Рішення № 74224266, 25.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2018 р. справа № 809/456/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, вул. Мазепи, 268а/77, м. Коломия, Івано-Франківська обл.,78200) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області протиправно прийняло вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн., оскільки позивач звільнений від сплати єдиного внеску на підставі частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" як особа з інвалідністю, а також отримує пенсію. При цьому позивач не укладав договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до умови, визначеної пунктом 4 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 12.03.2018 позовну заяву залишено без руху, на виконання якої позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 27.03.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.04.2018, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав відсутності предмета спору (а.с.28-29). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що станом на 01.03.2018 в позивача відсутній борг з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки позивач звільнений від сплати єдиного внеску. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 є скасованою. Факт відсутності боргу ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підтверджується довідкою про відсутність заборгованості №3108/9/09-19-52-03 від 12.04.2018.

23.04.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якого ОСОБА_1 зазначив, що на момент звернення з даним позовом до суду вимога Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 була чинною, а відповідач жодних рішень про її скасування позивачу не направляв (а.с.40).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець і відповідно до виданого 01.07.2012 Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією свідоцтва платника єдиного податку серії Б №569077 перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другою групи (а.с.8).

Згідно копії посвідчення серії Є №045811 від 15.03.2016 позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни (а.с.10), а відповідно до копії посвідчення серії П №424715 від 11.07.2005 та протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с.13-14).

18.11.2013 позивач заявою повідомив Коломийську об’єднану державну податкову інспекцією, що він звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування як інвалід війни, що отримує пенсію (а.с.41).

Згідно листа Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції від 13.12.2013 №3722/10/09-07-17-02/408 ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву від 18.11.2013 контролюючим органом прийнято до уваги (а.с.42).

09.02.2018 Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області прийняло вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17, якою зобов’язано позивача сплати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн. (а.с.9).

05.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Коломийського управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив роз’яснити підстави нарахування йому єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с.37).

Відповідач 04.04.2018 листом №3722/10/09-19-52-02-23 у відповідь на заяву позивача від 05.03.2018 повідомив позивача, що станом на 01.03.2018 борг зі сплати єдиного внеску відсутній (а.с.38).

Вважаючи неправомірними дії Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області щодо нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн. та щодо оформлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати такі дії відповідача протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачується в обов’язковому порядку, крім випадків встановлених законом.

Згідно частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом вище, позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії Є №045811 від 15.03.2016 (а.с.10), а також отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією посвідчення серії П №424715 від 11.07.2005 та протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (а.с.13-14).

Таким чином, в силу вимог частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ОСОБА_1 звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та не має обов’язку щодо його сплати.

Згідно змісту відзиву Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.04.2018, відповідач підтвердив факт відсутності в позивача обов’язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування (а.с.28-29).

За вказаних обставини, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області щодо нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн. та прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018, є протиправними.

Щодо чинності прийнятої відповідачем 09.02.2018 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на вищевказану суму, то суд зазначає наступне.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В свою чергу, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

В даному випадку, разом з відзивом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.04.2018, відповідач надав суду довідку від 12.04.2018 №3108/9/09-19-52-03 про відсутність в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування станом на 12.04.2018 (а.с.30).

Згідно пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в порядку, визначеному пунктами 9–11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

У випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

Таким чином, обов’язковою підставою для відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є відповідне рішення органу доходів і зборів про скасування зазначеної суми боргу (недоїмки).

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (пункту 60.3 статті 60 Податкового кодексу України).

Аналогічні положення містяться в пункті 1 розділу VI Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 №902/30770.

В даному випадку, ОСОБА_1 у відповіді на відзив на адміністративний позов від 14.04.2018 зазначив, що рішення про скасування вказаної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 суми боргу (недоїмки) 8448,00 грн., чи рішення про скасування самої вимоги, контролюючий орган позивачу не надав.

Суд звертає увагу на те, що таких рішень Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до суду від відповідача також не надходило.

За вказаних обставин, податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залишається не відкликаною, оскільки відсутні рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про скасування вказаної у цій вимозі суми боргу (недоїмки) 8448,00 грн., чи рішення про скасування самої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018.

З огляду на протиправність дій Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області щодо нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн. та прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018, а також відсутність рішень Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про скасування вказаної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 суми боргу (недоїмки) 8448,00 грн., чи рішення про скасування самої вимоги, суд дійшов висновку скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області щодо нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн. та прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018.

Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27605-17 від 09.02.2018 зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, вул. Мазепи, 268а/77, м. Коломия, Івано-Франківська обл.,78200) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.