Вирок № 74224155, 24.05.2018, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 158/2454/17

п/с 1-кп/164/22/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року. ОСОБА_1.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Токарської І.С.

при секретарі Матвійчук Н.В., Панасюк Ю.В.,

з участю:

прокурора Касарди І.І., Власюк М.С.,

потерпілої ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження за №12017030100000656 від 14 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, військовозобов»язаного, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого згідно вироку від 3 червня 2016 року за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, судимість не знята і не погашена,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2017 року близько 9 години, ОСОБА_4, знаходячись в житловму будинку, що розташований за адресою: м.Ківерці, вул. Степана Бойка, 2А/2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, під час сварки із ОСОБА_6, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, під час спільного розпиття спиртних напоїв, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому декілька ударів кулаком по голові та тулубу, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_6 кілька разів падав та вдарявся головою в сторонні предмети, зокрема, ребра полиці шафи, та через деякий час помер.

Згідно висновку судово – медичного експерта №339 від 26 вересня 2017 року трупа ОСОБА_6, виявлено слідуючі ушкодження: 1) множинні садна та синці тіла, крововиливи під апоневроз в лівій лобно – тім»яно – скроневій ділянці волосистої частини голови; 2) забій головного мозку з крововиливами під його оболонки субдурального (правобічна субдуральна гематома в об»ємі біля 150, 0 см.куб) та субапарахноїдального характеру. Всі виявлені тілесні ушкодження являються прижиттєвими, могли утворитися незадовго до смерті, в короткий термін їх спричинення між собою, тому послідовність їх утворення визначити неможливо. Тілесні ушкодження стали наслідком контактів з тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, індивідуальні особливості котрих не відобразились в їх патоморфологічних особливостях. Група саден в лівій лобно – тім»яно – скроневій ділянці волосистої частини голови, котрі мають характерну видовжену лінійну форму, могли стати наслідком контакту з тупим твердим предметом з вираженим ребром (ребрами) довжиною не менше 10,1 см. Тілесні ушкодження 2), беручи до уваги їх взаєморозміщення по відношенню до ушкоджень на волосистій частині голови, утворилися по механізму протиудару – внаслідок контактів лівою тім»яно – скроневою частиною голови, що рухалась. Група тілесних ушкоджень 1) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, 2) належать до тяжких, по критерію небезпечних для життя в момент спричинення і в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого.

Причиною смерті ОСОБА_6 є закрита черепно – мозкова травма, яка супроводжувалася крововиливами під його оболонки, які призвели до розвитку травматичного набряку та здавлення головного мозку, що є безпосередньою причиною смерті, що підтверджується наявністю характерної патоморфологічної картини, виявленої при розтині трупа.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред»явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину заперечив, пояснив, смерть ОСОБА_6 настала у зв»язку з його необережними, а не умисними діями, а тому просив перекваліфікувати його дії на ст. 119 КК України. Обвинувачений дав суду показання про те, що 13 серпня 2017 року він, разом із ОСОБА_6 перебував в гостях в будинку ОСОБА_7, що в смт. Ківерці по вул. Бойка, 2А/2, де розпивали спиртні напої. Під час гри в карти між ним та потерпілим виник конфлікт, ОСОБА_6 провокував його та ображав, тому вони вийшли в іншу кімнату, щоб з»ясувати відносини. Там потерпілий перший замахнувся, щоб його вдарити, а тому, з метою оборони, відчуваючи загрозу своєму життю, він наніс ОСОБА_6 удар кулаком в обличчя, після чого той, падаючи, вдарився об шафу. Потерпілий хитався, бо був п»яний, але спроможний був захищатися. Після цього він наніс ОСОБА_6 ще приблизно шість – сім ударів в голову і по тілу, під час чого той стояв на ногах, однак вдарявся в шафу. Удари ОСОБА_6 наносив в голову, щелепу, обличчя, тулуб та грудну клітку, однак не усвідомлював, що від нанесення ударів може настати смерть. Перший удар спрямував в ніс, від чого потерпілого відкинуло до шафи, другий – кулаком лівої руки в грудну клітку, третій раз наніс підряд декілька ударів в щелепу, від чого потерпілий вдарився боком в шафу. Після того, як їх розборонив ОСОБА_8, потерпілий вибачався та просився знову сісти з ними за стіл, однак йому відмовили і сказали, щоб проспався. Ніякої кровотечі в ОСОБА_6 на той момент не було, ліг на ліжко, повернувшись обличчям до вікна. Після того, як ще трохи посидів на кухні з товаришами, розпиваючи спиртні напої, пішов спати, а, прокинувшись, підійшов до ОСОБА_6, який лежав на підлозі, але він був вже мертвий, про що відразу ж повідомив ОСОБА_7, який і викликав швидку. Просив суворо не карати і зазначав, що наміру позбавити життя ОСОБА_6 не мав, а вчинив вбивство з необережності, в чому розкаюється та вибачається перед потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що ОСОБА_6 – її син, з яким проживали разом та від якого отримувала матеріальну допомогу, оскільки сама є інвалідом ІІ групи. За день до трагедії, повернувшись з роботи син приніс зарплату 800 гривень та, лишивши їй 100 гривень, кудись пішов. Ночувати додому він не повернувся, а зранку в неділю до неї зателефонували працівники поліції, після чого приїхали, попросили паспорт і сказали, що потерпілий помер, отруївшись спиртом. Показали фото, на якому вона впізнала сина. Пояснила, що ОСОБА_4 не просив у неї пробачення, просила суд призначити обвинуваченому найсуворішу міру покарання.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_4 своєї винуватості у інкримінованому йому злочині, його вина підтверджується показаннями свідків та наступними доказами, що містяться в обвинувальному акті та в матеріалах кримінального провадження, досліджених судом, зокрема:

-показаннями свідка ОСОБА_7, який суду показав, що 13 серпня 2017 року він повернувся з роботи додому, де вже були ОСОБА_6 і ОСОБА_4, вживали разом спиртні напої та грали в карти. Так як він був замучений, то пішов спати, на кухні залишилися ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, конфліктів між ними не було. Прокинувшись, вийшов покурити, побачив, що на підлозі лежить ОСОБА_6 Повертаючись в кімнату, хотів покласти потерпілого на ліжко, однак виявив, що той вже мертвий. Відразу ж пішов до сусідів викликати поліцію;

-показаннями свідка ОСОБА_9, яка є сусідкою ОСОБА_7 і показала суду, що в нього періодично проживав ОСОБА_4 Протягом тижня там відпочивала одна і та ж компанія, а 13 серпня 2018 року зранку вона чула із оселі ОСОБА_7 крики «ОСОБА_8, не бий!». Потім казали, що ОСОБА_7 ходив по сусідах і просив телефон, бо в нього вдома труп;

-показаннями свідка ОСОБА_10, яка суду показала, що ОСОБА_4 її колишній сусід, тому вже давно з ним дружить, підтвердила, що знайомі між собою обвинуваченого називають «Малий». 13 серпня 2017 року вона прийшла разом із ОСОБА_11 додому до ОСОБА_7, бо знала, що там ОСОБА_4 і принесла йому їсти. Зайшовши в кімнату, побачила ОСОБА_6, який лежав на підлозі, на обличчі було небагато крові, тому сказала, щоб викликали поліцію. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сказали, щоб вона йшла звідти. Ввечері разом із ОСОБА_11 вона приходила знову до будинку, де проживає ОСОБА_7, але там вже були працівники поліції.

-показаннями свідка ОСОБА_11, який підтвердив показання свідка ОСОБА_10, та показав, що вона йому розповідала, як бачила, що ОСОБА_6 лежав на підлозі;

-показаннями свідка ОСОБА_8, який суду показав, що 13 серпня 2017 року в будинку ОСОБА_7 він разом із ОСОБА_6 і ОСОБА_4 розпивали спиртні напої. Під час гри в карти між обвинуваченим та потерпілим виник конфлікт. Вони вийшли в іншу кімнату, щоб з»ясувати стосунки, де розпочали бійку. Почувши з тієї кімнати, де вони були, такий звук, ніби щось впало, зайшов туди і побачив, що ОСОБА_6 лежить на підлозі і на обличчі кров. Він їх розборонив, відтягнувши ОСОБА_4 від ОСОБА_6 Потім з обвинуваченим ще випили спиртного і він пішов додому;

-протоколом огляду місця події від 13 серпня 2017 року зі схемою та ілюстративною таблицею, в яких відображено загальний вигляд помешкання ОСОБА_7, кімнату, в якій виявлено труп, його загальний вигляд та місце виявлення речовини бурого кольору (а.п. 109 – 118);

-протоколом огляду місця події від 14 серпня 2017 року, де зафіксовано огляд ОСОБА_4 та вилучено його одяг (а.п. 119-120);

-висновком експерта №807 від 14 серпня 2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 було виявлено ушкодження у вигляді подряпини лінійної форми на задній поверхні правого передпліччя, яке виникло внаслідок травмуючої дії тупого предмета приблизно за 3-4 доби до моменту обстеження (а.п.121);

-протоколом огляду трупа ОСОБА_4 від 14 серпня 2017 року із ілюстративною таблицею, в яких відображено загальний вигляд трупа із ушкодженнями на ньому (а.п. 122 – 123);

Із висновку експерта №339 від 26 вересня 2017 року трупа ОСОБА_6, вбачається, що були виявлено слідуючі ушкодження: 1) множинні садна та синці тіла, крововиливи під апоневроз в лівій лобно – тім»яно – скроневій ділянці волосистої частини голови; 2) забій головного мозку з крововиливами під його оболонки субдурального (правобічна субдуральна гематома в об»ємі біля 150, 0 см.куб) та субапарахноїдального характеру. Всі виявлені тілесні ушкодження являються прижиттєвими, могли утворитися незадовго до смерті, в короткий термін їх спричинення між собою, тому послідовність їх утворення визначити неможливо. Тілесні ушкодження стали наслідком контактів з тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, індивідуальні особливості котрих не відобразились в їх патоморфологічних особливостях. Група саден в лівій лобно – тім»яно – скроневій ділянці волосистої частини голови, котрі мають характерну видовжену лінійну форму, могли стати наслідком контакту з тупим твердим предметом з вираженим ребром (ребрами) довжиною не менше 10,1 см. Тілесні ушкодження 2), беручи до уваги їх взаєморозміщення по відношенню до ушкоджень на волосистій частині голови, утворилися по механізму протиудару – внаслідок контактів лівою тім»яно – скроневою частиною голови, що рухалась. Група тілесних ушкоджень 1) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, 2) належать до тяжких, по критерію небезпечних для життя в момент спричинення і в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_6 є закрита черепно – мозкова травма, яка супроводжувалася крововиливами під його оболонки, які призвели до розвитку травматичного набряку та здавлення головного мозку, що є безпосередньою причиною смерті, що підтверджується наявністю характерної патоморфологічної картини, виявленої при розтині трупа (а.п. 125 – 130).

В протоколі проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2017 року та ілюстративній таблиці до нього зафіксовані показання ОСОБА_4 про те, яким чином та коли він наносив удари потерпілому ОСОБА_6 (а.п. 132 – 141).

Згідно висновку експерта №166 від 29 вересня 2017 року виявлена кров на предметах, наданих на дослідження, може походити як він ОСОБА_4, так і від ОСОБА_6 (а.п.143- 165).

Консультативним висновком спеціаліста №2367 підтверджується, що 13 серпня 2017 року ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп»яніння (а.п.124).

Із акту №447 наркологічної експертизи від 6 вересня 2017 року вбачається, що ОСОБА_4 страждає алкоголізмом, потребує примусового протиалкогольного лікування, котре йому не протипоказане, на час скоєння інкримінованих йому дій в стані паталогічного алкогольного сп»яніння не перебував (а.п. 131)

Відповідно до висновку судово – психіатричного експерта №214 від 7 вересня 2017 року ОСОБА_4 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій виявляв, як і виявляє на даний час, ознаки органічного розладу особистості алкогольного – травматичного ґенезу, що не позбавляло і не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Внаслідок цього ОСОБА_4 може бути визнаний осудним (а.п.166 – 167).

Таким чином, суд вважає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України.

З огляду на докази, які досліджені судом в судовому засіданні, клопотання захисника про зміну правової кваліфікації злочину є безпідставним та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.

При призначенні покарання, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.

Не залишаються поза увагою суду також дані про особу обвинуваченого, а саме його посередня характеристика за місцем проживання, наявність не знятої та не погашеної судимості та відсутність стійких соціальних зв»язків, а також те, що потерпіла просила суд найсуворішої міри покарання.

Обставин, які б пом»якшували покарання, судом не встановлено

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

За змістом частин 2 та 3 ст. 50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов»язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Проаналізувавши обставини справи, а також враховуючи позицію потерпілої, яка просила суд обрати обвинуваченому покарання, пов»язане із позбавленням волі, суд приходить висновку, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як ним самим, так і іншими особами, можливе лише при призначенні йому покарання із ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

При вирішенні цивільного позову потерпілої суд дійшов наступних висновків.

Частинами 2 та 4 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов»язана з розміром цього відшкодування.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги вік, стан здоров»я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а тому приходить висновку, що обґрунтованим розміром відшкодуванням моральної шкоди на користь ОСОБА_2 є 100 000 гривень, які слід стягнути з ОСОБА_4

В частині відшкодування майнової шкоди, суд керується вимогами Закону України «Про поховання та похоронну справу», в якому визначено загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, врегульовано відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги потерпілої в частині стягнення з ОСОБА_4 коштів, витрачених на поминальні обіди, оскільки вони не підлягають відшкодуванню згідно з вимогами закону (правова позиція ВС/КЦС №554/1793/15-ц від 19 березня 2018 року), а тому з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілої 14 250 гривень, витрачених на замовлення ритуальних послуг, в задоволенні решти позову – відмовити.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів для проведення імунологічної експертизи №166 від 29 вересня 2017 року в сумі 4 759 гривень 04 копійки – стягнути з ОСОБА_4

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили лишити попередній – тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання 9 (дев»ять) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 14 серпня 2017 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити у вигляді взяття під варту.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 14 250 гривень майнової та 100 000 гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Витрати на залучення експертів для проведення імунологічної експертизи №166 від 29 вересня 2017 року в сумі 4 759 гривень 04 копійки – стягнути з ОСОБА_4

Речові докази: змиви РБК з підвіконника, змиви РБК з дверей в туалеті будинку, змиви РБК з дверей на кухні, контрольний чистий бинт, гумовий тапочок зі слідами РБК, тапочок хатній зі слідами РБК, змиви з рук ОСОБА_4, тапочок хатній чорного кольору зі слідами РБК, шорти жовтого кольору зі слідами РБК, одяг трупа ОСОБА_6 зі слідами РБК (джинси синього кольору, теніску бавовняну сіру, шкарпетки чорні, труси сірі), змиви з рук трупа ОСОБА_6, зразки крові ОСОБА_4 – знищити; мобільний телефон моделі «Nomi і184” – залишити ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Маневицького районного суду ОСОБА_12