Постанова № 74220970, 22.05.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 року Справа № 904/779/18

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів – Дарміна М.О., Подобєда І.М.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційні скарги банку "Експобанк ЧЗ, а.с." та товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018р. у справі №904/779/18 (суддя Назаренко Н.Г.)

за позовом банку "Експобанк ЧЗ, а.с.", м. Прага, Чеська Республіка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м.Вільногірськ, Дніпропетровська область

про зобов'язання змінити предмет іпотеки за договором іпотеки від 21.03.2012 та зобов'язати укласти додаткову угоду про внесення змін до договору іпотеки від 21.03.2012

ВСТАНОВИВ:

- 26.02.2018р. банк "Експобанк ЧЗ, а.с." звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просив зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)“Вільногірське скло” замінити на користь банку предмет іпотеки за договором іпотеки від 21.03.2012р., що посвідчений державним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 490: будівлю скляного корпусу № 2, літ. Б-2 загальною площею 24581,1кв.м, що належить товариству на праві власності та знаходиться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Промислова,31 на інше нерухоме майно вартістю не менше заставної вартості предмету іпотеки за вказаним вище договором орієнтовною площею 24581,1 кв.м, а також зобов"язати ТОВ"Вільногірське скло" укласти з банком додаткову угоду про внесення змін до договору іпотеки від 21.03.2012р. про заміну предмета останнього на інше нерухоме майно вартістю не менше заставної вартості втраченого предмета іпотеки, орієнтовною площею 24581.1кв.м;

- 19.03.2018р. банком до господарського суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, яке належить на праві власності товариству крім нежитлової будівлі загальною площею 24581,1кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул. Промислова, 31, яка складається з нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу №2): І поверх приміщення І пл. - 13102,2 кв.м; ІІ пл. - 86,3 кв.м, ІІІ пл. - 88,6 кв.м, реген. приміщення ІV пл. - 309, 1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; ІІ поверх приміщення V пл. 10326,6 кв.м, VІ пл. - 474,3 кв.м, VІІ пл. - 16,4 кв.м, VІІІ пл. - 37,9 кв.м, ІХ пл. - 34,7 кв.м, Х пл. - 30,1 кв.м, ХІ пл. - 5,0 кв.м, ХІІ пл. - 31.2 кв.м, ХІІІ пл. - 38,7 кв.м, загальною площею по ІІ поверху 10994,9 кв.м, заборонивши у будь-який спосіб здійснювати розпорядження (продаж, відчуження тощо) вказаним майном та здійснення щодо нього будь-яких реєстраційних і інших дій у будь-якій особі;

- в обґрунтування заяви покладені обставини щодо укладення 03.01.2012р. між банком та товариством кредитного договору №63/11, щодо невиконання товариством за цим договором зобов"язань, у зв"язку з чим, сума його заборгованості станом на 09.11.2017р. перед банком складає 15274885.62 доларів США, щодо вчинення товариством протиправних дій відносно переданого йому в іпотеку нерухомого майна та які призводять до унеможливлювання виконання кредитного договору в частині виконання зобов"язань боржником, забезпечених іпотекою, щодо можливості здійснення товариством дій, направлених на реалізацію нерухомого майна, яким може бути замінено предмет іпотеки, щодо вчинення товариством незаконних дій і стосовно іпотеки про що свідчать вчинення поділу предмета іпотеки та інших об"єктів на чотири комплекси будівель і споруд із призначенням кожному з них окремої поштової адреси, рішення господарського та адміністративного судів, якими зазначені дії були визнані протиправними, наявність арештів щодо нежитлової будівлі скляного корпусу №2, яка перебуває в іпотеці у банку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна №113217068 від 07.02.2016р., при цьому арешти накладені в рамках кримінальних проваджень, зокрема, і такого, яке відкрито за заявою товариства та подання товариством 10.11.2017р. заяви до виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а також щодо існування реальної загрози відчуження й іншого нерухомого майна, яке належить товариству на праві власності, що призведе до неможливості банку захистити свої права і застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно товариства є адекватним та ефективним способом забезпечення позову по даній справі;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018р. заяву банку "Експобанк ЧЗ, а.с." задоволено частково, забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ "Вільногірське скло" в межах суми 18340791грн.24коп. та такого, що є вільним від інших обтяжень, заборонивши товариству вчиняти дії щодо відчуження наявного у нього нерухомого майна в межах вказаної суми, крім нежитлової будівлі загальною площею 24581,1кв.м, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Промислова,31, яка складається з нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу №2): І поверх приміщення І пл.- 13102,2 кв.м; ІІ пл.- 86,3 кв.м, ІІІ пл.- 88,6 кв.м, реген. приміщення ІV пл.- 309, 1 кв.м, загальною площею по І поверху- 13586,2 кв.м; ІІ поверх приміщення V пл. 10326,6 кв.м, VІ пл.- 474,3 кв.м, VІІ пл.- 16,4 кв.м, VІІІ пл.- 37,9 кв.м, ІХ пл.- 34,7 кв.м, Х пл.- 30,1 кв.м, ХІ пл. - 5,0 кв.м, ХІІ пл.- 31.2 кв.м, ХІІІ пл.- 38,7 кв.м, загальною площею по ІІ поверху 10994,9 кв.м. до набрання чинності рішенням у справі № 904/779/18, в задоволенні іншої частини заяви відмовлено;

- при винесенні ухвали господарський суд зазначав, що 21.03.2012р. між сторонами укладено договір іпотеки, згідно з яким в забезпечення своєчасного виконання зобов"язань за кредитним договором №63/11 від 03.01.2012р. іпотекодавець (товариство) надає іпотекодержателю (банку) в іпотеку будівлю скляного корпусу №2 загальною площею 24581.1 кв.м, яка належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться у м.Вільногірську по вул.Промисловій,31, що вартість предмета іпотеки згідно з п.2.3 цього договору становить 18340791грн.24коп., що посилання банку на можливість відчуження товариством майна, яке належить йому на праві власності є обґрунтованими, що товариство неодноразово змінювало місцезнаходження і це може свідчити про можливість ухилення ним від виконання покладених на нього грошових зобов"язань, що деяке нерухоме майно відповідача передано в іпотеку ТОВ СФАГ Бетайлігунгсінвестмент ГмбХ (особа не є резидентом України, країна реєстрації: Республіка Австрія), що в заяві позивача про забезпечення позову не визначено чіткого кола осіб, кому та які саме дії слід заборонити вчиняти, у зв"язку з чим, наявна можливість порушення прав осіб публічного права, які не є сторонами у справі, але мають відповідні повноваження згідно спеціального законодавства, а також з того, що накладення арешту на нерухоме майно в межах вартості майна, що знаходиться в іпотеці та заборона відповідачу вчиняти будь-які дії з цим майном забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і у такий спосіб спроможе захистити права та законні інтереси сторін при вирішенні справи по суті;

- не погодившись з ухвалою суду, ТОВ"Вільногірське скло" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне та неправильне встановлення судом при винесенні цієї ухвали обставин, які мають значення для справи, просить цю ухвалу скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити;

- у поданій скарзі йдеться про невідповідність дійсності твердження суду про неодноразову зміну відповідачем місцезнаходження, оскільки товариство жодного разу не змінювало останнє, про те, що зобов"язання відповідача по кредитному договору забезпечені іпотекою нерухомого майна, про те, що предмет іпотеки наявний в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, у зв"язку з чим, вимоги позивача як кредитора по кредитному договору є забезпеченими і про цілісність та забезпеченість кредитних вимог банку свідчить спір, ініційований ним у господарському суді, предмет позову – передача предмету іпотеки в управління, про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що звернення стягнення на предмет іпотеки є неможливим або утрудненим, а також про те, що все нерухоме майно відповідача передано в іпотеку ТОВ СФАГ Бетайлігунгсінвестмент КмбХ і всі об"єкти нерухомості товариства перебувають в іпотеці та обтяжені забороною здійснення будь-яких дій внаслідок чого відсутня необхідність застосовувати будь-які додаткові заходи забезпечення позову до вже обтяженого майна;

- апеляційна скарга на ухвалу господарського суду подана також банком "Експобанк ЧЗ, а.с.", в якій він просить цю ухвалу скасувати, винести нову ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі;

- при цьому банк посилається на обставини, наведені в заяві про забезпечення позову та додатково зазначає, що заборона на предмет іпотеки була чинна і не скасована, що відповідач та ТОВ СФАГ Бетайлігунгсінвестмент КмбХ є пов"язаними особами, а тому їх спільні дії можуть призвести до утруднення або повної неможливості виконання рішення та до порушення прав і законних інтересів банку, що вартість предмета іпотеки в розмірі 18340791грн.24коп. була розрахована у 2012 році та на теперішній час не є актуальною, що вартісне обмеження, на яке має бути накладено арешт не дозволить в повній мірі захистити права позивача і забезпечити виконання рішення у разі задоволення позову, а також, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все нерухоме майно відповідача відповідає предмету спору, є доцільним та адекватним заявленим вимогам;

- у відзиві на апеляційну скаргу товариства банк посилається на те, що відповідач постійно вчиняє дії щодо нерухомого майна спрямовані на його реалізацію або обтяження, на те, що для застосування заходів забезпечення позову предметом доказування є наявність підстав вважати, що буде ускладненим або неможливим заміна предмета іпотеки на інше нерухоме майно, а не неможливість чи утруднення звернення стягнення на предмет іпотеки, як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, на те, що не все майно, яке належить відповідачу перебуває в іпотеці та обтяжене забороною здійснення будь-яких дій, на те, що обтяження на користь ТОВ СФАГ Бетайлігунгсінвестмент КмбХ не захищають інтереси позивача та не гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також на те, що апеляційна скарга не містить доводів, які б могли слугувати підставою для скасування ухвали про забезпечення позову від 27.03.2018р. та для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову;

- ТОВ"Вільногірське скло" проти апеляційної скарги банку також заперечує.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ст.137 Кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Ч.3 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У даному випадку, за наслідками дослідження обставин справи та поданих банком доказів господарський суд правильно визнав достатньо обґрунтованими посилання позивача на те, що майно, власником якого є відповідач може бути відчужено ним протягом судового розгляду справи і для цього відповідач не має жодних встановлених законом перешкод, що в свою чергу може призвести до утруднення виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Так, з наданих позивачем доказів по справі вбачається недобросовісність поведінки відповідача відносно збереження належного стану предмета іпотеки та його місцезнаходження.

В судовому засіданні представником відповідача надані пояснення, що за адресою: м.Вільногірськ, вул.Промислова,31 знаходяться крім предмета іпотеки інші об"єкти нерухомого майна товариства та об"єкти виробничого призначення.

Отже, неодноразова зміна місцезнаходження належного відповідачу майна, звернення відповідача до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на майно, розташоване за вказаною вище адресою свідчить про можливість відчуження в подальшому відповідачем майна, на яке, у тому числі, може бути замінено предмет іпотеки.

При цьому рівнозначність нерухомого майна, на яке може бути замінено предмет іпотеки, у даному випадку, визначається з урахуванням місця розташування, площі та вартості майна по відношенню до майна, яке було передано відповідачем в іпотеку.

Одночасно слід зазначити, що як вбачається з матеріалів даної справи предметом позову є вимога позивача про зобов"язання відповідача замінити предмет іпотеки за договором іпотеки від 21.03.2012р. на інше нерухоме майно вартістю не менше заставної вартості такого предмета та укласти відповідну додаткову угоду до договору.

У поданій до суду заяві позивач просить вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все нерухоме майно, яке належить відповідачу.

Господарським судом в процесі розгляду заяви позивача встановлено, що вартість предмета іпотеки становить 18340791грн.24коп..

Водночас, господарським судом враховано і те, що деяке нерухоме майно відповідача передано в іпотеку ТОВ СФАГ Бетайлігунгсінвестмент КмбХ (особа не є резидентом України, країна реєстрації: Республіка Австрія).

З огляду на викладене вимога позивача про накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу правомірно задоволена господарським судом частково, а саме: шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача в межах вартості майна, що знаходиться в іпотеці на суму 18340791грн.24коп., такого, що є вільним від інших обтяжень та до набрання чинності рішенням у даній справі.

Накладення арешту на майно в сумі вартістю 18340791грн.24коп. дорівнює заставній вартості майна, що знаходиться в іпотеці.

Вимога позивача про заборону будь-якій особі у будь-який спосіб здійснювати розпорядження (продаж, відчуження тощо) майном відповідача та здійснення щодо нього будь-яких реєстраційних і інших дій також вірно задоволена господарським судом в частині заборони відповідачу вчиняти дії по відчуженню наявного у нього нерухомого майна в межах суми 18340791грн.24коп., у зв"язку з тим, що заява в цій частині містить вимоги, що стосуються не визначеного кола осіб, а також не містить чіткого визначення кому та які саме дії забороняється вчиняти. Між тим, невизначення кола осіб, відносно яких приймається забезпечення позову може порушити права осіб публічного права (податкові органи, органи державної виконавчої служби), які не є сторонами у справі, але мають відповідні повноваження згідно спеціального законодавства.

Таким чином, вжиті господарським судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно в межах вартості майна, що знаходиться в іпотеці (18340791грн.24коп.) та заборона відповідачу вчиняти будь-які дії з цим майном є співрозмірними з заявленими позовними вимогами, вказане забезпечення відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності, а також забезпечує збалансованість інтересів сторін спору, перебуває у предметному зв'язку з предметом позовної вимоги та спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, і у такий спосіб захистити права та законні інтереси сторін при вирішенні справи по суті.

Тому ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.

Доводи ТОВ"Вільногірське скло" про невідповідність дійсності тверджень господарського суду відносно неодноразової зміни товариством його місцезнаходження визнані колегією суддів обґрунтованими.

Наведені доводи не були зазначені і позивачем як підстави забезпечення позову.

Однак відповідні твердження не призвели до неправильності висновків суду по суті заяви позивача.

Посилання товариства на те, що всі об"єкти нерухомості перебувають в іпотеці та обтяжені забороною колегією суддів не прийняті до уваги тому, що ухвалою господарського суду накладено арешт на майно, вільне від інших обтяжень.

Доводи банку про визнання товариства та ТОВ СФАГ Бетайлігунгсінвестмент КмбХ пов"язаними особами є безпідставними, оскільки обставини стосовно того, яким чином така пов"язаність впливає на предмет спору по даній справі і внесені в установленому порядку до Реєстрів відомості про іпотеку майна в забезпечення зобов"язань за кредитними договорами, право вимоги по яких придбано названою особою банком не доведені.

По доводах апеляційної скарги банку в частині наявності у ТОВ СФАГ Бетайлігунгсінвестмент КмбХ пріоритету права як іпотекодержателя по забезпечених іпотекою вимог внаслідок чого накладення арешту на іпотечне майно ніяким чином не порушує його права слід зазначити, що останні є взагалі взаємовиключними відносно посилань в цій же апеляційній скарзі на знаходження під арештом майна, яке є предметом іпотеки за договором між банком та ТОВ"Вільногірське скло".

Посилання банку на те, що станом на момент подання заяви вартість наданого в іпотеку майна вже не є актуальною визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки предметом позову, як зазначено вище, є заміна саме такого майна на інше нерухоме майно.

Керуючись ст.ст.255, 269, 271, 275, 282- 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018р. у справі №904/779/18 залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 24.05.2018р.

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.М.Подобєд