Ухвала суду № 74224180, 25.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"25" травня 2018 р. Справа № 809/878/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002981405 від 02.05.2018,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» 21.05.2018 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002981405 від 02.05.2018.

Підставою звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» із вказаною позовною заявою стало прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 02.05.2018 повідомлення-рішення №0002981405, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення вимог валютного законодавства.

Пунктами 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з’ясовує:

- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, у пункті 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач не зазначив:

- номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача;

- відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Також пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, які підтверджують вказані обставини. Окрім цього, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов’язаний подати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 73 та статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позов подано письмові докази, викладені іноземною мовою без перекладу на українську мову, засвідченого у встановленому законом порядку. Суд при розгляді і вирішенні даної справи не зможе оцінити їх належність та достовірність через незрозумілість змісту таких письмових доказів.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до частин 1-2 статті 15, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Також пунктом 1.2.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №174 від 17.12.2013 передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності покладається на органи нотаріату.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, серед іншого, засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; засвідчують справжність підпису на документах.

Статтею 79 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

З аналізу зазначених норм випливає, що для надання письмовим доказам, викладеним іноземною мовою, юридичної вірогідності, що буде підставою прийняття судом таких доказів як належних та допустимих, є необхідність офіційного перекладу таких документів, зокрема нотаріального засвідчення вірності перекладів документів або засвідчення справжності підпису перекладача, яким здійснено переклад документів.

Частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв’язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність позовної заяви до встановленої частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002981405 від 02.05.2018 – залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

1) зазначення:

- номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача (за наявності);

- відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти (якщо відомі).

2) подання перекладів письмових доказів на українську мову, засвідчених у встановленому законом порядку.

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.