикоопторг" №№1,2,3 від 15 січня 2001 року і зобов'язано ДП «Сумикоопторг» Сумської Облспоживспілки повернути майно СП „Сумській обласній базі Облспоживспілки".

Рішенням господарського суду Сумської області від 18 вересня 2003 року у справі №6/3 за позовом Спільного підприємства "Сумська обласна оптово-торгівельна база Облспоживспілки" в особі ліквідатора Ковтуненка В.М. до Сумської обласної спілки споживчих товариств визнано недійсною постанову правління Сумської обласної спілки споживчих товариств від 30 січня 2002 року №18 "Про реорганізацію (приєднання) спільного підприємства Сумська обласна оптово-торгівельна база до дочірнього підприємства "Сумикоопоптторг".

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону. А стаття 18-1 Закону України „Про виконавче провадження", вказує, що виконавчим документом є наказ господарського суду.

Статтею 4 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що одним із заходів примусового виконання рішень є вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні.

Частиною 2 статті 29 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження стягувачу надано право відмовитись від стягнення.

На підставі наведених положень Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження", рішення арбітражного суду Сумської області від 17 грудня 2001 року у справі №6543-10/1771 та господарського суду Сумської області від 18 вересня 2003 року у справі № 6/3 підлягали виконанню тільки з ініціативи сторони, на користь якої воно винесено, на підставі отриманих ними виконавчих документів - наказів господарського суду.

ЗАТ „Кременчуцька кондитерська фабрика" та Спільне підприємство „Сумська обласна оптово-торгова база Облспоживспілки", на користь яких було вирішено господарські спори, до відділу ДВС заяви та виконавчі документи для примусового виконання рішень арбітражного суду Сумської області від 17 грудня 2001 року у справі № 6543-10/1771 та господарського суду Сумської області від 18 вересня 2003 року у справі № 6/3 не подавали.

Більш того, власник майна Спільного підприємства „Сумська обласна оптово-торгова база Облспоживспілки" - Рада засновників спільних підприємств, також до відділу ДВС заяву та виконавчі документи для примусового виконання рішення арбітражного суду Сумської області від 17 грудня 2001 року у справі №6543-10/1771 по поверненню майна з дочірнього підприємства „Сумикоопоптторг" не подавав.

Статтею 118 ГПК України, в редакції, що була чинною на момент видачі наказів №6543-10/1771, №6/3 передбачено, що видані стягувачеві накази може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення.

Дані обставини свідчать про те, що сторона у справі, на користь якої вирішено господарський спір та власник майна, відмовились від виконання судових рішень на свою користь, що не суперечить зазначеним вище нормам законодавства України, а тому основні засоби, передані ДП "Сумикоопоптторг" Сумської Облспоживспілки на підставі постанов Облспоживспілки №9 від 2 січня 2001 року та №18 від 30 січня 2003 року, залишилися в його володінні та використанні, що підтверджується правовстановлюючими документами - Свідоцтвами про право власності на нежитлові приміщення від 8 серпня 2001 року та 19 вересня 2002 року і проведеною державною реєстрацією прав власності.

Згідно ст.ст. 48, 50 Закону України "Про власність" власнику надано право, а не покладено на нього обов'язок, вимагати усунення будь-яких порушень його права та вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

Отже відмова власника - СП Сумська обласна оптово-торгівельна база облспоживспілки щодо вимог по визнанню недійсними правовстановлюючих документів - Свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м.Суми, вул. Машинобудівників, 4-а, скасування державної реєстрації зазначених прав власності і витребування майна з чужого незаконного володіння, не суперечить положенням Закону України "Про власність".

Таким чином, станом на 1 січня 2004 року залишкова вартість основних засобів ДП „Сумикоопоптторг" на рахунках №103 „Будинки і споруди", №104 „Машини і обладнання", №105 „Транспортні засоби", №109 „Інші основні засоби" складала 6600,8 тис. грн., що повністю підтверджено чинними правовстановлюючими документами на право власності

За період, в який здійснювалась документальна перевірка, всі основні засоби залишковою вартістю 6600,8тис.грн., фактично знаходилися у віданні ДП "Сумикоопоптторг" і у відповідності до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств являлися об'єктом амортизації, яка ніким, крім ДП "Сумикоопоптторг" у цей період не нараховувалася, а сам факт визнання недійсним акту, на підставі якого було набуто майно, згідно податкового законодавства не передбачає права не нарахування амортизації на обладнання, яке знаходиться у користуванні ДП "Сумикоопоптторг". Саме таке застосування податкового законодавства визнано Постановою Вищого господарського суду України від 1 червня 2005 року у справі №10/269-04 по справі за позовом дочірнього підприємства "Сумикоопоптторг" до ДПІ в м.Суми про визнання частково недійсною першої податкової вимоги (а.с. 48-51).

Відповідно до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом. Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.

Норми Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначають правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до вимог ст. 3 зазначеного Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішення повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльної та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В акті державної податкової інспекції в м. Суми №89/232/31311814 від 03.06.2005р. безпідставно на 4653,6тис.грн. була занижена вартість основних засобів ДП „Сумикоопоптторг" станом на 1 січня 2004 року, оскільки відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про примусове виведення з експлуатації на підставі рішень арбітражного суду Сумської області від 17 груді 2001 року у справі №6543-10/1771 та господарського суду Сумської області від 18 вересня 2003 року у справі №6/3 основних фондів ДП „Сумикоопоптторг" шляхом їх відчуження Спільному підприємству "Сумська обласна оптово-торгова база Облспоживспілки".

Таким чином, державною податковою інспекцією в м. Суми зроблено неправомірний висновок, що дочірнє підприємство „Сумикоопоптторг" в порушення п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" завищило валові витрати за 2004 рік на загальну суму 465400,00 грн., та занизило податок на прибуток за 2004 рік на суму 116350,00 грн.

Суд приходить до висновку, що викладені в акті державної податкової інспекції в м. Суми висновки суперечать законодавству про оподаткування та виходять за рамки компетенції податкової інспекції, встановленої законом , тобто пп. 5.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а ведення податкового обліку, фактичні дані зазначені підприємством про валові витрати і доходи, а також сплачені податки повністю відповідають вимогам ст.ст. 11, 16, 22 та п.1.28 та п.п.1.28.2 ст.1, п.п.8.1.2, 8.4, 8.6 та п.п.8.7.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.п.8.7.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2,3,4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу. Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.

Таким чином, основні виробничі фонди, що внесені в уставний фонд платника податків в обмін на його корпоративні права, збільшують балансову вартість відповідної групи основних фондів такого платника податку в порядку, встановленому п. 8.4 ст. 8 вказаного Закону.

Суми амортизаційних відрахувань визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначеної п.8.6.1 ст. 8 вказаного Закону, до балансової вартості відповідної групи основних фондів, розрахованої з урахуванням балансової вартості внесених в уставний фонд платника податку основних фондів, на початок звітного періоду.

Висновки, що зазначені в акті перевірки та прийняте на підставі нього податкове повідомлення-рішення, не відповідає і вимогам "Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби" та п.п.4.4.1 Закону, які зобов'язують податкові органи у разі, якщо норма закону, іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів або різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків платників податків або органів державної податкової служби, в результаті чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, приймати рішення в інтересах платника податків, а в даному випадку - в інтересах ДП „Сумикоопоптторг" Сумської Облспоживспілки.

Пунктом 6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби встановлено, що скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених п.4 та п.п. 5.1 п.5 цього положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується вважається неузгодженою.

Пунктом 12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби передбачено, що процедура адміністративного оскарженім закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого у підпункті 5.1 пункту 5 цього Положення днем, для подання скарги про перегляд рішення у разі коли така скарга не була подана у зазначений строк; отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

В порушення пунктів 6, 12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, не прийнявши та не надіславши платнику податків - ДП „Сумикоопоптторг" Сумської Облспоживспілки вмотивованого рішення про розгляд повторної скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 8 червня 2005 року №0001442302/0/25063, Державною податковою інспекцією в м. Суми 30серпня 2005 року, на підставі того ж самого акту документальної перевірки №89/232/31311814 від 3 червня 2005 року прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001442302/1/25063.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0001442302/0/25063 від 08.06.2005р. є протиправними і підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі неправомірних висновків, викладених в п.п. 2.2.2 п. 2.2 "Правильність визначення витрат підприємства", п.п.2.4.4 п.2.4 "Правомірність нарахування та визначення податку на прибуток" та п.З розділу 4 „Висновок" акту перевірки в частині виключення з валових витрат платника податку сум витрат по підтриманню в експлуатаційному стані основних засобів, які перебували на балансі.

Такі висновки суду підтверджуються діями самого відповідача.

Так, згідно акту від 21.08.2008року №6902/2314/31311814/42 "Про результати виїзної планової документальної перевірки дочірнього підприємства "Сумикоопоптторг" Сумської облспоживспілки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005року по 31.03.2008року" державна податкова інспекція в м.Суми не вбачає порушення в тому, що до валових витрат платника податку включені суми витрат по підтриманню основних засобів, які рахуються на балансі підприємства, в тому числі нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Машинобудівників,4-а.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення судових витрат в розмірі 5288грн. суд вважає за необхідне задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. за №590 “Про граничні розмірі компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, граничний розмір компенсації в адміністративних справах, зокрема, витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, і яка не є суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розмірі мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Зважаючи на зазначені норми та положення ст. ст. 91, 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України 255грн. 40коп. витрат, понесених позивачем на правову допомогу, з яких 170грн. понесених позивачем за сплату судового збору, при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов дочірнього підприємства «Сумикоопоптторг»Сумської облспоживспілки задовольнити частково.

          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Суми № 0001442302/0/25063 від 8 червня 2005року та № 0001442302/1/25063 від 30 серпня 2005року.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Сумикоопоптторг»Сумської облспоживспілки 255грн.40коп.(двісті п"ятьдесят п"ять грн. 40коп.) судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її виготовлення в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя (підпис) С.О. Бондар

Судді С.М.Гелета

С.М.Глазько

Повний текст постанови виготовлений 20.11.2009року.

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя С.О.Бондар