Рішення № 74224595, 14.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року (о 18 год. 00 хв.)Справа № 808/275/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Новікової Д.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мдіна, ЛТД» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 49, код ЄДРПОУ 13625993)

до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-а, код ЄДРПОУ 40311343)

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мдіна, ЛТД» (далі – ТОВ «Мдіна, ЛТД», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі – ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19.12.2017 №91 про проведення позапланового заходу зі здійснення нагляду (контролю).

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що оскаржуваний наказ винесено на підставі ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проте вказаною статтею передбачений виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, проте жодної підстави, передбаченої ст. 6 цього Закону для прийняття рішення, оформленого наказом у відповідача не було. Вказує, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не допустив посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки, про що перевіряючим повідомлено усно, а також листом від 28.12.2017 №28/12-3. Ураховуючи викладене, вважає, що наказ відповідача від 19.12.2017 №91 про проведення позапланового заходу зі здійснення нагляду (контролю) винесений всупереч вимогам ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 19 Конституції України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 06 березня 2018 року.

Відповідача позов не визнав, 01.03.2018 через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов (вх. №6912), у якому вказує, що п. 5 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що вилаються та оформлюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тому у наказу ГУ Держпродспоживслужби від 19.12.2017 №91 передбачене посилання на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зазначає, що в.о. директора та головний бухгалтер підприємства до перевірки не мали, надали копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, запевнили, що документи про походження перевіряє мого товару, зокрема, договори поставки є в наявності та будуть надані наступного дня, тобто 28.12.2017. Проте, наступного дня спеціалістів відділу ринкового нагляду зустрів юрист ТОВ «Мдіна, ЛТД», який посилався на незаконність перевірки, від підпису акту перевірки відмовився. На підставі викладеного, вважає, що відповідач діяв на підставі закону, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, отже законно, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

05 березня 2018 року позивачем надано суду відповідь на відзив (вх. №7224), у якій додатково зазначає, що в своєму відзиві відповідач дуже багато пише про те, як ним призначалась та проводилась перевірка, виявлялись нібито порушення законодавства, оформлювались результати перевірки, визначались адміністративно-господарська санкція, але не надає жодної відповіді на питання, який саме пункти ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» став підставою для призначення позапланової перевірки підприємства та видання наказу від 19.12.2017 №91. Вважає, що оскаржуваний наказ не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов’язку суб’єктом господарювання виконати юридичне волевиявлення суб’єкта владних повноважень. Таким чином, вважає, що відповідачем прийнято наказ без наявності правової підстави для проведення позапланової перевірки та без чіткого зазначення її у цьому наказу.

Відповідно до ухвали суду від 06.03.2018 задоволене клопотання представника позивача, об'єднано адміністративну справу № 808/275/18 за позовом ТОВ «Мдіна, ЛТД» до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу із справою № 808/628/18 за позовом ТОВ «Мдіна ЛТД» до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій, підготовче засідання по справі відкладене на 29 березня 2018 року.

На обґрунтування адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій позивач зазначає, що оскільки наказ є протиправним, то будь-які рішення, прийняті відповідачем за результатами безпідставно проведеної перевірки, є протиправними і такими, що не несуть правових наслідків для позивача. Даний висновок підкріплюється і позицією Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій з проведення перевірки. Вважає, що з огляду на те, що перевірка проводилась на підставі протиправного наказу, винесена за результатами такої перевірки постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідачем по справі №808/628/18 надано відзив на позовну заяву (вх. №7788 від 12.03.2018), аналогічний за змістом наданому у даній справі.

Крім того, позивачем 12 березня 2018 року надано суду відповідь на відзив (вх. №7780), у якому зауважує, що ні договір поставки №15/1 від 15.01.2017, ні рахунок-фактура №1295м від 19.04.2017 не є доказами обставини поставки ТОВ «Мдіна, ЛТД» насосу для підвищення тиску «Wilo» артикул РВ-400ЕА ФОП ОСОБА_3, оскільки товар вважається поставленим з моменту підписання накладних на приймання товару. Так, позивачем дійсно було виставлено рахунок №1295м від 19.04.2017 на адресу ФОП ОСОБА_3 щодо оплати насосу для підвищення тиску, але цей рахунок покупцем так і не було оплачено, у зв’язку із чим на підставі ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України позивач скористався своїм правом відмовитись в повному обсязі від виконання свого обов’язку щодо поставки товару.

26 березня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №9755), у яких вказує, що підставою для прийняття наказу про проведення позапланового заходу є доручення Держпродспоживслужби від 11.12.2017 №Вих-Д151/7638/17. І в наказу, і в направленні вказаний предмет для здійснення заходу: додержання вимог законодавства у сфері здійснення додержання ринкового нагляду. Таким чином, вважає наказ на проведення позапланової перевірки прийнятий відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 29.03.2018 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для надання часу для примирення до 14.05.2018.

14.05.2018 провадження у справі поновлене.

Ухвалою суду від 14.05.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткові усні пояснення. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Мдіна, ЛТД» (код ЄДРПОУ 13625993) є юридичною особою, яка зареєстрована 16.07.1992, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

19 грудня 2017 року на адресу відповідача надійшов лист Держпродспоживслужби України від 11.12.2017 №Вих-Д-151/7638-17, у якому доручено відповідачу здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик зазначеної продукції, зокрема, документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг у позивача.

ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області видано наказ №91 від 19.12.2017, у якому відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та доручення Держпродспоживслужби України від 11.12.2017 №Вих-Д-151/7638-17 доручено фахівцям відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів здійснити позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на предмет додержання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду суб’єктом господарювання ТОВ «Мдіна, ЛТД» за адресою: вул. Незалежної України, буд. 49, м. Запоріжжя, в термін з 27.12.2017 по 28.12.2017.

27 грудня 2017 року посадові особи відповідача з метою проведення перевірки додержання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду прибули за місцезнаходженням позивача.

Перед проведенням вищезазначеної перевірки працівниками контролюючого органу надані позивачу наступні документи: направлення на проведення перевірки № 94 від 19.12.2017, у якому як підставу для здійснення заходу зазначено лист Держпродспоживслужби України від 11.12.2017 №Вих-Д-151/7638-17.

Проте, позивачем запитано від посадових осіб відповідача копію наказу на проведення позапланової перевірки, якого відповідачем у цей день не надано.

Наступного дня, 28 грудня 2017 року, представники відповідача прибули за місцезнаходженням підприємства та пред’явили для ознайомлення наказ від 19.12.2017 №91 про проведення позапланового заходу зі здійснення нагляду (контролю).

Ознайомившись з зазначеними документами позивачем прийнято рішення не допускати посадових осіб органу державного нагляду до проведення позапланової виїзної перевірки, яке викладене у листі від 28.12.2017 вих. № 28/12-3, у зв'язку з незаконністю призначення перевірки.

Так, 28 грудня 2017 року позивач письмово повідомив відповідача скаргою (вих. № 28/12-3 від 28.12.2017) про протиправність дій працівників ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області під час проведення перевірки.

Разом з тим, відповідачем складений акт перевірки характеристик продукції № 000139 від 27.12.2017 на насос для підвищення тиску «Wilo» Q max 4,5 м куб п, Н max 20 т, t max 80°С 230 Вольт 0,55 kw виробник невідомий, дата виготовлення невідома, серійний номер 300170100059, артикул РВ-400ЕА, яким встановлено порушення Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ № 1077 від 16.12.2015, Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ № 1067 від 16.12.2015, а саме зазначено, що ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції (акт №000101 від 31.10.2017) ФОП ОСОБА_3, фактична адреса: м. Пологи, вул. Магістральна, 186-А. В ході перевірки було встановлено, що на вказаній продукції не нанесено знак відповідності технічних регламентів. ТОВ «Мдіна, ЛТД» несе відповідальність згідно діючого законодавства. На момент перевірки на вимогу органу державного ринкового нагляду не надані документи на поставку продукції, а саме: накладні, договори на поставку, декларації про відповідність, що дають змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який поставив відповідну продукцію. Під час проведення перевірки проводилась фото та відеофіксація. Запропоновано з’явитись до відповідача о 10 год. 00 хв. 12.01.2018 для розгляду матеріалів перевірки.

Як зазначено в акті перевірки від його підпису представник позивача відмовився, у зв’язку із чим 22 січня 2018 року другий примірник акту направлено поштою разом із листом, у якому представнику підприємства запропоновано з’явитись для розгляду матеріалів перевірки 26 січня 2018 року на 10 год. 00 хв..

На підставі акту перевірки № 000139 від 27.12.2017 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000014 від 26.01.2018, яким позивачу встановлено обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, усунення формальної невідповідності та тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Також посадовими особами відповідача складено протокол № 000007 від 26.01.2018 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким встановлено порушення позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

26 січня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 0000006, якою за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до ТОВ «Мдіна, ЛТД» застосовано штраф у сумі 8 500,00 грн.

Вказані рішення супровідним листом від 26.01.2018 №08.2-14/528 направлені на адресу позивача поштою.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення (наказ відповідача про проведення позапланового заходу зі здійснення нагляду (контролю) та постанову про накладення штрафних санкцій) протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» 02.12.2010 №2735-VI (далі – Закон №2735-VI) державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (контроль продукції).

Частиною першою статті 4 вказаного Закону передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2736-VI передбачено, що державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктом 7 вказаного Положення зазначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Заходи ринкового нагляду, визначені статтею 22 Закону №2735-VI та відповідно до частини першої вказаної статті заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Частиною третьою статті 23 Закону №2735-VI визначено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Нормами абзацу «б» пункту 2 частини першої статті 24 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції. У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до абзацу «а» пункту 1 частини другої вказаної статті Закону №2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Судом встановлено, що 15 січня 2017 року між постачальником ТОВ «Мдіна, ЛТД» та покупцем ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки №15/1, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. При цьому, у пункті 1.2 Договору зазначено, що асортимент, кількість, ціна товару вказується у видаткових накладних.

В подальшому, відповідно до рахунку-фактуру №1295м від 19.04.2017 позивачем був виставлений рахунок ФОП ОСОБА_3 за насос «Wilo» артикул РВ-400ЕА на суму 3 108,00 грн., але цей рахунок покупцем так і не було оплачено, у зв’язку із чим на підставі ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України позивач скористався своїм правом відмовитись в повному обсязі від виконання свого обов’язку щодо поставки товару. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, ні договір поставки №15/1 від 15.01.2017, ні рахунок-фактура №1295м від 19.04.2017 не є належними та достатніми доказами факту поставки ТОВ «Мдіна, ЛТД» насосу для підвищення тиску «Wilo» артикул РВ-400ЕА ФОП ОСОБА_3, оскільки товар вважається поставленим з моменту підписання накладних на приймання товару. Видаткових накладних на поставлений товар відповідачем суду не надано.

ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складений акт перевірки характеристик продукції від 31.10.2017 №000101 з зафіксованим порушенням продукції на насос для підвищення тиску «Wilo» Q max 4,5 м куб п, Н max 20 т, t max 80°С 230 Вольт 0,55 kw виробник невідомий, дата виготовлення невідома, серійний номер 300170100059, артикул РВ-400ЕА Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ № 1077 від 16.12.2015, Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ № 1067 від 16.12.2015.

На підставі висновків даного акту відповідачем складено лист від 22.11.2017 №08.210/7652 про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, зокрема, на продукції, що була об’єктом перевірки, відсутній знак відповідності технічним регламентам.

Даний лист став підставою для надання Держпродспоживслужбою України доручення відповідачу провести перевірку характеристик продукції у ТОВ «Мдіна, ЛТД» (вул. Незалежної України, буд. 49, м. Запоріжжя), викладеного у листі від 11.12.2017 №Вих-Д-151/7638-17.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.05.2007 №877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V ) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (частини друга-третя статті 7 Закону №877-V).

Стаття 6 Закону №877-V встановлює вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а саме:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вже встановлено судом в наказі від 19.12.2017 №91 про проведення позапланового заходу зі здійснення нагляду (контролю) як підстава для проведення перевірки позивача зазначена стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд зазначає, що протягом розгляду справи представником відповідача не наведено, який саме пункт вказаної статті Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» став підставою для призначення позапланової перевірки підприємства та видання оскаржуваного наказу.

Оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, тобто виданим суб’єктом владних повноважень документом, прийнятим із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов’язкових правил поведінки та стосується прав і обов’язків чітко визначеного суб’єкта (суб’єктів), яким він адресований.

Не зазначення відповідачем в оскаржуваному наказі конкретного пункту Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ставить суб’єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки: по-перше, різні пункти цієї норми передбачають різний перелік документів, які посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання перед початком проведення позапланової перевірки, по-друге, конкретні пункти цієї норми прямо впливають на дослідження питань, що є предметом перевірки, оскільки під час проведення позапланового заходу зясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язком зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки оскаржуваний наказ є протиправним, то будь-які рішення, прийняті відповідачем за результатами безпідставно проведеної перевірки, є протиправними і такими, що не несуть правових наслідків для позивача.

Даний висновок підкріплюється і позицією Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій з проведення перевірки.

За приписами частини п'ятої статті 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Дане право закріплено також статтею 10 даного Закону, якою встановлено право суб’єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Суд також зазначає, згідно з частиною шостою статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За приписами статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області складений акт перевірки характеристик продукції № 000139 від 27.12.2017, яким встановлено порушення вимог законодавства. Судом досліджено акт перевірки та встановлено, що позивач від підписання даного акту відмовився із підстав, викладених у листі від 28.12.2017 №28/12-3, який надано на адресу відповідача.

Позивач в позовній заяві зазначає, що фактична перевірка не проводилась представниками ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, оскільки вони не були допущені на об’єкт проведення перевірки. Акт перевірки характеристик продукції № 000139 від 27.12.2017 був заздалегідь складений відповідачем. Даний акт отриманий позивачем поштою у січня 2018 року.

З огляду на встановлені обставини справи судом встановлено, що документи, надані відповідачем на проведення позапланового заходу, не відповідають вимогам Закону №877-V, а саме: не наведено підстави, передбаченої статтею 6 Закону №877-V, для призначення позапланової перевірки підприємства та видання оскаржуваного наказу.

Наведене свідчить, що позивач правомірно скористався правом, наданим йому статтею 10 Закону №877-V та захистив свої права у спосіб, визначений чинним законодавством України - шляхом недопущення працівників відповідача до проведення перевірки.

За таких обставин, працівники ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області були позбавлені юридичних підстав проводити перевірку, та як наслідок складати відповідний акт перевірки, проте, всупереч вмотивованій відмові у допуску їх до проведення позапланового заходу позивача, яка викладена також письмово в листі, працівниками відповідача протиправно складено акт перевірки характеристик продукції від 27.12.2017 №000139.

Окрім того, суд зазначає, що згідно статтею 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 №124-VIII, введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз. Про надання продукції на ринку, на переконання суду, може свідчити будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності, або пропозиція продукції для продажу, реклама продукції тощо.

Водночас матеріали справи не свідчать про те, що позивач вводив в обіг товар, що підлягав перевірці - на насос для підвищення тиску «Wilo», серійний номер 300170100059, артикул РВ-400ЕА.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування прийнятого рішення на підставі акту перевірки характеристик продукції від 27.12.2017 №000139, а саме: постанови про накладення штрафних санкцій від 26.01.2018 №№ 0000006.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мдіна, ЛТД» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 49, код ЄДРПОУ 13625993) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-а, код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 19.12.2017 №91 про проведення позапланового заходу зі здійснення нагляду (контролю).

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафних санкцій №000006 від 26.01.2018, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мдіна, ЛТД» суму судового збору у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 24.05.2018.

Суддя І.В. Батрак