Ухвала суду № 74222909, 23.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/2060/17 Провадження №11-кп/773/302/18 Головуючий у 1 інстанції:Лизун Ю. В. Категорія: ч.2 ст.185 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Гапончука В.В.,

суддів – Філюка П.Т., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю

секретаря – Білоуса І.Л.,

прокурора – Грицюка Р.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження №12017030050001177 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 05 березня 2018 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В :

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судимий вироком Іваничівського районного суду від 12.05.2017 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., ухвалою Іваничівського районного суду від 04.10.2017 несплачену суму штрафу замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 50 годин, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

засуджений:

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 12.05.2017 із врахуванням ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 04.10.2017, і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 5 (п’ять) днів.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 14 грудня 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 до строку відбування покарання за даним вироком строк його попереднього ув'язнення з 14 грудня 2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Вироком вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 19 серпня 2017 року близько 13:23 год. у магазині Watsons за адресою: пр-т Перемоги, 2А, м. Нововолинськ Волинської області, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу з торгової полиці таємно викрав одну пляшку рідкого порошку «Persil гель автомат» об’ємом 2,2 л, закупівельною вартістю 295,00 грн. У подальшому, 20 серпня 2017 року близько 12:05 год., продовжуючи реалізовувати свій єдиний корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, у магазині Watsons за вищевказаною адресою викрав з торгової полиці одну пляшку рідкого порошку «Persil гель автомат» об’ємом 2,2 л, закупівельною вартістю 295,00 грн., чим спричинив ТзОВ «ДЦ Україна» матеріальної шкоди на загальну суму 590,00 грн.

У поданій на вирок суду апеляційній скарзі обвинувачений вважає призначене покарання занадто суворим. Просить застосувати положення ст.69 КК України та призначити йому більш м’яке покарання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, обвинуваченого, який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, підтверджуються зібраними в провадженні доказами і ніким не оспорюються.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оскаржується.

Твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та про наявність підстав для призначення більш м’якого покарання є безпідставними.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Призначаючи ОСОБА_1М покарання, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.

Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_1М покарання, судом враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, не одружений, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, незначний розмір завданої злочином матеріальної шкоди, а також позицію представника потерпілого, який претензій до обвинуваченого не мав та вірно прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

До обставин, що пом’якшують покарання суд відніс щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, суд по справі не вбачав.

Відповідно обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, та враховуючи висновки суду апеляційної інстанції, колегія суддів не вбачає. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд врахував усі ті обставини, на які обвинувачений вказує в поданій апеляційній скарзі.

Так при призначенні покарання суд першої інстанції врахував всі ті обставини на які вказує обвинувачений, оскільки обрано мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі, передбачене санкцією відповідних статей Кримінального закону та на основі положень ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про їх врахування в повній мірі судом першої інстанції при визначенні виду і розміру покарання, призначеного ОСОБА_1

Що стосується доводів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції при призначенні остаточного покарання безпідставно приєднав невідбуте покарання за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 12.05.2017 року із врахуванням ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 04.10.2017 року, так як вказане покарання було приєднано вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22.11.2017 року, то вони не заслуговують на увагу, оскільки на момент ухвалення вироку в даному кримінальному провадженні, вирок Володимир-Волинського міського суду від 22.11.2017 року не набрав законної сили.

Підстав для зміни вироку з врахуванням доводів, зазначених у апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 05 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оргіналом згідно6

Дата набрання законної сили 23.05.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай