Ухвала суду № 74223416, 18.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12027/18

Провадження №1-кс/127/6147/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Ковіної Л.А., прокурора Мазуренка В.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області Менюка С.Опро застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Борівка, Чернівецького району, Вінницької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченоого ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Менюк С.О. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Мазуренком В.С.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, заздалегідь взявши з собою предмет візуально схожий на сокиру приблизно о 21:30 годин 13.12.2017 прийшов на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_4.

Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 шляхом ривка відкрив дерев'яні двері підвального приміщення та через запасний вихід проник до кімнати житлового будинку.

Усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер ОСОБА_1, щоб не бути викритим, прикрив обличчя хусткою. Реалізуючи задумане, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_1, перебуваючи в кімнаті будинку, підійшов до ОСОБА_4 та погрожуючи предметом візуально схожим на сокиру висловив вимогу щодо передачі грошових коштів, супроводжуючи її нанесенням ударів кулаками по обличчю й голові потерпілої та погрозами. Внаслідок нанесення ударів ОСОБА_4, що тривало з інтервалами на протязі кількох годин спричинено згідно висновку судово - медичної експертизи № 8 від 09.01.2018 тілесні ушкодження у вигляді: перелому нижньої щелепи справа згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до середнього ступеня тяжкості, які призвели до довготривалого розладу здоров'я, більше як 21 доба, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забійної рани тім'яної ділянки голови, синців обличчя відносяться до легкого ступеня тяжкості, які призвели до короткочасного розладу здоров'я більше як 6 діб але менше як 21 доба.

Після вчинення відносно неї зазначених дій, потерпіла ОСОБА_4, сприймаючи погрози ОСОБА_1 як реальні, видала останньому кошти в сумі 26800 гривень, що знаходились в шафі однієї із кімнат будинку.

Однак, ОСОБА_1, продовжуючи погрожувати, при цьому періодично наносячи удари, повторив вимогу щодо передачі наявних в неї решти грошових коштів. Отримавши відмову, ОСОБА_1 обшукав приміщення будинку та з стіни однієї з кімнат зняв ікону «Георгія Побідоносця» та ікону «Божої Матері «Знаменя»», а зі столу забрав кошти в сумі 40 гривень та мобільний телефон марки «Samsung C-260» сірого кольору. Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №2375/18-21 від 04.05.2018 ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung C-260» станом на 13.12.2017 складала 183 гривні.

Після чого, ОСОБА_1 залишив місце скоєння злочину та викраденими коштами в сумі 26840 гривень, мобільним телефоном марки «Samsung C-260», іконами «Георгія Побідоносця» та «Божої Матері «Знаменя» розпорядився на власний розсуд.

Таким чином внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 завдав матеріального збитку потерпілій ОСОБА_4 на суму 27023 гривні.

Підозрюваного ОСОБА_1 затримано 17.05.2018 в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ №1 ГУ НП у Вінницькій області.

ОСОБА_1 18.04.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло.

Допитаний 18.05.2018 в якості підозрюваного ОСОБА_1 відмовився згідно ст. 63 Конституції України надавати будь-які покази.

Натомість причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_4 від 14.12.2017 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 14.12.2017, згідно якого проведено огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2,зафіксовано обставини вчинення злочину; протоколом допиту у якості потерпілої ОСОБА_4, протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_5, довідкою управління оперативно-технічних заходів ГУНП у Вінницькій області від 15.05.2018 року про опрацювання номерної інформації вилученої згідно ухвали Вінницького міського суду у ПрАТ «Київстар», згідно якої абонентський номер НОМЕР_1 використовує ОСОБА_1, висновком судово-біологічної експертизи № 901 від 07.03.2018, іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи зібрані докази у кримінальному провадженні щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, який набув значного суспільного резонансу, є особливо тяжким та за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, та знов підозрюється у вчиненні нового умисного насильницького кримінального правопорушення, слідчий просив задоволити клопотання.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 177 КК України існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначене свідчить про наявність достатніх підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу і неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив стосовно даного клопотання. Захисник підозрюваного ОСОБА_2 зазначив, що слідчий не довів, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому просив застосувати при вирішенні клопотання більш м"який запобіжний захід.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 120170202900000478 від 14.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, заслухавши думку учасників процесуальної дії, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1, будучи раніше судимий за умисний злочин, обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, сам не одружений, ніде не працює, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи на волі може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, намагатиметься незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому є підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи вимоги ст.ст. 177,178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заході ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, тому ОСОБА_1 розмір застави не визначається.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, а саме: до 11: 30 години 15 липня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_1,у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: