Рішення № 74225869, 24.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. № 814/713/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Миру, 2, с. Кашперо-Миколаївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56140

до відповідача:Головного управління ДФС Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2017 № 1148/13 та податкової вимоги від 03.10.2017 № 6255-17,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2017 року № 1148/13 та податкової вимоги від 03.10.2017 № 6255-17.

Позов обгрунтовано тим, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, тому відповідно до пп. «ж» п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, належна йому на праві власності нежитлова будівля – корівник, не є об’єктом оподаткування, тому податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки Податковий кодекс регламентує правовий статус сільськогосподарського товаровиробника виключно як юридичної особи і жодної альтернативи податковим законодавством не передбачено.

Представник позивача 26.04.2018 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 13.06.2017 року № 1148-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 11174,2 грн., та податкову вимогу на суму 11174,20 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником нежитлової будівлі, корівника загальною площею 810,9 кв. м., розташованого за адресою: вул. Миру, 1Д, с. Кашперо-Миколаївка, Баштанський район, Миколаївська область.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки входить до складу податку на майно (ст. 265 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1. ст 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. «ж» п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об’єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України).

Пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 266.10 ст. 266 ПК України).

Позивач обгрунтовує протиправність податкового повідомлення-рішення, посилаючись на пп. «ж» п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, оскільки він використовує корівник для сільськогосподарського виробництва і є сільськогосподарським товаровиробником, тому не повинен сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На підтвердження здійснення сільськогосподарської діяльності позивач надав довідку Кашперо-Миколаївської сільської ради № 764 від 25.10.2017 року (а.с. 12), в якій зазначено, що позивач за адресою с. Кашперо-Миколаївка, 2 утримує поголів’я великої рогатої худоби.

Визначення сільськогосподарського товаровиробника наведене в п. 14.1.235 ст. 14 ПК України: сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Разом з тим, ст . 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис», який визначає правові, організаційні та економічні основи підготовки і проведення сільськогосподарського перепису, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів, а також регулює відносини суб'єктів сільськогосподарського перепису, визначає їх права, обов'язки та відповідальність, установлює гарантії держави щодо захисту конфіденційної інформації, отриманої у процесі проведення сільськогосподарського перепису, виробники сільськогосподарської продукції визначаються як юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Відповідач посилається також на визначення сільськогосподарського товаровиробника, наведене у ст. 1 Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», відповідно до якої сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі з власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з постачання.

Таким чином, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення його від сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

Матеріали справи не містять жодних доказів фактичного здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності корівника, розташованого за адресою: вул. Миру, 1Д, с. Кашперо-Миколаївка, Баштанський район, Миколаївська область.

Довідка сільради не може бути підтвердженням здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності корівника, оскільки вона підтверджує кількість поголів’я сільськогосподарських тварин, яке є у позивача, але ніяким чином не підтверджує, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач не є ані сільськогосподарським товаровиробником у розумінні ПК України та Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», ані виробником сільськогосподарської продукції в розумінні Закону України «Про сільськогосподарський перепис».

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позивач не зазначив законних підстав для скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, що прийнята на підставі податкового повідомлення-рішення, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Миру, 2, с. Кашперо-Миколаївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56140, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 39394277) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко