Ухвала суду № 74222938, 25.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

25 травня 2018 р. Справа № 802/1422/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця)

до: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця)

про: скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови.

Разом з тим, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч даній нормі, позивачем не вказано в позовній заяві свій ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762 гривень.

Як видно із позовної заяви, позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу від 08.05.2018 р. на суму 5100 грн., отже заявлено одну позовну вимогу майнового характеру. Відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 1762 грн.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору, при цьому, в прохальній частині вказано про звільненння від його сплати , оскільки за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується. На підтвердження своєї позиції, позивачем надано постанову Верховного Суду від 18.01.2018 р.

Як видно зі змісту вказаного судового рішення, суд дійшов висновку, що судовий збір не сплачується саме за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи, оскільки це не передбачено ані положеннями ЦПК України, ані ЗУ "Про судовий збір". Разом з цим, слід зауважити, що позивачем подано адміністративний позов в порядку статті 287 КАС України, який не можна ототожнювати зі скаргою.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, як видно в порядку цивільного судочинства передбачено звернення сторони виконавчого провадження із скаргою.

Натомість, статтею 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто в порядку адміністративного судочинства, учасники виконавчого провадження звертаються не зі скаргою, а позовною заявою, за подання якої необхідно сплатити судовий збір.

Окремо вказую, що відповідно до частини шостої статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.

Як видно із позовної заяви, вона підписана та подана представником позивача, відтак мають бути зазначені: ім’я (прізвище, ім’я та по батькові представника) місце його проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в позовній заяві не вказано необхідної інформації щодо представника позивача.

Відповідно до частини другої статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В свою чергу, частина третя статті 55 КАС України, встановлює, що юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Як зазначалось вище, позовна заява підписана представником позивача, в підтвердження повноважень на підписання такої (позовної заяви), надано довіреність №3145/09-47/07 від 23.04.2018 р.

Однак, як видно із наданої довіреності, ОСОБА_1, як представника, наділено наступними повноваженнями: надавати та отримувати документи, брати участь у переговорах за участю Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, брати участь у судових засіданнях, знайомитись із матеріалами справи, подавати клопотання, заяви, давати усні та письмові пояснення суду, має право повної та часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення, а також вчиняти інші процесуальні дії передбачені чинним законодавством України.

Даною довіреністю не обумовлено право ОСОБА_1 на підписання позовної заяви.

Окремо є необхідним вказати, що позивач в позовній заяві визначає в якості "третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору" - ОСОБА_2, при цьому, не визначивши її статус та не надавши обгрунтованого клопотання про залучення такої особи до участі у справі.

Так, положеннями статті 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред’явивши позов до однієї або декількох сторін (ч.1 ст. 49 КАС України).

Разом з цим, згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, як видно із процитованих норм, позивач має право подати відповідне клопотання/заяву обгрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи до участі у справі і зазначивши її статус у відповідності до визначень наведених вище, що ним зроблено не було.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: вказати свій ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України і ім’я (прізвище, ім’я та по батькові представника ОСОБА_1П.) місце її проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статті 160 КАС України, надати довіреність представника, що надає право підпису позовні заяви та докази сплати судового збору в сумі 1762 грн. і у разі необхідності обгрунтоване клопотання про залучення третьої особи.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна