Рішення № 74226660, 25.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/153/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року о 12 год. 48 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання – Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: ОСОБА_1 – за паспортом

ОСОБА_2 – за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29), ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_2, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29), ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_3, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_7 (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6), ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6) про визнання протиправним та скасування рішення №39035952 від 28.12.2017р. та зобов’язання внести зміни щодо об’єкту нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 10 січня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29), ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_2, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29), ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_3, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_7 (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6) про визнання протиправним та скасування рішення №39035952 від 28.12.2017р. та зобов’язання внести зміни щодо об’єкту нерухомого.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при винесенні рішення про відмову у внесенні змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 13977445851101, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка (вул. Колгоспна), буд. 29, який має такі актуальні дані та технічні характеристики: загальна площа 143,9 кв.м, житлова площа 92,7 кв.м.; складається в цілому з: літери «А», «И», «Н» -житловий будинок, літера «З»- навіс, літера «К»-вбиральня, літера «Л»- сарай, №1-3 – огорожа,I,II—мостіння не достатньо вивчено подані для реєстрації документи, тому рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Так, представник позивачів зазначив, що 28.12.2017 року позивачі звернулись із заявою до державного реєстратора для внесення змін до записів Державного реєстру прав щодо об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка (вул. Колгоспна), буд. 29, який згідно актуальної інформації має такі технічні характеристики: загальна площа 143,9 кв.м, житлова площа 92,7 кв.м.; складається в цілому з: літери «А», «И», «Н» -житловий будинок, літера «З»- навіс, літера «К»-вбиральня, літера «Л»- сарай, №1-3 – огорожа I,II—мостіння, що було підтверджено документами, а саме: копіями паспортів та ідентифікаційних номерів співвласників, правовстановлюючих документів на нерухомість, технічного паспорту, довіреністю представника одного із співвласників. Позивачі вважають, що зазначена у технічному паспорті на об’єкт нерухомого майна інформація щодо господарської будівлі літ. «Н» - житловий будинок, яке раніше було капітальним гаражем, ця переобладнана частина домоволодіння також не підлягає прийняттю в експлуатацію. Окрім того, щодо господарської будівлі літ «И»- житлове приміщення, яке раніше було літньою кухнею, то відповідно довідки КП «БТІ ОМР», ця переобладнана складова частина домоволодіння теж не підлягає прийняттю до експлуатації, вказана довідка КП «БТІ ОМР» не була надана при поданні документів для державної реєстрації змін, оскільки цього не потребує чинне законодавство.

Таким чином, представник позивачів вважає, що та обставина, що позивачі успадкували домоволодіння, у складовій частині якого згідно рішення суду було зазначено літ «Н», як гараж не позбавляє права уточнити у державному реєстрі прав актуальні дані про домоволодіння та його технічні характеристики, зокрема, інформацію про складові частини домоволодіння, в зв’язку з чим не вбачається будь-яких суперечностей в тому, що після технічної інвентаризації об’єкту нерухомого майна, зокрема його складових частин, технічні характеристики об’єкта нерухомого майна в цілому змінились.

Ухвалою суду 12 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 22 січня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.

У встановлений судом строк, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. №4230/18 від 14.02.2018 року) (а.с. 48-50), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки державним реєстратором відмовлено в проведенні реєстраційної дії, з тих підстав, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на домоволодіння №29 по вулиці Йосипа Тимченка (вул. Колгоспна) по 1\2 за кожною на підставі рішення Київського районного суду міста ОСОБА_2 від 26.04.2007 року у справі 32-3502/2007 на підставі договору дарування від 03.11.2017 року; 1\4 частка домоволодіння зареєстрована за ОСОБА_5, де літ. «Н» була зазначена як гараж, а тому зазначені суперечності унеможливлюють встановлення того факту, що житловий будинок був збудований 05.08.1992 року, як зазначено у поданих для реєстрації документах, крім того, відсутня інформація щодо зміни цільового призначення складової частини літ. «И» з літньої кухні на житловий будинок. Таким чином, відповідач вважає, що відмовляючи у проведенні реєстраційної дії діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

В свою чергу, позивач надав відповідь на відзив (Вхід. №4892/18 від 20.02.2018р.), відповідно до якого вважає відзив відповідача необґрунтованим.

Ухвалою суду від 15 лютого 2018 року витребувано у ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6) належним чином засвідчені копії рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №39035952 від 28.12.2017р. та документів, на підставі яких державним реєстратором речових прав на нерухоме майно ОСОБА_7 було прийнято рішення про відмову, які надійшли до суду.

Також до суду 16 березня 2018 року (вхід. №7413/18) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16 березня 2018 року за клопотанням відповідача витребувано у КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради належним чином завірені копії усіх наявних документів по інвентаризації об’єкту нерухомого майна- домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка, 29 (вул. Колгоспна) за весь період часу, які надані до суду.

До суду 19 квітня 2018 року (вхід. №1076/18) від ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради надійшов лист від 17 квітня 2018 року вх. №21101-18, яким повідомлено, що те, що розпорядженням Одеського міського голови від 29.03.2018 року №414-К ОСОБА_7 звільнено з посади державного реєстратора.

З цих підстав, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 20 квітня 2018 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради.

У свою чергу, відповідач - ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради надало відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечувало, зазначивши, що державний реєстратор діяла в межах та у спосіб, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 08 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На відкритому судовому засіданні представник позивачів та ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

ОСОБА_5 на відкрите судове засідання не з’явилась, про дату час та місце призначення судового засідання повідомлена належним чином та завчасно, про що свідчить розписка. В матеріалах справи міститься заява від 10.04.2018 року (вхід. №9866/18) від позивача ОСОБА_5 про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників присутніх учасників справи, дослідивши матеріали реєстраційної справи та щодо інвентаризації об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Колгоспна (вул. ОСОБА_8) 29, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Рішенням Київського районного суду міста ОСОБА_2 від 26 квітня 2007 року у справі №2-3502/2007 визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку домоволодіння по вул. колгоспна 29 у м. Одесі; визнано за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частку домоволодіння по вул. Колгоспна 29 у м. Одесі. Зазначене рішення суду набрало законної сили 07.05.2007 року (а.с.10).

08.06.2010 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» від 08.06.2010 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на домоволодіння по вул. Колгоспна 29 у м. Одесі на праві спільної часткової власності 1\2 частина.

Суд встановив, що згідно з договору дарування від 03.11.2017 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 прийняла безоплатно у дарунок 1\4 частку домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Тимченка Йосипа, буд. 29, яка складається в цілому з одного житлового будинку літери «А», загальною площею 98,8 кв.м., житловою площею 65,8 кв.м., надвірних споруд : літера «З»- навіс, літера «И» - літня кухня, літ. «И1» - веранда, «К»-вбиральня, літера «Л»- сарай, лат. «Н» - гараж, №1-3 – огорожа,I,II—вимощення (а.с.14).

Судом досліджено довіку КП «Бюро технічної інвентаризації ОМР» від 15.08.2017 року за №487592.36, з якої вбачається, що у зв’язку з тим, що будівля сарай літ «Л» побудовано до 05.08.1992 року не належать до самочинного будівництва, навіси літ. «В,Р2 веранда літ «М» та літня кухня літ. «П» знесені. В домоволодінні за вказаною адресою самочинно побудовані та самочинно переобладнані чи реконструйовані приміщення відсутні (а.с.15).

Матеріалами справи підтверджено, що 20.12.2017 року ТОВ «Нове бюро технічної інвентаризації» виготовлено за замовленням ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок №29 по вулиці Йосипа Тимченка у м. Одесі, згідно якого зазначений будинок складається з літ. «А,И,Н» житловий будинок, літ. «З» навіс, літ. «К» вбиральня, літ. «Л» сарай, «М1-3» огорожа, I-II мостіння (а.с.16-20).

28 грудня 2017 року представник позивачів звернувся із заявою №109442811 про внесення змін до державного реєстру прав, поданих ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_5

Рішенням про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №39035952 від 28 грудня 2017 року, державний реєстратор відмовив у внесенні змін до розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером № 1397745851101 (а.с.54).

Дослідивши вказане рішення, а також те, чи діяв відповідач, відмовляючи у вчиненні реєстраційної дії в порядку, спосіб та межах наданих Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» повноважень, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Житловим кодексом, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2011 року № 1141 та Порядком Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р.

Так, суд встановив, що підставою для відмови у вчиненні реєстраційної дії щодо внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 13977445851101, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка (вул. Колгоспна), буд. 29, який має такі актуальні дані та технічні характеристики: загальна площа 143,9 кв.м, житлова площа 92,7 кв.м.; складається в цілому з: літери «А», «И», «Н» -житловий будинок, літера «З»- навіс, літера «К»-вбиральня, літера «Л»- сарай, №1-3 – огорожа,I,II—мостіння було те, що подані документи для реєстрації не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

В рішенні про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що для проведення державної реєстрації внесення змін стосовно загальної, житлової площі та складових частин до розділу № 1397745851101, відкритого на об’єкт нерухомого майна, а саме: домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тимченка Йосипа, будинок 29, заявниками подано технічний паспорт від 20.12.2017 року, виданий ТОВ «Нове БТІ»; у якому і зазначено, що об’єкт складається з наступних складових частин: «А»,«И»,«Н»-житлові будинки, « 3»-навіс, «К»-вбиральня, «Л»-сарай, №1-3- огорожа, І-ІІ-мостіння, з відміткою про те, що зв’язку з тим, що літ. «Н»-житловий будинок, самочинно побудовано до 05.08.1992 року, відповідно до п. 3.2 Інструкції про проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 10.07.2001 р. за № 582/5773 (із змінами та доповненнями)- не відноситься де самочинного будівництва.

Однак, відповідно до актуальної інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1397745851101, за адресою: м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка, будинок 29, зареєстровано домоволодіння з наступними складовими частинами: літ, «А»-житловий будинок, літ. « 3»-навіс, літ. «И»-кухня,, літ. «И1»-веранда, літ. «К»-вбиральня, літ. «Л»-сарай, літ. «Н»-гараж, № 1-3-огорожа, І-П-вимощення.

Окрім того, реєстратор зазначив, що беручи до уваги те, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на зазначене домоволодіння по 1\2 частці за кожною на підставі рішення Київського районного суду м. Одесі від 26.04.2007 року у справі № 2-3502/2007, де літ. «Н» була зазначена, як гараж, зазначені суперечності унеможливлюють встановлення того факту, що житловий будинок був збудований до 05.08.1992 року.

Також, відсутня інформація щодо зміни цільового призначення складової частини літ. «И» з літньої кухні на житловий будинок.

Таким чином, реєстратор, керуючись статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2011 року № 1141 відмовив у внесенні змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме.

Суд встановив, що позивачі є співвласниками домоволодіння – житлового будинку садибного типу із господарськими (присадибними) будівлями та спорудами за адресою:м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка (вул. Колгоспна 29), який будувався, починаючи з 1927 року на підставі Договору про право забудови від 12.08.1927 року, на підставі рішення суду визнано право власності на нього. Право власності з господарськими будівлями та спорудами зареєстровано у державному реєстрі речових прав.

Судом досліджені технічні паспорти: ОСОБА_1, ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою вул. Йосипа Типмченка, 29 у м. Одесі від 20.12.2001 року, технічний паспорт за ОСОБА_1 від 08.04.2010 року домоволодіння за адресою вул. Йосипа Типмченка, 29 у м. Одесі, технічний паспорт за ОСОБА_4 від 05.08.2017 року на домоволодіння за адресою вул. Йосипа Типмченка, 29 у м. Одесі; схематичний план садибної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Колгоспна, 29 та викопіювання із плану, з якого вбачається, що вказане домоволодіння в цілому складається по плану з літ. «А» - житлова, літ. «Б» гараж, літ. «В» погріб, літ. «Г» прибиральня, №1-4огорожа, I- мостіння.

З технічного паспорту на домоволодіння за адресою вул. Йосипа Типмченка, 29 у м. Одесі від 20.12.2017 року та схематичного плану вбачається, що домоволодіння за зазначеною адресою в цілому складається з літ. «А» «И» «Н» житловий будинок, літ. «З» навіс, літ. «К» вбиральня, літ. «Л» сарай, « 1-3 огорожа, І-ІІ – мостіння.

Представник позивача зазначив, що актуальні зміни відомостей та технічних характеристик домоволодіння не вимагають отримання дозволу на проведення будівельних робіт та прийняття об’єкта до експлуатації, що підтверджується технічним паспортом на об’єкт виготовлений 20.12.2017 року.

Суд не погоджується з зазначеними твердженнями представника позивача, з огляду на таке.

Згідно п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 127 від 24.05.2001 року.

Інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: - визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); - обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; - установлення вартості об'єктів.

Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках: перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію.

Таким чином, суд вважає, що технічний паспорт БТІ — це документ, який має довідкову інформацію про фактичний стан нерухомості, а саме: про площі, поверховості, дату побудови, технічних характеристик будівлі.

Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Відповідно п. 40 Порядку Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. (надалі Порядок № 1127), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком.

Згідно з п. 41 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; 2) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Згідно з п.58 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об’єкта, також подається технічний паспорт на такий об’єкт.

За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об’єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об’єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об’єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об’єкта нерухомого майна відбулися у зв’язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносить відомості про об’єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об’єкт та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Позивачі стверджують, що господарська будівля літ. «И» стала житловим приміщенням, яке раніше було літньою кухнею, та господарська будівля літ «Н» - житловим будинком, яке раніше було капітальним гаражем, тобто нежитловими приміщеннями. На думку позивачів, це переобладнання об’єкта нерухомості, який в цілому має назву «житловий будинок садибного типу».

Між тим, уважно дослідивши витяг з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (а.с. 86), суд встановив, що об’єктом нерухомого майна є домоволодіння, об’єкт житлової нерухомості, у свою чергу, об’єкт нерухомого майна складається із складових частин, кожна з яких має своє призначення.

Відповідно ст. 6 Житлового кодексу України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

У свою чергу, відповідно до п. 45 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються:1) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;3) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

Як вбачається приписи Порядку № 1127 вимагають у разі переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки такий документ, як документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Посилання представника позивачів на те, що фактично не відбувалась реконструкція або перебудова в цих будинках, не є належним та допустимим доказом, оскільки суду не надані висновки відповідних служб з архітектури та містобудування щодо придатності цих приміщень до житла, в свою чергу, у технічному паспорті тільки зафіксовані дані.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 2 Порядку № 1127, реконструкція - це реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єкта містобудування.

Таким чином, враховуючи те, що позивачами при зверненні до державного реєстратора з заявою про внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 13977445851101, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка (вул. Колгоспна), буд. 29, з господарськими будівлями, які були переведені з нежитлових в житлові не було надано документу, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та свідчить про відповідність вказаного об’єкту житловим умовам, суд вважає, що відповідачем правомірно відмовлено у внесенні відповідних змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач заперечуючи проти позову з посиланням на відповідні докази довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв’язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами ст. 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб’єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29), ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_2, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29), ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_3, адреса проживання: 65038, м. Одеса, вул. Йосипа Тимченка,29) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_7 (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6), ОСОБА_6 державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6) про визнання протиправним та скасування рішення №39035952 від 28.12.2017р. та зобов’язання внести зміни щодо об’єкту нерухомого майна, - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 25» травня 2018 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.