Рішення № 74225975, 16.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-5612/09/1370

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Мергель І.Р.

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представник третьої особа ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області.

Обставини справи

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до ДПІ у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2008 року №152301/1/11055.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є безпідставними, оскільки здійснювалися господарські операції з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, в результаті яких виникли підстави для відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника. Тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. У зв’язку з цим, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, просить суд його скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні на позов. В обґрунтування зазначив, що підприємством завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за період з березня 2007 року по вересень 2007 року, тому що Міністерство оборони України не є платником податку на додану вартість і таким чином податок на додану вартість з продажу товарно-матеріальних цінностей не сплачено до бюджету. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що позивач допустив порушення податкового законодавства, а спірне податкове повідомлення-рішення вважає таким, що прийняте у відповідності до чинного законодавства України та не підлягає скасуванню.

27 червня 2008 року позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2008 року №152301/1/11055. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 липня 2008 року у справі №2а-13/190А у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський бронетанковий ремонтний завод” задоволено частково, постанову господарського суду Львівської області від 16 липня 2008 року у справі №13/190А скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами (внесеними до п.6 Розділу VІІ в редакції закону України від 06.10.2005 року № 2953- ІV) 01.09.2009 року адміністративну справу №13/190А направлено до Львівського окружного адміністративного суду та присвоєно № 2а-5612/09/1370.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2009 року адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» до Державної податкової інспекції у м.Львові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення прийнято до провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року провадження у справі зупинено у зв’язку із оскарженням постанови Господарського суду Львівської області від 16.07.2008 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 року до Вищого адміністративного суду.

Ухвалою від 15.11.2011 року Вищий адміністративний суд України касаційну скаргу ДПІ у м. Львові залишив без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 року - без змін. Матеріали справи ВАС України скерував до Господарського суду Львівської області, які надійшли до Львівського окружного адміністративного суду 27.11.2017 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року провадження у справі поновлено.

16.03.2018 року в судовому засіданні судом відповідно до ст.52 КАС України допущено заміну відповідача Державної податкової інспекції у м. Львові правонаступником Офісом великих платників податків ДФС та ухвалою від 16.03.2018 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області (Сихівське відділення).

16.05.2018 року в судовому засіданні судом відповідно до ст.52 КАС України допущено заміну позивача, у зв’язку із його перейменуванням, з Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський бронетанковий ремонтний завод" на Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з вищенаведених підстав, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просить в позові відмовити.

Представник третьої особи проти позову заперечив.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

Встановив:

Державною податковою інспекцією у м. Львові з 19.03.2008 року по 09.04.2008 року проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» ЄДРПОУ 07985602 з питань достовірності визначення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2007 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2007 року, за наслідками якої 09.04.2008 року складено акт №33/23-4/07985602 (т.1 а.с.23-44).

На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Львові 17.04.2008 року виставлено податкове повідомлення-рішення №152301/1/11055 (т.1 а.с.22) про зменшення ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» суми бюджетного відшкодування у розмірі: Квітень 2007 року -526907,86 грн.; Травень 2007 року - 200383,00 грн.; Червень 2007 року - 266678,80грн.; Липень 2007 року - 582622,40грн.; Серпень 2007 року - 323040,93 грн.; Вересень 2007 року - 798625,82грн. Жовтень 2007 року - 216 130,00грн.

Спірне податкове повідомлення рішення виставлено згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод»:

- п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.2.3.1, п.2.3 ст.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) ДП „Львівський бронетанковий ремонтний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок: квітень 2007 p.- 526907,86 грн., травень 2007 р. - 200383,00 грн., червень2007 р. - 266678,80 грн., липень 2007р. - 582622,40 грн., серпень 2007р. - 23040,93 грн., вересень 2007р.- 798625,82 грн., жовтень 2007р - 216130,0 грн.

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 26 декларації з ПДВ за серпень 2007 року на 590634,82 грн.

Таких висновків Державна податкова інспекція у м. Львові дійшла з огляду на те, що в матеріалах зустрічних перевірок (описаних по акту перевірки) зазначено, що Міністерство оборони України не є платником ПДВ, а отже податок з продажу Міністерством оборони України позивачеві товарно-матеріальних цінностей – танків, запасних частин, не сплачено до бюджету.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Судом встановлено укладення ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» (покупець) з ДК "Укрспецекспорт" (продавець) договору № USE-20.1-46/D/K-07 від 01.03.2007р. (т.1 а.с.63-64) з специфікацією (т.1 а.с.65-66) відповідно до умов якого продавець передав у власність ДП "Львівський БТРЗ" танки Т-72 Б згідно Специфікації (додаток № 1 цього договору. Умови передачі - продавець передає покупцю товар за даним договором умовах EXW - ДП "ЛБТРЗ". Оплата за придбаний товар проведена позивачем у безготівковій формі (т.1, а.с.88-92, 97-102). ДК "Укрспецекспорт" виписано ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» податкові накладні (т.1 а.с.72, 78-86).

Згідно акта перевірки (т.1 а.с.18) ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» також укладено договір з ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» (продавець), згідно якого ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» придбаває вироби для комплектування рухомого майна, яке буде експортоване. Оплата за придбане в ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» майно проведена позивачем в безготівковій формі згідно платіжних доручень (т.1 а.с.93-96), і ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» виписало позивачеві податкові накладні (т.1 а.с.73-77).

Згідно з актом перевірки ДПІ у м. Львові (т.1 а.с.23-44) господарські операції позивача з ДК "Укрспецекспорт" та ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» підтверджено належним чином оформленими первинними документами: нарядами, актами прийому-передачі, накладними на відпуск.

Отримані від ДК "Укрспецекспорт" та ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних (т.1 а.с.131-150, т.2 а.с.1-47), а суми податку на додану вартість включені до декларацій з ПДВ (т.1 а.с.103-130).

Згідно з довідкою СДПІ у м. Києві від 06.02.2008 року (т.2 а.с.70-77) «Про результати виїзної позапланової перевірки ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» код ЄДРПОУ 14281072 з питань правових відносин з ДП «Львівський БТРЗ» код за ЄДРПОУ 07985602 за липень, серпень, вересень 2007 року», ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» діє в рамках договору комісії від 28.03.2007 р. №251/6/25-07Р-12/38-Д між Міністерством оборони України. ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» зареєстрований як платник податку на додану вартість. Перевіркою підтверджено, що ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» суми податку на додану вартість по податкових накладних виписаних позивачеві включені до податкового зобов’язання відповідних періодів.

Згідно з довідкою СДПІ у м. Києві від 09.11.2007 року (т.2 а.с.78-82) «Про результати виїзної позапланової перевірки Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (код ЄДРПОУ 21655998) з питань правових відносин з ДП «Львівський БТРЗ» код за ЄДРПОУ 07985602 за березень, квітень, травень, липень 2007 року», ДК "Укрспецекспорт" є посередником. Спецмайно передане ДК "Укрспецекспорт" позивачеві, було отримане від Міністерства оборони України. ДК "Укрспецекспорт" зареєстрований як платник податку на додану вартість. Перевіркою підтверджено, що ДК "Укрспецекспорт" суми податку на додану вартість по податкових накладних виписаних позивачеві включені до податкового зобов’язання відповідних періодів.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента. Таким чином, стороною правочинів з поставки танків позивачу є не Міністерство Оборони України, а комісіонер, який у цих відносинах діяв від власного імені.

Відповідно до п.п. 2.3.1, п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), платником податку є особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій, з поставки товарів (послуг), у тому числі з використання локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно із цим Законом, нарахована (сплачена) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачався лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Судом встановлено, що позивач перебував у господарських відносинах не з Міністерством оборони України, а з посередниками - ДК "Укрспецекспорт" та ДП ДКЗІФ «Укрінмаш», яким Міністерство оборони України передавало на реалізацію спецмайно. ДК "Укрспецекспорт" та ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» діяли у відносинах з позивачем від власного імені, на час здійснення господарських операції були платниками ПДВ, а отже правомірно виписували позивачеві податкові накладні. Довідками про перевірку ДК "Укрспецекспорт" та ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» підтверджено включення ДК "Укрспецекспорт" та ДП ДКЗІФ «Укрінмаш» зазначених сум до податкових зобов’язань, відтак позивач правомірно відніс такі суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи у співставленні з нормами діючого на час виникнення спірних правовідносин норм податкового законодавства вказують на помилковість висновку відповідача про порушення позивачем п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.2.3.1, п.2.3 ст.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) через завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок: квітень 2007 p.- 526907,86 грн., травень 2007 р. - 200383,00 грн., червень2007 р. - 266678,80 грн., липень 2007р. - 582622,40 грн., серпень 2007р. - 23040,93 грн., вересень 2007р.- 798625,82 грн., жовтень 2007р - 216130,0 грн. та спростовують висновок про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 26 декларації з ПДВ за серпень 2007 року на 590634,82 грн.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб’єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 3,80 грн. (т.1 а.с.10), такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 152301/1/11055 від 17.06.2008 року.

3. Стягнути на користь Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (вул. Стрийська 73, м. Львів,79031; ЄДРПОУ: 07985602) з Офісу великих платників податків ДФС (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ: 39440996), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3 (три) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 25.05.2018р.

Суддя Коморний О.І.