Рішення № 74225581, 23.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/671/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення Закону України "Про рекламу", -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення Закону України “Про рекламу”.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.10.2017 посадовою особою позивача при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів встановлено порушення вимог абзацу 8 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про рекламу”, а саме суб’єктом господарювання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, розміщена зовнішня реклама на павільйоні № 20 “Теремок” розташованому на Центральному ринку за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, яка містить зображення алкогольного напою торгівельної марки “Чернігівське” з текстом: “Чернігівське – пиво № 1 в Україні”, а також на холодильниках з напоями, розташованих біля цього павільйону містить зображення алкогольних напоїв торгівельних марок “Оболонь”, “Рогань”, “Бочкове” зі слоганом компанії “Перша приватна броварня; Для людей, як для себе!”.

17.10.2017 за вказаним фактом складено протокол № 42 про порушення законодавства про рекламу.

15.12.2017 рішенням № 43 встановлено порушення законодавства про рекламу та вирішено застосувати штрафні санкції. 19.12.2017 Рішення № 43 від 15.12.2017 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та припис № 16 від 15.12.2017 про усунення порушень законодавства про рекламу направлені відповідачу рекомендованим листом, який вручений 21.12.2017.

Станом на 17.01.2018 відповідач не сплатив у добровільному порядку накладений штраф.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд:

- стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету України штраф у розмірі 1700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та штраф у розмірі 3383,00 грн за порушення законодавства про рекламу.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено підготовче засідання на 19 квітня 2018 року (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 19 квітня 2018 року у задоволенні клопотання відповідача ФОП ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.05.2018 для надання відповідачем відповіді на позовні вимоги (а.с. 68-69).

Ухвалою суду від 07 травня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 травня 2018 року (а.с. 75).

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття не повідомив, відзив на позов не надав.

Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що посадовою особою позивача при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів встановлено порушення вимог абзацу 8 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про рекламу”, а саме суб’єктом господарювання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, розміщена зовнішня реклама на павільйоні № 20 “Теремок” розташованому на Центральному ринку за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, яка містить зображення алкогольного напою торгівельної марки “Чернігівське” з текстом: “Чернігівське – пиво № 1 в Україні”, а також на холодильниках з напоями, розташованих біля цього павільйону містить зображення алкогольних напоїв торгівельних марок “Оболонь”, “Рогань”, “Бочкове” зі слоганом компанії “Перша приватна броварня; Для людей, як для себе!”, що є ознаками порушення абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

За даним фактом позивачем було складено протокол від 17.10.2017 № 42 про порушення законодавства про рекламу (а.с. 10) та в порядку ч. 2 ст. 26 Закону України “Про рекламу” надіслано на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимогу від 17.10.2017 № 01-11/03/2666, в якій зазначено встановлені порушення, зобов'язано надати, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1, письмові пояснення, договір з розміщувачем (виробником, замовником) реклами, актів виконаних робіт до нього, документи щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, документи, що підтверджують факт оплати за користування на об’єкт майна. Одночасно відповідача повідомлено про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної вартості реклами, а також неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням (а.с. 11-12).

17 листопада 2017 року позивачем прийнято рішення № 44 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с. 22).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області було направлено на адресу ОСОБА_1 запрошення для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 22.11.2017 № 01-11/06/3161, яке отримано позивачем 27.11.2017 (а.с. 23-24).

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 15.12.2017 № 53 станом на 15.12.2017 клопотання про відкладення розгляду справи до позивача не надходило, на розгляд справи відповідач не прибув. Інформацію, щодо вартості розповсюдженої реклами для розгляду відповідачем не надано. Встановити вартість реклами, розповсюджуваної з порушенням вимог Закону України “Про рекламу”, не можливо. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 комісія дійшла висновку про наявність в діях особи-підприємця ОСОБА_1 порушень вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про рекламу”, відповідальність за які передбачена п. 3 ч. 2, ч. 6 та ч. 7 ст. 27 Закону України “Про рекламу” (а.с. 25-26).

У зв'язку з чим ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.12.2017 № 43, яким: за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 93118, Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Центральний, б. 31, кв. 23 штраф у розмірі 1700,00 грн; у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України “Про рекламу” накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 93118, Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Центральний, б. 31, кв. 23 штраф у розмірі 3383,00 грн (а.с. 27-29).

Зазначене рішення відповідачем отримано 21.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

Також 15.12.2017 позивачем відносно відповідача винесено припис № 16, яким приписано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 протягом 10 робочих днів з дня отримання припису усунути порушення діючого законодавства про рекламу в частині розповсюдження реклами алкогольних напоїв, знаків товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої засобами зовнішньої реклами, на павільйоні «Теремок», розташованому в районі Центрального ринку за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, пав.20, а також на холодильних обладнаннях, розташованих біля цього павільйону (а.с. 31-32).

Зазначений припис відповідачем отримано 21.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є ОСОБА_2 України “Про рекламу” від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі – ОСОБА_2 № 270/96). ОСОБА_2 регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частини 1 статті 2 Закону № 270/96).

Відповідно до положень статті 1 Закону № 270/96 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Приписами частини 1 статті 3 Закону № 270/96 встановлено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За вимогами пп. 1 п. 1 статті 26 Закону України “Про рекламу”, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з абз. 8 частиин 2 статті 22 Закону № 270/96 реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 3 частини 2 статті 27 Закону № 270/96 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Частинами 6, 7 статті 27 Закону № 270/96 встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 1 частини 2 статті 27 Закону № 270/96 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі – Порядок № 693).

У відповідності до п. 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (п. 12 Порядку № 693).

Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Пунктом 14 Порядку № 693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно п. 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку № 693).

З матеріалів справи судом встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області запрошенням від 22.11.2017 № 01-11/06/3161 повідомляло відповідача про розгляд справи та зобов'язувало надати, зокрема, інформацію про вартість розповсюдженої реклами, однак відповідачем інформація про вартість розповсюдженої інформації не надавалася, участь в розгляді справи не приймалась. Таким чином суд зазначає, що обов'язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, позивачем дотримано.

Згідно з вимогами пункту 20 Порядку № 693 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи за порушення абз. 8 ч. 2 ст. 22, п. 3 ч. 2, ч. 6 та ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96 до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн та 3383,00 грн, що оформлено рішенням від 15.12.2017 № 43.

Частиною 11 статті 27 Закону № 270/96 передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

На момент розгляду справи, рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 13.11.2017 № 32 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не оскаржено, штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн та 3383,00 грн відповідачем не сплачені, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не підлягають, оскільки згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення Закону України "Про рекламу" - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: 93118, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 5083,00 грн (п'ять тисяч вісімдесят три грн 00 коп.), з яких: 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.) – штраф за ненадання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами; 3383,00 грн (три тисячі триста вісімдесят три гривні 00 коп.) – штраф за порушення законодавства про рекламу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3