Рішення № 74220774, 25.05.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2018 р.Справа № 922/910/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59) до Харківського національного університету імені ОСОБА_1 (61022, м. Харків, м-н Свободи, 4) про стягнення 17.577,14грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

06.04.2018 ТОВ "Харківгаз Збут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ХНУ імені ОСОБА_1 в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 16.552,85грн., пеню в розмірі 784,56грн., 3% річних у розмірі 70,75грн. та інфляційні втрати в розмірі 148,98грн.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу для потреб побутових споживачів від 09.02.2018 №41GBKhz516-18 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого в січні 2018 року природного газу. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 193, 222 ГК України, статті 256-258 526, 527, 611, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

26.04.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11149) в якому зазначає, що в пункті Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 09.02.2018 №41GBKhz516-18 була зазначена загальна ціна в розмірі 584.483,60грн., яка відрізнялася від ціни на товар згідно з протоколом проведення переговорів від 26.01.2018 - 585.000,00грн. що є порушенням частини четвертої статті 34 Закону України "Про публічні закупівлі" та призводить до нікчемності правочину. За розрахунком відповідача вартість отриманого в січні 2018 року природного газу в обсязі 2,379 тис. куб. м за тарифом 6.957,90грн. з ПДВ, який діє на теперішній час, складає 16.552,85грн. Вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в силу вимог статей 216, 236 ЦК України не підлягають задоволенню.

07.05.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №12231) в якій зазначає, що відповідачем фактично визнано позов у частині стягнення заборгованості за поставлений у січні 2018 року в сумі 16.552,85грн.

11.05.2018 від відповідача надійшли заперечення на відповідь (вх. №13263) в яких не погоджується з доводами позивача стосовно того, що спірний договір не є нікчемним.

18.05.2018 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. №14594) в якій зменшує розмір позовних вимог на 1.004,29грн. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 16.552,85грн.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений законом строк для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також необґрунтовано неможливість подання вказаної заяви у встановлені законом строки, суд не вбачає підстав для прийняття вказаної заяви до розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ТОВ "Харківгаз Збут" (Постачальник) та ХНУ імені ОСОБА_1 (Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 09.02.2018 №41GNKhz516-18 (надалі - Договір, т. I, а.с. 10-13).

Відповідно до положень пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачеві у 2018 році - за кодом до ДК 021:2015 "091200006 - Газове паливо" (природний газ), а саме за Лотом №3 - газове паливо для гуртожитків, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, у строки та згідно з порядком, що визначені Договором.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору сторони погодили плановий обсяг постачання природного газу протягом 2018 року - 84000 куб. м та планові обсяги постачання газу по місяцях.

Ціна газу становить 5.798,25грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ - 1.159,65грн., всього з ПДВ - 6.957,90грн.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються Постачальником або 30% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання відповідно до постанову КМ України від 23.04.2014 №117. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів, печатками (за наявності) Сторін і діє до 31.12.2018 року, умови договору застосовуються до відносин, що склалися між сторонами з 01.01.2018 відповідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (пункт 11.1. Договору).

За підсумками надання послуг з газопостачання у січні 2018 року сторонами підписано Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 №ХО300001232 (т. I, а.с. 17), відповідно до якого позивач у січні 2018 року передав відповідачу 2.379 тис. куб. м газу вартістю 16.552,85грн.

Додатковою угодою від 20.02.2018 №1 сторони на підставі ч. 4 ст. 36 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" розірвали договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 09.02.2018 №41GNKhz516-18.

Позивач стверджує, що на час звернення до суду відповідач свої грошові зобов'язання з оплати спожитого природного газу в січні 2018 року не виконав, що зумовило нарахування на підставі пункту 6.2.1. Договору пені в розмірі 784,56грн., а також на підставі частини другої статті 625 ЦК України 3% річних у сумі 70,75грн. та інфляційні втрати в розмірі 148,98грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами Договір на постачання природного газу за своєю правовою природою є договором поставки та до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 ЦК України.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем повністю не сплачено вартість поставленого в січні 2018 року природного газу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 09.02.2018 №41GNKhz516-18, у зв'язку з чим станом на дату винесення рішення заборгованість становить 16.552,85грн.

Твердження відповідача про те, що спірний Договір разом з додатковими угодами є нікчемним відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з тим, що загальна ціна в Договорі відрізняється від ціни на товар згідно з протоколом проведення переговорів від 26.01.2018, не приймаються судом до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про зміну істотних умов договору після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі як передбачено частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (збільшення обсягів закупівлі; зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків, узгодженої зміни ціни в бік збільшення та інше), що має наслідком його нікчемності відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

Доказів оскаржень торгів суду не було надано, а порушення правил формування ціни на газ не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки останні не є предметом даного розгляду, договір і додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін; відповідач об'єктивно оцінював наслідки підписання договору і додаткових угод до нього, а зобов'язання повинні виконуватися у встановлений строк і відповідно до умов укладеного договору.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин не надав. Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, зводяться до власного довільного тлумачення останнім положень законодавства, що не відповідає їх дійсному змісту.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 16.552,85грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до пункту 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаного пункту Договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 784.56грн. за період з 11.02.2018 по 03.04.2018 включно.

Разом з тим суд зазначає, що Додатковою угодою від 20.02.2018 №1 сторони розірвали Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 09.02.2018 №41GNKhz516-18. Пунктом 2 цією угоди сторони обумовили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання.

За приписами частин другої, третьої статті 653 ЦК у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, позивач мав право нарахувати пеню за порушення зобов'язань щодо строків оплати за Договором лише за період з 11.02.2018 до 20.02.2018 включно.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд визначає, що її розмір з урахуванням обставин спору становить 145,12грн. Саме цей розмір пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині (639,44грн.) пеня нарахована безпідставно. Відповідний розрахунок пені долучено судом до матеріалів справи.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених положень позивачем за час прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу 3% річних у сумі 70,75грн. та інфляційні втрати в розмірі 148,98грн. розрахованих до 03.04.2018 включно.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних страт, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 70,75грн. та інфляційних втрат у розмірі 148,98грн. підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.697,83грн. покладаються на відповідача, в іншій частині - 64,17грн. залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Харківського національного університету імені ОСОБА_1 (61022, м. Харків, м-н Свободи, 4, код ЄДРПОУ 02071205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) заборгованість по Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 09.02.2018 №41GNKhz516-18 у розмірі 16.552,85грн., пеню в розмірі 145,12грн., 3% річних у сумі 70,75рн., інфляційні втрати в розмірі 148,98грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.697,83грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_2