Рішення № 74222951, 23.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19611/17

Провадження № 2/161/1882/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Новаковської В.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сервісного центру «Київстар», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПрАТ «Київстар» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Сервісного центру «Київстар» про визнання бездіяльність Сервісного центру «Київстар» неправомірною та зобов'язання працівників СЦ «Київстар» вчинити певні дії, а саме, відновити телефонну картку за номером НОМЕР_1 для подальшого користування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що працівники Сервісного центру «Київстар» 20.12.2017 року не відновили втрачену нею телефонну картку за номером НОМЕР_1, хоча ці послуги повинні надаватись обов'язково і безкоштовно після пред'явлення телефону, в якому знаходилась картка та трьох номерів, на які здійснювалися дзвінки з втраченої картки, чим порушили її права, передбачені п.1 ст.4, п.7 ст.8, ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у письмовому відзиві з вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів, що саме вона є стороною в договорі про надання телекомунікаційних послуг, що вона замовляє та здійснює оплату телекомунікаційних послуг по абонентському номеру НОМЕР_1. По вказаному номеру послуги надаються знеособлено (анонімно), відтак, стверджувати про неналежне надання послуг щодо відновлення загубленої сім-карти саме позивачу можна лише після доведення цієї обставини належними й допустимими доказами, чого в даному випадку не було здійснено, що підтверджує даними з інформаційної системи Оператора Help-Desk.

Крім того, на стадії підготовчого провадження відповідачем було подано клопотання про заміну первісного відповідача - Сервісного центру «Київстар» на належного - ПрАТ «Київстар».

Судом у відповідності до ст.51 ЦПК України роз'яснено позивачу його право заміни первісного відповідача належним відповідачем.

Однак дане клопотання позивачем не було заявлено.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з мотивів, викладених у відзиві відповідача

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила суду, що розмовляла з ОСОБА_1 за вказаним нею номером телефону давно, іншого номера їй не відомо.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 2, 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч. 2 ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається зі змісту ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Звертаючись до суду із позовом про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, позивач визначила як відповідача Сервісний центр «Київстар».

Разом із цим, Сервісний центр «Київстар» не є ані фізичною, ані юридичною особами, а тому, у нього відсутня належна цивільна процесуальна правоздатність. Належним відповідачем може бути Приватне акціонерне товариство «Київстар», як надавач телекомунікаційних послуг.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

При цьому, позивачем в судовому засіданні клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача не заявлялось.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що Сервісний центр «Київстар» є неналежним відповідачем, тому у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 23, 48, 51, 81, 175, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сервісного центру «Київстар», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПрАТ «Київстар» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.05.2018 року

Суддя Черняк В.В.