Рішення № 74224522, 23.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року № 810/178/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Пухівської сільської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 05.12.2017 № 840-ХХ-VІІ про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,10 га, по вулиці Набережній в селі Пухівка Броварського району Київської області;

- зобов'язати Пухівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,10 га, по вулиці Набережній в селі Пухівка Броварського району Київської області, згідно з графічним матеріалом в порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою реалізації свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,10 га, звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області в межах населеного пункту. На виконання вимог чинного законодавства, до вказаної заяви, позивач додав графічні матеріали з позначенням місцерозташування бажаної для відведення земельної ділянки, а також копії документів, що посвідчують особу,- паспорту та реєстраційної картки платника податків. Крім того, в своїй заяві, позивач вказав, що на території України земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства безоплатно із земель державної або комунальної власності у приватну власність не отримував. Проте, в задоволенні вказаної заяви, ОСОБА_1 було відмовлено, мотивуючи це тим, що земельна ділянка, яка показана на графічних матеріалах як бажане місце розташування, розташована на території, на якій, згідно Генерального плану села, передбачено будівництво громадського центру.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

У призначений для розгляду справи день і час сторони до суду не з’явились: позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження; відповідач до суду не з’явився, про причини неявки представника суд не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини дев‘ятої статті 205 Кодексу адміністративно судочинства України вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 листопада 2017 року позивач звернувся до Пухівської сільської ради із заявою про отримання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,10 га, яка розташована по вулиці Набережній в селі Пухівка Броварського району Київської області.

До клопотання позивач додав: копію паспорта; копію картки фізичної особи – платника податків; графічні матеріали щодо земельної ділянок на території села Пухівка по вулиці Набережній площею 0,10 га.

05 грудня 2017 року Пухівською сільською радою прийнято рішення № 840-ХХ-VІІ "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1", відповідно до якого позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу на відведення земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га по вулиці Набережній в межах села Пухівка. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що на вказаній на картографічному матеріалі земельній ділянці, згідно Генерального плану села, передбачено будівництво громадського центру.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом «б» статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі, якщо в місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган місцевого самоврядування не надає дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування, додавши до письмового повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена в оскаржуваному рішенні підстава відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України не передбачена. Доказів, які б свідчили, що на земельній ділянці, дозвіл на розробку проекту землеустрою якої просив надати позивач, згідно з Генеральним планом села Пухівка, передбачено будівництво громадського центру, відповідач до суду не надав.

В силу приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У справі, що розглядалась, відповідач не навів жодних передбачених законом підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою згідно з поданою ним заявою та доданими до неї графічними матеріалами.

Посилання відповідача на те, що на вказаній території передбачено будівництво громадського центру, жодним чином не було підтверджено.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га, яка розташована по вулиці Набережній в межах села Пухівка Броварського району Київської області.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а отже, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 05 грудня 2017 року № 840-ХХ-VІІ.

3. Зобов'язати Пухівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах села Пухівка Броварського району Київської області по вулиці Набережній.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.