Рішення № 74226592, 25.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/281/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

секретаря судового засідання Станкової О.Ф.

за участю сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2М.(за ордером);

від відповідача – ОСОБА_3В.(за довіреністю);

від третьої особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5В.(за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа: Південний офіс ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування розпорядження №9/к-2018 від 10.01.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа: Південний офіс ОСОБА_6, та, згідно уточненого адміністративного позову (а.с.61-72 т.3) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 №9/к-2018 від 10.01.2018 року, яким оголошено догану заступнику директора Департаменту – начальнику управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване розпорядження голови ОДА ОСОБА_7 №9/к-2018 від 10.01.2018 року є незаконним, необгрунтованим та підлягає скасуванню, з огляду на те, що голова Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 відповідно до ЗУ «Про державну службу» не мав повноважень на прийняття такого розпорядження, оскільки на момент проведення дисциплінарного провадження позивач займала посаду державного службовця категорії «Б», а тому притягати її до дисциплінарної відповідальності міг лише керівник апарату ООДА. Водночас на момент відкриття дисциплінарного провадження та незаконного притягнення ОСОБА_1 в Одеській обласній державній адміністрації діяло незаконне розпорядження Голови ОДА від 24.03.2017 року №215/А-2017 «Про здійснення повноважень керівника державної служби в Одеській обласній державній адміністрації», п. 1 якого визначено, що повноваження керівника державної служби в Одеській обласній державній адміністрації здійснює голова Одеської обласної державної адміністрації. Позивач звертає увагу суду, що розпорядження №9/к-2018 від 10.01.2018 року є незаконним, оскільки підписано Головою ОДА, який відповідно до ЗУ «Про державну службу» на це не мав повноважень, а отже розпорядження підлягає скасуванню. По-друге, позивач переконана в тому, що саме безвідповідальне ставлення до виконання своїх посадових обов’язків членами комісії, які вирішили безпідставно ініціювати притягнення її до дисциплінарної відповідальності і які готували подання Голові ОДА, адже в них наявний безпосередній конфлікт інтересів, що протирічить вимогам п. 5 ст. 71 ЗУ «Про державну службу». Позивач зазначає, що дисциплінарний проступок ОСОБА_1, на думку членів дисциплінарної комісії, полягає в тому, що вона підписала фінансові документи, які містили недостовірні дані, на підставі яких представникам Департаменту ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1 ОСОБА_12 виплачені надбавки за інтенсивність праці та/або за виконання особливо важливої роботи без відповідних розпоряджень голови облдержадміністрації, чим державі заподіяно матеріальної шкоди на суму 37235,81 грн., але дані грошові кошти співробітниками Департаменту на даний час добровільно перераховані до Державного бюджету України. Також, існував конфлікт інтересів позивача та членів дисциплінарної комісії, а саме безпосередній конфлікт інтересів полягав в тому, що посадові особи, які входили до складу комісії, були відповідальні за переміщення осіб з посади на посаду в Департаменті, внаслідок чого Південним офісом ОСОБА_6 були виявлені фінансові порушення у розмірі 297939.8 грн. Поряд з цим. Позивач вказує на те, що згідно посадової інструкції на позивача не були покладені посадові обов’язки щодо ведення бухгалтерського обліку в департаменті, а посадова інструкція ОСОБА_13, на яку йдеться посилання в акті ревізії, є підробленою, а тому твердження в оскаржуваному розпорядженні про нібито порушення ОСОБА_1 п. 5 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» (неналежне виконання посадових обов’язків) не відповідає дійсності і є лише бажанням відповідача. Так, в оскаржуваному розпорядженні №9/к-2018 від 10.01.2018 року за підписом голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 зазначається: «В порушення вимог постанови Кабінету міністрів України від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» у січні 2017 року працівникам Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації» виплачені стимулюючі надбавки без відповідних розпоряджень голови Одеської обласної державної адміністрації на підставі фінансово-платіжних документів, підписаних ОСОБА_1В.», при цьому позивач вважає абсолютно законним здійснення виплат стимулюючих надбавок працівникам Департаменту освіти і науки ОДА (далі по тексту - Департамент) - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1 ОСОБА_12 у січні 2017 року на суму 30608,31 грн., оскільки розпорядження про виплату вказаним особам надбавок були наявні та видані відповідачем на підставі постанови КМУ №289 від 06.04.2016 року. Однак, Кабінетом Міністрів України була прийнята нова Постанова КМУ №15 від 18 січня 2017 року «Питання оплати праці працівників державних органів», яка скасовувала вищевказану. В цій постанові зазначається п. 4 - ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2017 року. Постанова опублікована в офіційному виданні - Урядовий кур’єр 20.01.2017 №11 та по суті дана постанова є компіляцією раніше існуючих Постанов КМУ, які регламентували питання надбавок державним службовцям. В той же час, позивач вказує, що платіжні відомості та інша первинна бухгалтерська документація була 20 січня 2017 року вже надана до Державного казначейства України і до банку, про що наявна відповідна відмітка. Після офіційного оприлюднення Постанови КМУ №15 від 18.01.2017 року «Питання оплати праці працівників державних органів», яка набрала чинності лише 20.01.2017 року року, була складена платіжна відомість №3 від 31 січня 2017 року, складений реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 01.02.2017 року, наявна відмітка про реєстрацію його в ГУ ДКСУ в Одеській області від 02.02.2017 року. Відомість в ПАТ КБ «ПриватБанк» Департаментом освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації також подана саме 02.02.2017 року. Відомість №3 від 31.01.2017 року була складена саме для перерахування окладів відповідно до приписів Постанови КМУ № 15. Відомість розрахункова за січень 2017 року є зведена, в якій відображені усі виплати, здійснені в січні 2017 року, а саме 20.01.2017 року на суму 87549,92 грн. та сум донарахування по окладам у розмірі 15415,58 грн. - 31 січня 2017 року, з огляду на що жодних порушень в діях ОСОБА_1 немає, а отже й відсутні будь-які порушення бухгалтерської звітності зі сторони Департаменту і ОСОБА_1 мала і має за своєю посадою лише другий підпис, після голови Департаменту. Позивач вказує на те, що взагалі в посадових обов’язках ОСОБА_1 та в Положенні про очолюване нею управління та підпорядковані відділи відсутні будь-які посилання на ведення бухгалтерської обліку. Позивач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 за час проходження державної служби на протязі 20 років, мала лише заохочення зі сторони керівництва та центральних органів виконавчої влади, а характеристика щодо позивача, яка знаходиться на аркуші 5 дисциплінарної справи, надана Директором Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_14 містить наступне твердження: «... Іноді допускає випадки халатного ставлення до своїх службових обов’язків». Дане формулювання Директора Департаменту, який на цій посаді пропрацював перед наданням цієї характеристики лише один місяць входить в дисонанс з численними нагородами та заохоченнями ОСОБА_1, що також вплинуло при прийнятті незаконного розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Також позивач зазначає, що Південним офісом ОСОБА_6 начебто недотримано Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, оскільки про результати даної ревізії начальник Південного офісу ОСОБА_6 ОСОБА_7 направив лист-звернення голові Одеської обласної державної адміністрації №15-03-22-15/6913 від 07.08.2017 року, з якого вбачаться: «... директор Департаменту ОСОБА_10 звільнений з займаної посади, пропоную прийняти рішення у відповідності до вимог статей 17,65 та 66 ЗУ «Про державну службу» щодо притягнення винних посадових осіб, зокрема, заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за застосувати дисциплінарне стягнення». ОСОБА_15ОСОБА_7 в листі-зверненні зробив саме ОСОБА_1 винною у всіх порушеннях, які були виявлені. Водночас слід зазначити, що з актом ревізії Південного офісу ОСОБА_6 від 01.08.2017 року Позивача ОСОБА_1 не було ознайомлено, акт їй не надався на підпис і не була надана можливість надати заперечення, у зв’язку з чим та вищенаведеним позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Від відповідача - Одеської обласної державної адміністрації надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.99-105 т.1), відповідно до якого проти задоволення позову відповідач заперечує в повному обсязі та наголошує, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в позові не викладено фактичних, конкретних та об’єктивних обставин в обґрунтування порушень прав позивача оспорюваним рішенням відповідача та своїх вимог. Так, відповідач пояснив, що позивач звертає у позові увагу, що Південним офісом ОСОБА_6 начебто недотримано Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабіінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, однак ці обставини жодним чином не стосуються предмета позову. Якщо позивач вважає, що Південним офісом ОСОБА_6 порушено його права, він вправі оскаржити такі дії, рішення або бездіяльність, а правомірність оскаржуваного розпорядження не залежить від дотримання зазначеного Порядку Південним офісом ОСОБА_6, оскільки Південим офісом наведені обставини, які знайшли своє підтвердження при проведені службового розслідування і саме відповідно до висновків службового розслідування було встановлено наявність дисциплінарного проступку. Листом від 07.08.2017 № 15-03-22-15/6913 до голови Одеської обласної державної адміністрації звернувся Південний офіс ОСОБА_6, яким було поінформовано голову облдержадміністрації про результати позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської облдержадміністрації (далі-Департамент). При цьому в листі було вказано на встановлені за результатами ревізії порушення фінансової дисципліни, допущені посадовими особами Департаменту освіти і науки облдержадміністрації, у тому числі і позивачем, а ткож запропоновано прийняти рішення щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Так, для вирішення головою обласної державної адміністрації питання, порушеного у листі Південного офісу ОСОБА_6, необхідно було встановити факт вчинення відповідною особою дисциплінарного проступку, а відповідно до ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань державної служби від 15 вересня 2017 року № 31-р/з «Щодо порядку застосування до державних службовців дисциплінарних стягнень» встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця є виключним повноваженням дисциплінарної комісії. Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення, яким по відношенню до позивача є голова Одеської обласної державної адміністрації, оскільки саме головою Одеської обласної державної адміністрації згідно з розпорядженням від 19.11.2015 № 286/к-2015 ОСОБА_1 була призначена на посаду. Так, відповідно до статей 68, 69, абзацу другого частини першої статті 71, частини другої статті 72 Закону України "Про державну службу" та у зв’язку з надходженням листа Південного офісу ОСОБА_6 від 07 серпня 2017 року № 15-03-22-15/6913 про результати позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, з метою встановлення наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, визначення ступеня її вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку головою обласної державної адміністрації було ініційовано дисциплінарне провадження, про що видано розпорядження від 14.11.2017 № 1235/к-2017, а позивача, відповідно до вимог статті 72 Закону України «Про державну службу» на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонено від виконання посадових обов’язків. Відповідач звертає увагу, що позивачем оскаржувалося до суду розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14.11.2017 № 1235/к-2017 «Про дисциплінарне провадження щодо заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1В.» і за результатами розгляду адміністративної справи № 815/6145/17 суд визнав правомірним винесення розпорядження від 14.11.2017 року № 1235/к-2017 саме з метою встановлення наявності чи відсутності в діях заступника директора Департаменту начальника управління економічного та ресурсного забезпечення департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 порушень норм чинного законодавства України при здійсненні функціональних обовязків останньою, у зв’язку з чим у задоволені позову відмовив. Твердження позивача щодо наявності у членів дисциплінарної комісії безпосереднього конфлікту інтересів, так як члени дисциплінарної комісії відповідальні за переміщення осіб з посади на посаду в Департаменті, внаслідок чого Південим офісом ОСОБА_6 були виявлені фінансові порушення взагалі безпідставні і необгрунтовані, оскільки ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності не за порушення порядку переміщення державних службовців у Департаменті, а посилання позивача на частину п'яту статті 71 Закону України «Про державну службу» недоречним, оскліьки жодної особистої заінтересованості членів комісії в результатах службового розслідування немає і жоден із членів комісії не підпорядкований ОСОБА_1 Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність особистих інтересів у членів дисциплінарної комісії у позові не наведено. Крім того, обов’язок повідомляти керівника про наявність конфлікту інтересів покладено на особу, у якої такий конфлікт інтересів виник. Проте від членів дисциплінарної комісії такі повідомлення голові обласної державної адміністрації не надходили і, відповідно, підстав для застосування заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у голови облдержадміністрації не існувало. Розпорядженнями тимчасово виконуючого обов’язки голови облдержадміністрації (від 21.11.2016 № 503/к-2016 «Про встановлення надбавки директору Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_10Є.», від 21.12.2016 № 623/к-2016 «Про встановлення надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_9М.», від 22.12.2016 № 626/к-2016 «Про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи державним службовцям Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації», від 23.12.2016 № 629/к- 2016 «Про встановлення надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_8 »,) якими встановлені стимулюючі виплати зазначеним вище працівникам Департаменту, прийняті у 2016 році відповідно до постанови Кабінету Мністрів України від 6 квітня 2016 року №289 «Про затвердження Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям». 20 січня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (далі - постанова № 15), згідно з якою постанова № 289 втратила чинність. Документи по виплаті заробітної плати працівникам Департаменту за січень 2017 року були підготовлені 20 січня 2017 року, тобто у день набуття чинності постанови № 15, та подані до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області цього ж дня. На підставі відомості нарахування заробітної плати працівникам Департаменту за січень 2017 року можна дійти висновку, що посадовим особам, які здійснювали заповнення цієї відомості та підписували її, було відомо про набуття чинності постанови № 15, оскільки посадові оклади державних службовців Департаменту вже були зазначені відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, затвердженої новою постановою № 15. Отже посадові оклади були застосовані відповідно до постанови №15, а надбавки - відповідно до постанови №289, тому такі дії осіб, які здійснювали заповнення цієї відомості та підписували її вчинені не інакше як свідомо, розуміючи необхідність відобразити діючі посадові оклади та ігноруючи питання безпідставності нарахування надбавок, а підтвердженням безпідставності нарахування та виплати стимулюючих надбавок є факт часткового повернення коштів, працівниками яким вони були виплачені, до бюджету на що звертає увагу і сам позивач. Членами дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування, прийнято рішення при визначенні наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, допущеного ОСОБА_1, не брати до уваги копію посадової інструкції начальника відділу аналітичної роботи, звітності та фінансування Управління, яка надана позивачем. При цьому, відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Так, у період з грудня 2016 року по січень 2017 року відповідно до наказу директора Департаменту від 27 жовтня 2016 року № 96/к право першого підпису на фінансово-платіжних та звітних документах Департаменту надано директору Департаменту ОСОБА_10, право другого підпису - заступнику директора Департаменту - начальнику управління економічного та ресурсного забезпечення, додатки до наказу підписані особисто ОСОБА_1, при цьому під час надання усних та письмових пояснень, ОСОБА_1 неодноразово підкреслювалося, що функції бухгалтерської служби не відносяться до її посадових обов’язків та не покладені на жодного працівника Департаменту. Разом з цим, наявність права другого підпису у ОСОБА_1 лише підкреслює високий рівень її відповідальності за цей напрямок роботи Департаменту. Також, відповідач стверджує, що 23 листопада 2017 року Адміністрація Президента України ознайомила голову облдержадміністрації про зміну істотних умов, а відповідно до роз'яснень Національного агенства України з питань державної служби від 27 листопада 2017 року №43-р/з на період повідомлення голів місцевих державних адміністрацій про зміну істотних умов праці вони мають виконувати повноваження керівника державної служби. Безпідставність тверджень позивача вбачається і у відсутності у структурі облдержадміністрації такої посади як керівник апарату облдержадміністрації. Така посада була введена лише розпорядженням голови облдержадміністрації від 1 лютого 2018 року 01.02.2018 № 109/А-2018 «Про внесення змін до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 01 лютого 2018 року №108/А-2018» з 15 січня 2018 року, а після спливу 60 днів головою обдержадміністрацїї було видано розпорядження від 24.01.2018 № 71/А-2018 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державну службу» яким встановлено, що з 24 січня 2018 року повноваження керівника державної служби в апараті Одеської обласної державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права) здійснює керівник апарату Одеської обласної державної адміністрації; повноваження керівника державної служби у структурному підрозділі Одеської обласної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права. Отже, до 24 січня 2018 року суб'єктом призначення та керівником державної служби щодо посади заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації беззаперечно був голова обласної державної адміністрації. Наведене спростовує твердження позивача, щодо відсутності повноважень у голови облдержадміністрації на притягнення до відповідальності ОСОБА_1 За наведених обставин, відповідач вказує на законне притягнення позивача у межах наданих повноважень та прийняття відповідного законного рішення, а тому позов задоволенню не підлягає.

Третьою особою надано до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, відповідно до яких остання просить суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову (а.с.73-77 т.1).

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Судом встановлено, що Південним офісом ОСОБА_6 проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р.

За наслідками проведеної перевірки Південним офісом ОСОБА_6 складено Акт “Про результати позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської області державної адміністрації за період з 01.01.2015 по 30.06.2017” № 03-11/59 від 31.07.2017 року (а.с. 22-35з/б т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки, ревізією витрат на оплату праці встановлено загалом порушень, що призвели до втрат на загальну суму 297939,8 грн.

Листом від 07.08.2017 року № 15-03-22-15/6913 Південний офіс Держаудит служби повідомив Голову Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 про результати позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, де серед іншого запропоновано прийняти рішення у відповідності до вимог ст.ст. 17, 65, 66 Закону України “Про державну службу” щодо притягнення винних посадових осіб, зокрема, заступника директора Департаменту – начальника управління економічного та ресурсного забезпечення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення (а.с. 36-37 т.1).

14.11.2017 року, відповідно до ст.ст. 68, 69, абз. 2 ч 2 ст. 72 Закону Україи “Про державну службу” та у зв’язку з надходженням листа Південного офісу Держаудит служби від 07.08.2017 року № 15-03-22-15/6913 про результати позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Голова обласної державної адміністрації ОСОБА_7 видав розпорядження № 1235/5-2017 “Про дисциплінарне провадження щодо заступника директора Департаменту – начальника управління економічного та ресурсного забезпечення департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1В.” (а.с. 43).

За результатами розгляду дисциплінарної справи (а.с.1-335 т.2) дисциплінарною комісією встановлено наступне.

Підставою для здійснення дисциплінарного провадження стала інформація Південного офісу ОСОБА_6 щодо результатів позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) за період з 01.01.2015 по 30.06.2017. Перевіркою встановлено фінансових порушень на загальну суму 297,93 тис. грн., з них: зайво використано бюджетних коштів на утримання в Департаменті понадштатних посад у 2016- 2017 роках на загальну суму 217,94 тис. грн. та, відповідно, зайво нарахований та перерахований єдиний соціальний внесок у сумі 42,76 тис. грн., а також виплачено стимулюючих надбавок за інтенсивність праці у жовтні - грудні 2016 року та січні 2017 року без відповідних розпоряджень на суму 30,51 тис. грн. та, відповідно, зайво нарахований та перерахований єдиний соціальний внесок у сумі 6,72 тис. грн. Фінансово-платіжні документи за цей період, у тому числі відомості про нарахування заробітної плати, платіжні відомості підписані у тому числі заступником директора Департаменту - начальником управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки облдержадміністрації ОСОБА_1

У рамках дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією доведено, що заступником директора Департаменту - начальником управління економічного та ресурсного забезпечення ОСОБА_1 неналежно виконувалися посадові обов’язки, визначені її посадовою інструкцією щодо організації виконання нормативно-правових актів з питань планування і організації матеріально-фінансового забезпечення апарату Департаменту освіти і науки, що не забезпечило ведення бухгалтерського обліку згідно з вимогами чинного законодавства та призвело до фінансових порушень.

В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року № 268 «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними \- будинками Управління справами Апарату Верховної ОСОБА_8 України у 2016 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» у жовтні – грудні 2016 року та січні 2017 року ОСОБА_1, якій відповідно до наказу директора Департаменту від 27 жовтня 2016 року № 96/к було надано право другого підпису на фінансово-платіжних та звітних документах Департаменту, підписані фінансові документи, які містили недостовірні дані. Так, працівникам Департаменту ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12 виплачені надбавки за інтенсивність праці та/або за виконання особливо важливої роботи без відповідних розпоряджень голови облдержадміністрації, чим державі заподіяно матеріальної шкоди на суму 37235,81 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Враховуючи зазначене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях ОСОБА_1 при підписанні відомостей нарахування заробітної плати працівникам Департаменту у жовтні - грудні 2016 року та січні 2017 року, які містили завідома недостовірні дані, наявний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов'язків та актів органів державної влади. З урахуванням вимог частини третьої статті 65 Закону України «Про державну службу», якою визначено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, ОСОБА_1 може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарний проступок, вчинений нею лише у січні 2017 року.

На підставі встановлених обставин, комісією складено Подання про застосування до заступника директора Департаменту – начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки ООДА ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яке зареєстровано відповідачем 02.01.2018 року №4915/02-15/01 (а.с.44-45 т.1).

Так, відповідно до частини десятої статті 69 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ апарату Одеської обласної державної адміністрації внесла подання про притягнення заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов'язків та актів органів державної влади.

Позивач 05.01.2018 року надала до канцелярії відповідача письмові пояснення з приводу подання вх.№4915/02-15/01, відповідно до яких вважала безпідставним притягнення її до дисциплінарної відповідальності (а.с.46-46з/б).

10.01.2018 року головою Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_7, відповідно до пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66, статті 77 Закону України «Про державну службу», у зв’язку із вчиненням заступником директора Департаменту - начальником управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки ООДА ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу» (неналежне виконання посадових обовязківі та актів органів державної влади), прийнято розпорядження №9/к-2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.» (а.с.48 т.1), яким позивачу оголошено догану.

Розпорядженням визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено, що заступником директора Департаменту - начальником управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки облдержадміністрації ОСОБА_1 виконувалися посадові обов'язки, визначені її посадовою інструкцією щодо організації виконання нормативно-правових актів з питань планування і організації матеріально-фінансового забезпечення апарату Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» у січні 2017 року працівникам Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації виплачені стимулюючі виплати без відповідних розпоряджень голови Одеської обласної державної адміністрації на підставі фінансово-платіжних документів, підписаних ОСОБА_1.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі щодо підстав та порядку дисциплінарної відповідальності державних службовців регулюються правовими нормами Закону України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року N 889-VIII (надалі - Закон N889-VIII).

За змістом частини першої статті 1 Закону N889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У частині 1 статті 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Вимогами частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII, передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 вказаної статті Закону № 889-VIII встановлені види дисциплінарних проступків, зокрема, пункт 5 встановлює такий вид дисциплінарного проступку, як невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

До державних службовців згідно із пунктом 2 частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення як догана.

Частиною 3 вказаної статті зазначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого, зокрема, пунктом 5 частини 2 статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Таким чином, системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства і свідчать про невиконання або неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Статтею 74 цього Закону визначені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Суд вважає за необхідне вказати, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку та обставини, за яких він вчинений, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Відповідно до п.1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає субєкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом субєкта призначення.

Проаналізувавши вищезазначені норми закону в контексті спірних правовідносин, суд приходить висновку, що при застосуванні до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як догана, відповідачем в достатній мірі враховано обставини, за яких було вчинене виявлене порушення. Також, надано оцінку поясненням позивача щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Суд враховує, що оскаржуване розпорядження містить посилання на конкретну норму закону, зі змісту якої вбачається суть вчиненого відповідачем порушення.

Суд також враховує той факт, що відповідач виконав вимогу частини шостої статті 66 Закону № 889-VIII, оскільки дисциплінарне стягнення у формі догани застосовано до державного службовця за поданням дисциплінарної комісії, а отже дотримано вимогу Закону про те, що застосуванню цього стягнення передує дисциплінарне провадження, проведене належним колегіальним органом.

Поряд з цим, суд відхиляє доводи позивача щодо недотримання Південним офісом ОСОБА_6 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабіінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, в частині не ознайомлення та ненадання акту ОСОБА_1, оскільки наведені обставини не є предметом розгляду даної справи, а правомірність оскаржуваного розпорядження не залежить від дотримання третьою особою Порядку №550.

Також, судом не приймається до уваги посилання позивача на відсутність у відповідача повноважень під час відкриття дисциплінарного провадження та незаконність розпорядження голови ООДА №215/А-2017 від 24.03.2017 року, оскільки дане розпорядження також не є предметом спору у даній справі.

При цьому, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14.11.2017 № 1235/к-2017 «Про дисциплінарне провадження щодо заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1В.» оскаржено до суду і за результатами розгляду адміністративної справи № 815/6145/17 судом визнано його правомірність з метою встановлення наявності чи відсутності в діях заступника директора Департаменту начальника управління економічного та ресурсного забезпечення департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 порушень норм чинного законодавства України при здійсненні функціональних обовязків останньою, у зв’язку з чим у задоволені позову відмовлено (а.с.100-106 т.3).

Поряд з цим, судом встановлено, що розпорядженнями тимчасово виконуючого обов’язки голови облдержадміністрації (від 21.11.2016 № 503/к-2016 «Про встановлення надбавки директору Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_10Є.», від 21.12.2016 № 623/к-2016 «Про встановлення надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_9М.», від 22.12.2016 № 626/к-2016 «Про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи державним службовцям Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації», від 23.12.2016 № 629/к- 2016 «Про встановлення надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_8 »,) були встановлені стимулюючі виплати зазначеним вище працівникам Департаменту, які прийняті у 2016 році відповідно до постанови Кабінету Мністрів України від 6 квітня 2016 року №289 «Про затвердження Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям».

20 січня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (далі - постанова № 15), згідно з якою постанова № 289 втратила чинність.

Документи по виплаті заробітної плати працівникам Департаменту за січень 2017 року були підготовлені 20 січня 2017 року, тобто у день набуття чинності постанови № 15, та подані до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області цього ж дня, що не заперечувалось сторонами.

Отже, позивачем, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» складено та підписано документи по виплаті заробітної плати працівникам Департаменту за січень 2017 року.

Необізнаність позивача – діючого державного службовця про існування документу – нормативно-правового акту органу державної влади не може бути підставою для визнання причин порушення такого нормативно-правового акту поважними та об’єктивними, у звязку з чим посилання позивача на відповідність власних дій вимогам закону, є безпідставними.

Не заслуговують на увагу також твердження позивача щодо наявності у членів дисциплінарної комісії безпосереднього конфлікту інтересів, оскільки вказані факти мають досліджуватись саме керівником органу під час подання такої заяви особою, яка виявила вказаний факт саме керівником органу, в якому проводиться розслідування (дисциплінарне провадження) і також законність складу дисциплінарної комісії не є предметом розгляду даної справи, а позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність особистих інтересів у членів дисциплінарної комісії.

Відповідно до наказу директора Департаменту від 27 жовтня 2016 року № 96/к з грудня 2016 року по січень 2017 року право першого підпису на фінансово-платіжних та звітних документах Департаменту надано директору Департаменту ОСОБА_10, право другого підпису - заступнику директора Департаменту - начальнику управління економічного та ресурсного забезпечення, додатки до наказу підписані особисто ОСОБА_1 (а.с.135-150 т.2).

При цьому позивач наголошує, що функції бухгалтерської служби не відносяться до її посадових обов’язків та не покладені на жодного працівника Департаменту.

Однак, ОСОБА_1 підписувала вказані документи, а доказів оскарження завідомо незаконних на її думку наказів або подання відповідних заяв до керівництва, до суду не надала.

Згідно з роз'ясненнями Національного агенства України з питань державної служби від 27 листопада 2017 року №43-р/з, вВідповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України "Про державну службу" НАДС роз'яснює.

Законом України від 09 листопада 2017 року N 2190-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби", який набрав чинності 15 листопада 2017 року, внесено зміни до Закону України "Про державну службу" (далі - Закон).

Відповідно до вказаних змін дія Закону не поширюється на голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників.

Посада керівника апарату облдержадміністрації введена лише розпорядженням голови облдержадміністрації від 1 лютого 2018 року № 109/А-2018 «Про внесення змін до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 01 лютого 2018 року №108/А-2018» з 15 січня 2018 року, а після спливу 60 днів головою обдержадміністрацїї було видано розпорядження від 24.01.2018 № 71/А-2018 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державну службу» яким встановлено, що з 24 січня 2018 року повноваження керівника державної служби в апараті Одеської обласної державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права) здійснює керівник апарату Одеської обласної державної адміністрації; повноваження керівника державної служби у структурному підрозділі Одеської обласної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права.

А тому, до 24 січня 2018 року суб'єктом призначення та керівником державної служби щодо посади заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації беззаперечно був голова обласної державної адміністрації.

Вищенаведене спростовує твердження позивача щодо відсутності повноважень у голови облдержадміністрації для притягнення до відповідальності ОСОБА_1

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак в їх задоволенні слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа: Південний офіс ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування розпорядження №9/к-2018 від 10.01.2018 року – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.05.2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІК НОМЕР_1, 65074, АДРЕСА_1

Відповідач: Одеська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 00022585, 65032, м. Одеса, пр.-т Шевченка, 4.

Третя особа: Південний офіс ОСОБА_6, код ЄДРПОУ 40477150, 651017, м.Одеса, вул. Канатна, 83.

Суддя П.П.Марин

.