Рішення № 74223484, 15.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа№805/1064/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2, в неї виникло право на отримання пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням відповідача від 12 січня 2018 року позивачу було відмовлено в призначені пенсії по втраті годувальника, так як в свідоцтві про шлюб невірно вказаний вік померлого годувальника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час реєстрації шлюбу 01.07.1959 року минуло 26 років, а фактично виповнилось 25 років. Позивач не згодна з зазначеним рішенням відповідача, у зв'язку з чим просила суд визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії у разі втрати годувальника та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії у разі втрати годувальника.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області жодним чином не порушило права позивача, яка може звернутись до Дзержинського міського суду Донецької області із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2, оскільки встановлення цього юридичного факту породжує для позивача юридичні наслідки, а саме надасть право на пенсію в зв'язку із втратою годувальника згідно статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Представником відповідача надана до суду заява про розгляд справи без представника управління.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом, призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2018, суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням на 02.04.2018.

02.04.2018 розгляд справи відкладено до 25.04.2018 для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2018 закрито підготовче провадження та призначино справу до судового розгляду на 15.05.2018.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30.11.2017, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається померлим 30.11.2017, про що складений відповідний запис № 801. (а.с. 7)

До суду позивачем також надані наступні документи: паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий ОСОБА_1, з відміткою про перебування у шлюбі з ОСОБА_2; свідоцтво про одруження серія НОМЕР_4 від 01.07.1959; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_5. (а.с. 5, 6, 9)

22.12.2017 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області із заявою про призначення/перерахунок їй пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що заявниці, під особистий підпис була видана розписка-повідомлення від 22.12.2017 № 3761. (а.с 18, 19)

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 12.01.2017 за № 59 позивачу в призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відмовлено, так як в свідоцтві про шлюб невірно вказан вік померлого годувальника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час реєстрації шлюбу 01.07.1959 року минуло 26 років, а фактично виповнилось 25 років. (а.с. 8)

Позивач не погодившись із вищезазначеним рішенням звернулася до Донецького окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права.

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішення від 12.01.2017 за № 59 про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника.

Як вже було встановлено судом, прийняте відповідачем рішення від 12.01.2017 за № 59 про відмову у призначені пенсії по втраті годувальника аргументоване тим, що в свідоцтві про шлюб невірно вказан вік померлого годувальника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час реєстрації шлюбу 01.07.1959 року минуло 26 років, а фактично виповнилось 25 років.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 2.16. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок) за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду.

Згідно з п. 2.11. Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

З наведених норм закону вбачається, що право на пенсію по втраті годувальника мають члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування та Пенсійним органом має бути встановлений факт спорідненості при вирішенні питання про призначення пенсії з наданих заявником документів на підтвердження цього.

Як вбачається з заяви позивача про призначення/перерахунок їй пенсії по втраті годувальника від 22.12.2017, пенсія на іншій підставі, державна допомога, виплата на дитину, страхові виплати ОСОБА_1 не призначалась, на дату подачі заяви від 22.12.2017, остання не працювала. При цьому факт того, що ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1

До зазначеної заяви позивачем було надано: документ про перебування на повному утриманні чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була основним джерелом засобів до існування; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт; свідоцтво про шлюб; свідоцтво РАГС про смерть годувальника; трудова книжка або документ про стаж, про що свідчить розписка - повідомлення від 22.12.2017 № 3761. Крім того, позивач у вказаному документі зазначила, що шлюб не був розірваний, повторно до шлюбу не вступала, регресні виплати не отримувала, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_5 видано повторно у зв'язку з опискою в імені.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що також підтверджується: паспортом громадянина України серії НОМЕР_3, виданий ОСОБА_1, з відміткою про перебування у шлюбі з ОСОБА_2; свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_4 від 01.07.1959 та повторним свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5, які були надані відповідачу разом із заявою про призначення відповідної пенсії.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що при оформленні повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5, була допущена помилка, але при цьому в силу вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження родинних зв'язків (факту одруження та перебування у шлюбі) з ОСОБА_2, що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.

Відповідно до приписів п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Тобто, законодавець визначає право особи на пенсію після всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо не призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку щодо протиправних дій відповідача, суд вважає за потрібне для ефективного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 12.01.2017 за № 59 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по втраті годувальника.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1, суд зазначає, що з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд вважає за потрібне застосувати положення ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на прийняття рішення про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та визначення підстав, за яких призначається даний вид пенсії або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.12.2017 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду, а саме прийняти до уваги при вирішенні питання про призначення пенсії гр. ОСОБА_1 допустимість доказів у їх сукупності поданих до заяви, які підтверджують перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується квитанцією № 10004/0417 від 08.02.2018, позивач за подання адміністративного позову сплатила 704,80 грн. (а.с.3)

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 12.01.2017 за № 59 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.12.2017 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (код ЄДРПОУ 21970814, 86020, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму судових витрат у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складається відповідно до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.