Рішення № 74225118, 21.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1192/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

представника 2-го відповідача: ОСОБА_1,

позивач, представник позивача та представник 1-го відповідача не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними відмову та письмове повідомлення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі – позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі – відповідач 1), ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (далі – відповідач 2), в якому позивач просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без становлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- визнати протиправним письмове повідомлення ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області №4 від 05.01.2018 про відмову в призначенні позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, в розмірі установленого законом на дату встановлення інвалідності (а.с.3-8).

В обґрунтування позову зазначено наступне.

30.10.2017 позивачем до відповідача було надано заяву (рапорт) з документами для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням інвалідності ІІ-ої групи, а саме: копія паспорту та ідентифікаційного коду заявника, постанову №19 ВЛК ГУМВС України в Луганській області, довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 07.08.2017р., серія 12ААА №005520, довідку про банківські реквізити, довідку про проходження служби №300 від 29.06.2017, копію відповіді ПАТ “НАСК “Оранта”.

ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Луганській області від 05.01.2018 за №4, надані документи, були повернуті позивачу з причин, що не відповідають діючому законодавству, а саме: що з дати первинного огляду медико-соціальною експертною комісією пройшло більше 2 років, за умовами пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

02.03.2018 представником позивача, листом ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Луганській області від 26.02.2018р. за № ВДЗ/28, отриманий лист Міністерства внутрішніх справ України від 20.12.2017 року № 15/2-4788, в якому зазначено, що матеріали з питання призначення одноразової допомоги ОСОБА_2 розглянуті відповідачем, але повернуті ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Луганській області з повідомленням про те, що позивач не має права на отримання грошової допомоги з посиланням, що з дати первинного огляду позивача МСЕК пройшло більше двох років, а за умовами пункту 4 Порядку № 850, дані обставини не дають позивачу права на отримання грошової допомоги.

З зазначеною відмовою позивач не погоджується, оскільки відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства і ґрунтується на неправильному тлумаченні змісту пункту 4 Порядку №850 та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Позивач вважає, що оскільки з дати його первинного огляду, медико-соціальною експертною комісією пройшло більше 2 років, відповідно до цього пункту Порядку № 850, він має право на отримання одноразової грошової допомоги у повному обсязі, без урахування раніше виплаченої йому суми такої допомоги.

На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

11.05.2018 до суду надійшов відзив на позов Міністерства внутрішніх справ України, в якому відповідач 1 зазначив, що пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» передбачено, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

На думку відповідача 1, законодавець чітко визначив умови для проведення відповідних виплат: встановлення вищої групи інвалідності протягом двох років після первинного встановлення інвалідності; встановлення іншої причини інвалідності або більший відсоток втрати працездатності протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступенем втрати працездатності без установлення інвалідності.

Враховуючи, що з моменту первинного огляду МСЕК позивача пройшло більше 2 років, МВС України не вбачає законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратному прожиткового мінімуму, установленого законом для непрацездатних осіб на дату встановлення ІІ-ої групи інвалідності.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі (а.с.28-31).

17.05.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 2, в обґрунтування якого зазначив, що 30.10.2017 року від позивача на адресу ГУМВСУ у Луганській області надійшла заява про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням останньому II групи інвалідності з захворюванням пов’язаним з проходженням служби в ОВС. Вказана заява була зареєстрована за вхідним №3004/1 від 30.10.2017 року.

Керівником ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області у відповідності до п. 8 Порядку № 850 заява ОСОБА_2 від 30.10.2017 року та надані документи були спрямовані до МВС України.

Листом МВС України від 20.12.2017 року № 15/2-4788, за результатами розгляду заяви позивача від 30.10.2017 року та наданих матеріалів, у призначенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 було відмовлено з зазначенням підстав прийняття такого рішення та повернуто усі матеріали.

В свою чергу ГУМВСУ у Луганській, у відповідності до п. 9 Порядку № 850, листом вих. від 05.01.2018 № 4, повідомила позивача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги з зазначенням підстав прийняття такого рішення та повернуло документи, які надавались останнім до заяви від 30.10.2017.

На підставі викладеного, відповідач зазначає, що діяв виключно на підставі та у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а вимоги позивача не обґрунтовані, безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню (а.с.42-45).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.05.2018 (а.с.1-2).

В судове засідання прибув представник 2-го відповідача, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на адміністративним позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, його представник та представник 1-го відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.27,48), в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності (а.с.47).

Заслухавши пояснення представника 2-го відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕМ 1493454, виданий 11.01.2000 Жовтневим РВУМВС України в Луганській області, є пенсіонером за вислугою років, інвалідом армії ІІ групи (а.с.16,17).

18.12.2001 при первинному огляді МСЕК ОСОБА_2 ПАТ НАСК «Оранта» було перераховано страхову суму для здійснення виплати у зв’язку з установленням 25% втрати працездатності.

Відповідно інформації зазначеної у довідці МСЕК серії 12 ААА №005520 ОСОБА_2 отримав захворювання, яке пов’язано з проходження служби в ОВС (а.с.13).

В серпні 2017 року позивач пройшов обстеження в Луганському комунальному закладі обласний центр медико-соціальної експертизи, за висновками якого 01.08.2017 встановлена друга група інвалідності з 25.05.2017, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах ОВС (виписка до довідки серії 12 ААА № 509469) (а.с.14).

Довідкою Голови ліквідаційної комісії УДАІ ГУМВС України у Луганській області підтверджується, що ОСОБА_2 дійсно з 18.07.1978 по 14.09.2001 проходив службу в ОВС України (а.с.15).

30.10.2017 позивачем до ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області надано заяву (рапорт), в якому просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з тим, що йому встановлено ІІ групу інвалідності захворювання, пов’язаного з проходженням служби в ОВС. Разом з заявою позивачем було надано перелік документів (а.с.11).

27.12.2017 до ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України надійшов лист, в якому зазначено, що на виконання пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України , «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції'» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності градівника міліції», що набрала чинності 31 жовтня 2015 року.

Згідно з умовами пункту 4 цього Порядку визначено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Згідно надісланих матеріалів при первинному огляді МСЕК ОСОБА_2 Публічним акціонерним товариством HACK «Оранта» 18.12.2001 було перераховано до Луганської обласної дирекції HACK «Оранта» страхову суму для здійснення виплати у зв'язку з установленням 25% втрати працездатності.

Під час повторного огляду МСЕК з 25.05.2017 йому установлено 2-гу групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності.

Таким чином та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, за умовами пункту 4 Порядку, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Матеріали ОСОБА_2 повернуто, як такі, що не відповідають вимогам законодавства (а.с.10).

05.01.2018 за №4 ОСОБА_2 ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України сформувало лист, відповідно до якого повідомила позивача про підстави відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Разом з листом були повернуті заява та додані до неї документи (а.с.9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

2 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).

Відповідач 1 мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

Згідно з вказаною нормою якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Однак Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Суд звертає увагу на те, що положення п. 4 Порядку №850, на які посилається відповідач 1, не позбавляють позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлюють обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Тобто, у випадку коли між первинним встановленням втрати працездатності без встановлення інвалідності та встановленням групи інвалідності не пройшло два роки, особі виплачується грошова допомога із урахуванням раніше проведеної виплати. У випадку ж, коли група інвалідності встановлена за спливом двох років від первинного встановлення втрати працездатності без встановлення інвалідності, особа набуває повного права на отримання грошової допомоги у відповідному більшому розмірі без будь-яких відрахувань різниць між попередніми виплатами.

Жодних обмежень щодо неможливості призначення та виплати позивачу за наявності встановлених для цього підстав нової грошової допомоги за наслідком встановлення ІІ групи інвалідності як Порядок № 850, так і положення інших нормативно-правових актів, які врегульовують спірне питання, не передбачають. Винятком із цього правила є встановлення обставин, передбачених п. 14 Порядку № 850, однак таких по відношенню до ОСОБА_2 виявлено не було.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачем 1 безпідставно відмовлено у задоволенні звернення позивача щодо призначення грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності ІІ групи, а відтак є підстави для задоволення 1 та 3 позовної вимоги.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним письмового повідомлення ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області №4 від 05.01.2018 про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Тобто вказана норма чітко визначає повноваження МВС та керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції.

У разі відмови МВС в призначенні грошової допомоги, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції письмово повідомляє осіб із зазначенням мотивів відмови.

Судом встановлено, що 05.01.2018 за №4 2-м відповідачем направлено саме письмове повідомлення із зазначенням мотивів відмови у призначенні позивачу виплати грошової допомоги (а.с.9).

Таке письмове повідомлення має суто інформативний характер і містить в собі лише роз’яснення законодавства та причини відмови МВС, а тому жодним чином не порушує прав, свобод та інтересів позивача.

За таких обставин відсутні підстави визнавати письмове повідомлення ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області №4 від 05.01.2018 протиправним та скасовувати його, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 (справа № К/9901/16183/18 808/1866/16) при розгляді аналогічної справи підтвердив право особи на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.6 ст. 23 Закону України «Про міліцію», вказавши, що пункт 4 Порядку № 850 не позбавляє особу права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в частині позовних вимог 1 та 3.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 2,77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_3 комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними відмову та письмове повідомлення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України №15/2-4788 від 20 грудня 2017 року в призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без становлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ: 00032684, адреса місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.А.Богомольця, буд.10) прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: 93650, с.Макарово, вул.Дзержинського,45, Станично-Луганський район, Луганська область) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 25.05.2018.

Суддя ОСОБА_4