Рішення № 74225075, 24.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/724/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 812/724/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - Відповідач), в якому позивач просить:

1) визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні пільгового стажу та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення від 20.03.2018 про відмову в призначені пенсії;

2) зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу:

- період роботи з 01.07.1982 по 26.08.1982, колі він працював (виробнича практика) в шахтоуправлінні «Аненське» Стаханівського виробничого об'єднання підземним гірником з повним робочим днем під землею;

- періоди роботи з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986 та з 24.10.1988 по 07.02.1991, колі він працював у Первомайському шахтобудівельному управлінні виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» як гірничий майстр з повним робочим днем під землею та змінним інженером гірничопроходческої ділянки з повним робочим днем під землею;

3) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.03.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до його пільгового стажу періодів роботи з 01.07.1982 по 26.08.1982, з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986 та з 24.10.1988 по 07.02.1991.

Ухвалою суду від 27.03.3018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач народився 11 березня 1962 року, що підтверджується його паспортом, тобто 11 березня 2018 року йому виконалося 56 років. Він почав працювати з 01.07.1982, загальний страховій стаж складає більш 35 років з яких: у період з 01 липня 1982 року по 26 серпня 1982 року, тобто 01 місяць 26 днів він працював (виробнича практика) в шахтоуправлінні «Аненське» Стаханівського виробничого об’єднання підземним гірником з повним робочим днем під землею; у період з 27 червня 1983 року по 18 серпня 1983 року, тобто 01 місяць 22 дня працював(виробнича практика) на шахті «Гірська» виробничого об’єднання «Первомайськвугілля» підземним гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею; у період з 29 серпня 1984 року по 31 жовтня 1984 року, тобто 02 місяця 02 дня він працював у Первомайському шахтобудівельному управлінні виробничого об’єднання «Первомайськвугілля» як гірничий майстр з повним робочим днем під землею. Та був звільнений у зв’язку з призивом до лав Радянської армії; у період з 10 листопада 1984 року по 05 травня 1986 року, тобто 1 рік 05 місяців 26 днів він проходив службу у лавах Радянської армії; у період з 30 липня 1986 року по 29 вересня 1986 року тобто 02 місяця 0 днів знову працював у Первомайському шахтобудівельному управлінні виробничого об’єднання «Первомайськвугілля» як гірничий майстр з повним робочим днем під землею; у період з 24 жовтня 1988 року по 07 лютого 1991 року, тобто 02 роки 03 місяця 14 днів знову працював у Первомайському шахтобудівельному управлінні виробничого об’єднання «Первомайськвугілля» спочатку в якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею, а починаючи з 26.03.1990 року змінним інженером гірничопроходческої ділянки з повним робочим днем під землею. Все вищевикладене підтверджується записами у трудовий книжки Позивача, а служба у лавах Радянської армії підтверджується записами у його військовому квітку. Тобто, на думку Позивача, станом на 12 березня 2018 року він має стажу підземної роботи з повчим робочим днем під землею, який необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, строком 02 роки 11 місяців 04 дня.

Вважає, що відповідно до записів в його трудовій книжці, у ній є усі необхідні записи, які підтверджують, що він у періоди з 01.07.1982 по 26.08.1982, з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986, та з 24.10.1988 по 07.02.1991, працював з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею. Тобто на роботах, зайнятість на яких дає право на пільгову пенсію.

При цьому в трудовій книжки вказані і період роботи, і посади, за якими він працював. Тому, вважаю, для підтвердження його пільгового трудового стажу за цей період взагалі не потрібно надавати, ще будь які документи, а саме уточнюючи довідки.

Все це відповідає вимогам чинного законодавства. На думку Позивача, доказів протилежного Відповідачем у своїй відмові у призначенні пенсії не надано.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 29), в якому зазначив таке.

Період роботи з 01.07.1982 по 26.08.1982 в шахтоуправлінні «Аненське» не зараховано до пільгового стажу в зв’язку з відсутністю пільгових довідок.

Позивач надав довідку від 12.05.201 № 34 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану на ВАТ «Первомайське шахтобудівне управління» з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986, з 24.10.1988 по 07.02.1991.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відкрите акціонерне товариство «Первомайське шахтобудівне управління», зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, і не перереєстровано на територію, підконтрольну українській владі.

Зарахувати період роботи до пільгового стажу згідно з довідкою ВАТ «Первомайське шахтобудівне управління» від 12.05.2010 № 34, що підтверджує пільговий стаж роботи з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986, з 24.10.1988 по 07.02.1991 не має підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 № 1207-VIІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Оскільки згідно із зазначеним Законом будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними - будь який акт (рішення документ) виданий вищезазначеними органами або особами є недійсними і не створює правових наслідків.

Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. За наявності необхідного пільгового стажу роботи Позивач мав би право на пенсію з 14.03.2018.

Таким чином, Відповідач вважає, що ним прийнято правомірне рішення, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце садового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 61, 62), надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази у відповідності до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується інформацією, зазначеною у паспорті (а.с. 12-13).

Відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 12.12.2017 № НОМЕР_1, Позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Судом встановлено, що 14 березня 2018 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою № 181 про призначення пенсії за віком (а.с. 34).

Рішенням Відповідача від 20.03.2018 Позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу (а.с. 33).

У рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи в шахтоуправлінні «Аненське» за період роботи з 01.07.1982 по 26.08.1982 у зв’язку з відсутністю пільгових довідок. Зарахувати період згідно довідки ВАТ «Первомайськвугілля» від 12.05.2010 № 34, що підтверджує пільговий стаж роботи 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986, з 24.10.1988 по 07.02.1991 не має підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, і організацій на тимчасово окупованій території, визначається Законом України від 15.04.2014 № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Оскільки, згідно із зазначеним законом будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними будь-який акт (рішення документ), виданий вищезазначеними органами або посадовими особами є недійсними і не створюють правових наслідків (а.с. 11 звор.бік).

Таким чином, спірним питанням даної справи є неврахування Відповідачем періодів роботи Позивача на роботах за списком № 1 без необхідних, на думку відповідача, підтверджуючих трудовий стаж довідок.

У трудовій книжці позивача БТ-І № 6341928 (а.с. 9-11) наявні наступні записи за спірні між сторонами періоди роботи на підприємствах:

- з 01.07.1982 по 26.08.1982 прийнятий підземним гірником з повним робочим днем під землею у шахтоуправління «Аненське» (запис № 3);

- з 29.08.1984 по 31.10.1984 прийнятий гірським майстром з повним робочим днем під землею у Первомайське шахтобудівельне управління виробничого об’єднання «Первомайськвугілля» (запис № 7);

- з 30.07.1986 по 29.09.1986 прийнятий гірським майстром з повним робочим днем під землею у Первомайське шахтобудівельне управління виробничого об’єднання «Первомайськвугілля» (запис № 10),

- з 24.10.1988 по 07.02.1991 прийнятий гірським майстром з повним робочим днем під землею у Первомайське шахтобудівельне управління виробничого об’єднання «Первомайськвугілля» (запис № 15, запис № 18).

Отже, саме по вказаних періодах і підприємству Позивачеві не врахований стаж роботи за списком № 1. Разом з тим, Позивач просить скасувати рішення від 20 березня 2018 року про відмову у призначені пенсії та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Відповідно до інформації, зазначеної у довідці Відкритого акціонерного товариства Первомайське шахтобудівельне управління від 12.05.2010 № 34 (а.с. 18, 19), Позивач працював повний робочий день в ВАТ «Первомайське шахтобудівельне управління» виконував підземні роботи гірським майстром з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1

- за період з 29.08.1984 по 31.10.1984;

- за період з 30.07.1986 по 29.09.1986;

- за період з 24.10.1986 по 25.09.1990;

- за період з 14.11.1990 по 07.02.1991.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Як слідує з вищеописаних матеріалів справи, позивач на час звернення до відповідача досяг 60 років.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено період роботи Позивача у шахтоуправлінні «Аненське» з 01.07.1982 по 26.08.1982, та у ВАТ «Первомайське шахтобудівельне управління» за період з 29.08.1984 по 31.10.1984; за період з 30.07.1986 по 29.09.1986; за період з 24.10.1986 по 25.09.1990; за період з 14.11.1990 по 07.02.1991, за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи.

Щодо доводу Відповідача про відсутність підстав для врахування Відповідачем довідки ВАТ «Первомайськвугілля» від 12.05.2010 № 34 суд зазначає таке.

Дослідженням довідки від 12.05.2010 № 34, виданої Відкритим акціонерним товариством Первомайське шахтобудівельне управління встановлено, що ця довідка підписана посадовими особами Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» та засвідчена печаткою Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління», відомості про періоди роботи Позивача до цих довідок включено на підставі первинних документів, які зберігаються на підприємстві (особові картки форми Т-2, накази про прийом, звільнення, переведення позивача).

Таким чином, судом встановлено, що довідка від 12.05.2010 № 34, у розумінні Порядку № 637, також є належним та допустимим доказом, який підтверджує наявний трудовий стаж позивача.

Що стосується посилань Відповідача на законодавчо встановлену заборону для врахування довідок, виданих підприємствами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З вищевикладеного слідує, що законодавцем встановлено заборону на використання тільки тих документів, що видані органами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи створені у порядку не передбаченому законодавством України.

З вищевикладеного слідує, що законодавцем встановлено заборону на використання тільки тих документів, що видані органами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи створені у порядку не передбаченому законодавством України.

На штампі, наявному на цій довідці, зазначено, що вона видана ще в 2010 році, тобто до настання обставин, визначених в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у шахтоуправлінні «Аненське» з 01.07.1982 по 26.08.1982, та у ВАТ «Первомайське шахтобудівельне управління» за період з 29.08.1984 по 31.10.1984; за період з 30.07.1986 по 29.09.1986; за період з 24.10.1986 по 25.09.1990; за період з 14.11.1990 по 07.02.1991 є неправомірною і ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу Позивача.

Відмова у врахуванні такої інформації є безпідставно та суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, оцінка вищевказаним доказам, має бути надана Відповідачем при вирішенні питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення Відповідача від 20 березня 2018 року про відмову в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним та підлягає скасуванню.

Прийнявши неправомірне рішення, Відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право Позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, після скасування судом рішення Відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 20.10.2017 року і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що Відповідач діяв в порядку та у спосіб визначений Законом.

Щодо зобов’язання Відповідача зарахувати певні відомості до пільгового стажу та повторно розглянути заяву, суд зазначає таке.

Так, Позивач просить суд зобов'язати Відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу: період роботи з 01.07.1982 по 26.08.1982, колі він працював (виробнича практика) в шахтоуправлінні «Аненське» Стаханівського виробничого об'єднання підземним гірником з повним робочим днем під землею; періоди роботи з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986 та з 24.10.1988 по 07.02.1991, колі він працював у Первомайському шахтобудівельному управлінні виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» як гірничий майстр з повним робочим днем під землею та змінним інженером гірничопроходческої ділянки з повним робочим днем під землею, та зобов'язати Відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.03.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до його пільгового стажу періодів роботи з 01.07.1982 по 26.08.1982, з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986 та з 24.10.1988 по 07.02.1991.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

Тому у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу: період роботи з 01.07.1982 по 26.08.1982, колі він працював (виробнича практика) в шахтоуправлінні «Аненське» Стаханівського виробничого об'єднання підземним гірником з повним робочим днем під землею; періоди роботи з 29.08.1984 по 31.10.1984, з 30.07.1986 по 29.09.1986 та з 24.10.1988 по 07.02.1991, колі він працював у Первомайському шахтобудівельному управлінні виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» як гірничий майстр з повним робочим днем під землею та змінним інженером гірничопроходческої ділянки з повним робочим днем під землею слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь Позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав Позивача, про захист яких він просить, зобов’язати Відповідача повторно вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 20.03.2018 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на все вище викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 22.03.2018 № 22 (арк. спр. 3).

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 20.03.2018 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2