Рішення № 74226636, 22.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1024/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: судді – Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі – позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі – відповідач, Кременчуцьке ОУ ПРФУ Полтавської області/ про визнання протиправним та скасування рішення №375 від 30 листопада 2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання призначити та виплачувати з 24 листопада 2017 року пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи 2 категорії та у період з 15 червня 1986 року по 24 червня 1986 року працював водієм у районі Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А № 503729, довідкою Бородянської дослідно-експертної нафтобази №290 від 24 червня 1986 року та довідкою Кременчуцького АТП 15356 №61 від 18 жовтня 1992 року. 24 листопада 2017 року він звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: із зменшенням пенсійного віку на десять років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості днів. Однак, рішенням органу пенсійного фонду від 30 листопада 2017 року № 375 у призначенні пенсії йому відмовлено через відсутність документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку період роботи в зоні відчуження /а.с.4-7/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву посилався на те, що надані позивачем документи на підтвердження періоду роботи в зоні відчуження (довідка №290 від 24 червня 1986 року, шляхові листи, товарно-транспортні накладні) не мають статусу первинних документів, оскільки належним чином не засвідчені та містять неповну інформацію щодо особи водія та щодо доставки вантажу у пункт призначення /а.с. 48-49/.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 503729, виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 17 січня 2002 року /а.с.89/.

24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви позивачем додавалися копії наступних документів: паспорта, ідентифікаційного номера, трудової книжки, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, довідки Бородинської дослідно-експериментальної нафтобази від 23 червня 1986 року №290, довідки Кременчуцького АТП 15356 №61 від 18 жовтня 1992 року, шляхових листів №885317 від 18 червня 1986 року, №793203 від 19 червня 1986 року, №078087 від 21 червня 1986 року та №668040 від 23 червня 1986 року та товарно-транспортних накладних №829, №845, №873, №244, №877 та №885 /а.с. 58-97/.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30 листопада 2017 року № 375 ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на десять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено з тієї підстави, що надані ним копії довідки №290 від 24 червня 1986 року, шляхових листів та товарно-транспортних накладних не засвідчені належним чином та що шляхові листи і товарно-транспортні накладні не містять повної інформації щодо особи водія (відсутні ім’я та по-батькові) та щодо доставки вантажу у пункт призначення ( відсутні відповідні відмітки), а відтак ці документи не мають статусу первинних документів, що підтверджують в установленому законодавством порядку період роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження /а.с. 51-52/.

Не погодившись з прийняттям цього рішення, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню щодо відповідності його вказаним критеріям, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 вказаного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника /частина 1 статті 9 згаданого Закону/.

Частиною 1 статті 26 цього Закону встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Статтею 55 цього Закону /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості днів, пенсія надається із зменшенням пенсійного віку на 10 років /абзац 2 пункту 1 частини 1 вказаної статті/.

Як свідчить зміст наведеної норми, право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та працювали у визначений законом період / з моменту аварії до 1 липня 1986 року/ у зоні відчуження незалежно від кількості днів.

За визначенням частини 3 статті 65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Із аналізу цієї норми вбачається, що вказаний перелік первинних документів є примірним та обставини, з якими стаття 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пов’язує призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можуть бути підтверджені будь-якими документами, що міститимуть достовірні відомості щодо цих обставин.

На підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та періоду роботи у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року позивачем до заяви про призначення пенсії за віком додавалися копії: 1) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії серії А №503729; 2) довідки Бородинської дослідно-експериментальної нафтобази від 24 червня 1986 року №290, що засвідчує участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 15 червня 1986 року по 24 червня 1986 року; 3) довідки №61 від 18 жовтня 1992 року, що засвідчує виплату ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 177 крб 88 коп за період його роботи в зоні відчуження у м. Чорнобиль з 15 червня 1986 року по 24 червня 1986 року, 4) шляхових листів №885317 від 18 червня 1986 року, №793203 від 19 червня 1986 року, №078087 від 21 червня 1986 року та №668040 від 23 червня 1986 року та товарно-транспортних накладних №829, №845, №873, №244, №877 та №885, що засвідчують факти виконання ОСОБА_1 робіт у зоні відчуження з 15 червня 1986 року по 24 червня 1986 року.

Втім, як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, довідка від 24 червня 1986 року №290, шляхові листи та товарно-транспорті накладні не мають статусу первинних документів, оскільки належним чином не засвідчені та у шляхових листах і товарно-транспортних накладних відсутня повна інформація щодо особи водія (відсутні ім’я, по-батькові) та інформація щодо доставки вантажу у пункт призначення (відсутні відповідні відмітки).

Відхиляючи довід відповідача щодо неможливості встановити особу водія та факт виконання ним робіт у зоні відчуження на підставі перелічених документів, суд зауважує, що у шляхових листах №885317 від 18 червня 1986 року, №793203 від 19 червня 1986 року, №078087 від 21 червня 1986 року та №668040 від 23 червня 1986 року зазначено прізвище та ініціали особи водія, а саме: ОСОБА_1, номер водійського посвідчення: 294607 (який відповідає номеру водійського посвідчення позивача), місце доставки вантажу: Чорнобильська АЗС, а в товарно-транспортних накладних №829, №845, №873, №244, №877 та №885 зазначено прізвище особи водія: ОСОБА_1 та номери відповідних шляхових листів, місце доставки вантажу: Чорнобильська АЗС, що у своїй сукупності дозволяє ідентифікувати особу позивача та визначити період його роботи у зоні відчуження.

На противагу мотиву відповідача про те, що подані позивачем документи не мають юридичної сили і статусу первинних документів через неналежне їх засвідчення, суд зазначає, що відповідач як орган, що призначає пенсії, має право відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, відповідач, не скориставшись своїм правом на перевірку достовірності поданих позивачем документів і зазначених в них даних, відхилив ці документи, тим самим позбавивши позивача права на належний соціальний захист у вигляді призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Таким чином, відповідачем не встановлено і не доведено, що довідка від 24 червня 1986 року №290, шляхові листи та товарно-транспорті накладні містять неправдиві відомості щодо роботи позивача у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року, тобто не встановлено обставин, які б могли бути підставою для неврахування цих документів при призначенні пенсії.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним рішення та відповідності останнього вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

При цьому варто зазначити, що паспортом серії КН № 818304 та трудовою книжкою позивача БТ-І № 5255464 підтверджується, а відповідачем не заперечується, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та має страховий стаж не менше 15 років. Подані позивачем до органу пенсійного фонду документи підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та період роботи у зоні відчуження з 15 червня 1986 року по 24 червня 1986 року, а тому позивач має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пунктами 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку /пункт 1.6/; днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви /пункт 1.7/.

Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся до органу пенсійного фонду 24 листопада 2017 року, саме з цієї дати право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказаний висновок Верховного Суду України відповідно до положень статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) повинен забезпечити відновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, то суд вбачає за доцільне задовольнити відповідну вимогу позивача та зобов’язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24 листопада 2017 року.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, а відтак відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 листопада 2017 року № 375.

Зобов’язати Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24 листопада 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_2