Рішення № 74223121, 24.05.2018, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/217/18

Номер провадження 2/162/132/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Пилипчук Р.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в Любешівський районний суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Позов обґрунтовано тим, що 19 січня 2016 року між позивачем ОСОБА_1І та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, від якого в них 26 січня 2017 року народилася донька ОСОБА_3. Рішенням Любешівського районного суду від 27 березня 2018 року шлюб між ними розірвано. Зазначила, що дитина проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Вказала, що відповідач фізично здоровий, може працювати та отримувати заробіток, достатній для надання матеріальної допомоги на утримання дитини та на її утримання, оскільки вона є непрацездатною, знаходиться по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Відповідач має у своєму володінні житловий будинок, що розташований по вул. Поліській, 64 в с. Бірки Любешівського району, земельні ділянки для обслуговування вказаного індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, інших дітей, непрацездатних осіб на його утриманні немає.

Просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з ОСОБА_2 в її користь на своє утримання аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, щомісяця, з дня подачі позову до суду і до досягнення донькою ОСОБА_3 трьох років.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з”явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги змінила, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення від дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття та стягнути аліменти на своє утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень, щомісяця, до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з”явився, подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав частково, згідний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, а також згідний сплачувати аліменти на утримання дружини в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень, щомісяця, до досягнення дитиною трирічного віку. Просить розгляд справи проводити без його участі та не заперечує проти винесення рішення в підготовчому судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач визнає позов повністю, суд на підставі ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення за наступних обставин.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 141 цього Кодексу мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Виходячи з цього, відповідач як батько, зобов'язаний брати участь у вихованні та утриманні своїх дітей наряду з позивачем.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що сторони по справі 19 січня 2016 року зареєстрували шлюб, який рішенням Любешівського районного суду від 27 березня 2018 року було розірвано. Від спільного шлюбу в них 26 січня 2017 року народилася донька ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЕГ № 250003 від 01.02.2017 року, і яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Позивач на даний час ніде не працює, знаходиться по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач веде догляд за своєю матір”ю, інвалідом І групи ОСОБА_4,інших утриманців, крім доньки, немає, веде господарство, має коня, свиню, птицю, земельну ділянку 0,25 га, має транспортний засіб – мотоцикл, тобто відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачу, оскільки він має можливість отримувати дохід.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, даною нормою на законодавчому рівні визначено мінімальний розмір аліментів, прив”язкою якого є прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який визначається Законом.

Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 84 цього ж Кодексу дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.

Суд, дотримуючись меж позовних вимог, враховуючи відсутність даних про незадовільний стан здоров'я відповідача, його матеріальне становище, відсутність інших утриманців, беручи до уваги те, що відповідач погоджується із запропонованою сумою аліментів, визначає аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення від дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання позивача в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень, щомісяця, до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК рішення у межах суми платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 81, 141, 200, 206, 263- 265, 430 ЦПК, на підставі статтей 75,77,84,141, 180, 181, 182 СК, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду з 29 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду з 29.03.2018 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору (отримувач: ГУК у місті Києві (місто Київ); код отримувача: 22030106; рахунок № 31215256700001; банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві; код банку отримувача: 820019; призначення платежу: судовий збір у цивільній справі, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).

Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: