Ухвала суду № 74224246, 24.05.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4632/17

6/214/100/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання – Бєлікова О.А.,

за участю:

представника ДВС – ОСОБА_1

боржника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали подання державного виконавця Саксаганського відділу ДВС м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про застосування до боржника ОСОБА_2 приводу, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Саксаганського відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням 16.05.2018 року, в якому просила суд застосувати до боржника ОСОБА_2 примусовий привід до ДВС. В обґрунтування вимог подання зазначила, що на примусовому виконанні у Саксаганському відділі ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ в Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/214/2728/17, виданого 19.12.2017 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Військової частини 3036 Національної гвардії України матеріальної шкоди в сумі 44 375,53 грн. Про відкриття виконавчого провадження боржник повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення постанови рекомендованим листом з повідомленням, однак в добровільному порядку судове рішення не виконує, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення не вчиняє. Під час вчинення виконавчих дій встановлено, що боржник має у власності 1/3 частку нерухомого майна на мкр-н. Сонячний 13/1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, автомобіль марки Ford Sierra, офіційно працює в ПП «Сармат» в смт. Широке Дніпропетровської області. На виклики державного виконавця боржник не з’являється, виходом за місцем його проживання здійснити перевірку його майнового становища не надалось можливим у зв’язку з його відсутністю вдома. За даних обставин державний виконавець вважала за доцільне здійснити привід ОСОБА_2 до ДВС в примусовому порядку.

В судовому засіданні державний виконавець Міщук А.Р. вимоги подання підтримала, наполягала на його задоволенні з підстав, зазначених в ньому.

Присутній в судовому засіданні боржник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення подання державного виконавця, посилаючись на те, що жодних повідомлень, викликів чи процесуальних документів з ДВС він не отримував, навпаки, він бажає виконати рішення суду в добровільному порядку, у зв’язку з чим особисто звертався до військової частини з метою отримання реквізитів для перерахування коштів. Крім того, за місцем роботи в ПП «Сармат» він добровільно подав заяву, аби з його заробітку утримували частину коштів в рахунок виконання судового рішення. Заявив, що може з’явитись до ДВС 05.06.2018 року.

Правом на участь в судовому засіданні представник стягувача – Військової частини 3036 НГУ ОСОБА_3 не скористався, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення подання не заперечував.

З урахуванням позиції учасників справи, суд вважає за можливе подання розглянути за його відсутності, оскільки неявка стягувача не перешкоджає цьому.

Суд, вислухавши пояснення державного виконавця, боржника, дослідивши зміст та вимоги подання, надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні подання з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №214/4632/17 від 22.11.2017 року позовні вимоги Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, діючої в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, Військової частини 3036 Національної гвардії України до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено з урахуванням визнання ним позову: стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Військової частини 3036 Національної гвардії України матеріальну шкоду в розмірі 44 375,53 грн., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону південно-східного регіону України 1600 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На виконання судового рішення на запит Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону південно-східного регіону України 19.12.2017 року видано виконавчий лист, який звернуто до примусового виконання у встановленому законом порядку.

Постановою державного виконавця Саксаганського відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 22.02.2018 року відкрито виконавче провадження № 55861212.

Як слідує з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.14 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі, якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Згідно зі ст.438 ЦПК України, привід боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням його майна або за місцем перебування (проживання) стягувача.

Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби, обізнаності з наявністю виконавчого провадження загалом, та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки.

В розумінні ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Із долучених до подання матеріалів не можливо встановити, чи направлялась на адресу боржника ОСОБА_2 копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2018 року, оскільки повідомлення про вручення йому копії постанови відсутні, як і докази повернення листа до ДВС у зв’язку з неврученням боржникові, що унеможливлює встановлення обставин обізнаності боржника з наявність виконавчого провадження загалом.

Як вказувала державний виконавець, виходом за місцем реєстрації та проживання боржника за адресою: мкр-н. Сонячний 13/1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, двері ніхто не відчинив, зі слів сусіда квартири №4, ОСОБА_2 працює водієм; від підпису акту сусід відмовився. Про виклик до ДВС боржнику залишено повідомлення, в підтвердження чому надано акт від 02.05.2018 року та фотознімок залишення боржникові повідомлення.

Однак, вказані докази, надані державним виконавцем в підтвердження вчинення виконавчих дій, суд оцінює критично, оскільки зазначені в акті обставини (як то посилання на пояснення сусіда, його відмову від підписання акту, не зафіксовану будь-яким чином), жодними доказами не підтверджені, що викликає у суду сумнів в дійсності такої дії загалом, а фотознімок зроблений невідомо коли, незрозуміло біля яких дверей, чиєї квартири, адже в судовому засіданні боржник ОСОБА_2 зауважив, що ніяких повідомлень в дверях його квартири з ДВС він не знаходив.

Доказів, як б свідчили про вжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на виклик ОСОБА_2 до ДВС шляхом направлення виклику за місцем його роботи, про яке державному виконавцеві було достеменно відомо, що вона підтвердила в судовому засіданні, нею не надано.

З огляду на викладене, відсутність жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували дійсність належного повідомлення боржника про його виклик до виконавчої служби, обізнаність з наявність виконавчого провадження загалом, а так само умисність невиконання приписів державного виконавця, суду не надано, у зв’язку з чим застосування до ОСОБА_2 примусового приводу як боржника не відповідатиме визначеним ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» засадам здійснення виконавчого провадження щодо його справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Сам факт прибуття ОСОБА_2 в судове засідання, подання заяви за місцем роботи з метою відрахування з його заробітку частини коштів в рахунок виконання судового рішення, в своїй сукупності є свідченням зацікавленості боржника в добровільному відшкодуванні завданої ним матеріальної шкоди, стягнутою за рішенням суду від 22.11.2017 року.

Враховуючи викладене, суд вважає подання державного виконавця про примусовий привід боржника необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.351-353, 438, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Саксаганського відділу ДВС м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про застосування до боржника ОСОБА_2 приводу – відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів з дня складання повного тексту, але може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали складено 25.05.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.