Рішення № 74220076, 23.05.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/33/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2018 Справа № 908/693/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/693/18:

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6

до відповідача: комунального підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради, 70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2-А

про стягнення 7 688,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 14.04.17 № 14-84

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

20.04.18 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі ПАТ “НАК “Нафтогаз України”) до комунального підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради (надалі КП “Соцкомуненергія” ЗОР) про стягнення 7 688,67 грн. боргу за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором на купівлю-продаж природного газу від 12.12.14 № 1176/15-ТЕ-13, а саме: 6 223,34 грн. пені, 1 059,12 грн. інфляційних втрат та 406,21 грн. - 3 % річних.

Відповідно до протоколу від 20.04.18 щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Запорізької області, автоматичний розподіл справи № 908/693/18 не відбувся у зв’язку із відсутністю (на час надходження позову) потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Згідно із розпорядженням керівника апарату суду від 25.04.18 № П-188/18, станом на 25.04.18 відпали обставини, передбачені п. 46 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, що є підставою для автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судової справи позовної заяви (заяви, скарги, клопотання, тощо) між суддями.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.18 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 27.04.18 суддею Корсун В.Л. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/693/18, якій присвоєно номер провадження 17/33/18. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 23.05.18.

Судове засідання здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

У засіданні суду 23.05.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 06.04.18 № 14/4-535. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь 7 688,67 грн. боргу за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором на купівлю-продаж природного газу від 12.12.14 № 1176/15-ТЕ-13, а саме: 6 223,34 грн. пені, 1 059,12 грн. інфляційних втрат та 406,21 грн. - 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/693/18, станом на час прийняття справи до свого провадження суддею Корсун В.Л. місцезнаходженням КП “Соцкомуненергія” ЗОР є: 70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2-А.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/693/18 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 27.04.18 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінал якого знаходиться у справі, уповноваженою особою КП “Соцкомуненергія” ЗОР отримано 08.05.18 ухвалу суду від 27.04.18 (про відкриття провадження у справі).

Вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/693/18.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/693/18, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.14 між публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Продавець) та комунальним підприємством “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради (Покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 1176/15-ТЕ-13, за умовами якого (п. 1.1.) продавець зобов’язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК “Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі газ), на умовах договору.

Згідно п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

У відповідності із п. 2.1. договору, продавець передає покупцеві у період з 01.01.15 по 31.12.15 газ обсягом до 92,5 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів: січень - 20; лютий - 20; березень - 10; І кв. - 50; квітень – 5; травень – 0,5; червень – 0,5; ІІ кв. – 6; липень – 0,5; серпень – 0,5; вересень – 0,5; ІІІ кв. – 1,5; жовтень – 5; листопад – 10; грудень – 20; IV кв. – 35.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов’язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання – передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, зобов’язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно із п. 5.1. договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державою владою України органом.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна за 1 000 куб. м природного газу на становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1 000 куб. м природного газу – 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20 % - 218,20 грн., всього з ПДВ – 1 309,20 грн.

Додатковою угодою № 1 від 18.03.15 до договору, викладено п. 5.2. договору в наступній редакції, а саме: ціна за 1 000 куб. м природного газу з 01.04.15 становить 2 495,25 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1 000 куб. м природного газу – 2 495,25 грн., крім того ПДВ - 20 % - 499,05 грн., всього з ПДВ – 2 994,30 грн.

Додатковою угодою № 2 від 29.07.15 до наведеного вище у тексті цього рішення договору викладено п. 5.2. договору в наступній редакції, а саме: визначено ціну за 1 000 куб. м природного газу з 01.07.15 становить 2 994,30 грн. в тому числі:

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 331,90 грн., крім того ПДВ - 20 % - 66,38 грн., всього з ПДВ – 398,28 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами – 331,60 грн. ( в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні витрати на власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ - 20 % - 66,32 грн., всього з ПДВ – 397,92 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (2 %) – 35,92 грн., крім того ПДВ - 20 % - 7,18 грн., всього з ПДВ – 43,10 грн.

Ціна за 1 000 куб.м. природного газу, як товару, становить 1 795,83 грн., крім того ПДВ - 20 % - 359,17 грн., всього з ПДВ – 2 155,00 грн.

До сплати за 1 000 куб. м природного газу – 2 495,25 грн., крім того ПДВ - 20 % - 499,05 грн., всього з ПДВ – 2 994,30 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно із п. 6.3. договору, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 30.07.15, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства.

Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов’язковим.

У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов’язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п. 6.1. цього договору.

За наявності у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

У відповідності до п. 7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що … у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розділом 11 договору «Строк дії договору» визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.15, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір (з додатковими угодами до нього) в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається зі змісту позовної заяви у цій справі, на виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу від 12.12.14 № 1176/15-ТЕ-13, позивач передав (поставив) відповідачу природний газ на загальну суму 72 642,82 грн.

Факт здійснення постачання газу відповідачу підтверджується належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств без жодних претензій та зауважень.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов’язання належним чином не виконав, а виконав з порушенням умов договору щодо проведення розрахунків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За визначенням ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Статтями 1 і 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що … у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Факт прострочення відповідачем зобов’язання з оплати поставленого газу підтверджується матеріалами справи № 908/693/18.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за періоди:

- 189,18 грн. пені за період з 17.02.15 по 01.03.15 за зобов’язанням січня 2015р.;

- 0,63 грн. пені за період з 17.03.15 по 04.05.15 за зобов’язанням лютого 2015р.;

- 1 947,87 грн. пені за період з 15.04.15 по 03.11.15 за зобов’язанням березня 2015р.;

- 565,37 грн. пені за період з 15.05.15 по 03.11.15 за зобов’язанням квітня 2015р.;

- 16,75 грн. пені за період з 17.11.15 по 29.11.15 за зобов’язанням жовтня 2015р.;

- 16,82 грн. пені за період з 15.12.15 по 16.12.15 за зобов’язанням листопада 2015р.;

- 3 486,71 грн. пені за період з 15.01.16 по 24.05.16 за зобов’язанням грудня 2015р.

Таким чином, шляхом підрахунку вказаних сум судом встановлено, що позивачем фактично заявлено до стягнення 6 223,33 грн. пені (6 223,33 грн. = 189,18 грн. + 0,63 грн. + 1 947,87 грн. + 565,37 грн. + 16,75 грн. + 16,82 грн. + 3 486,71 грн.).

Перевіривши (за допомогою ІПС “Законодавство”) заявлену позивачем до стягнення суму пені суд дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок пені є вірним, однак при підрахунку вказаних сум відповідачем допущено арифметичну помилку та зазначено загальну суму пені як 6 223,34 грн.

Тому, судом задовольняється сума пені у розмірі 6 223,33 грн., в іншій частині заявлених вимог щодо стягнення пені, а саме 0,01 грн. судом відмовляється, як не обґрунтована сума заявлених вимог.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 406,21 грн. - 3 % річних та 1 059,12 грн. – інфляційних втрат.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

Позивачем нараховано до стягнення 3 % річних, а саме:

- 14,55 грн. за період з 17.02.15 по 01.03.15 за зобов’язанням січня 2015р.;

- 0,03 грн. за період з 17.03.15 по 04.05.15 за зобов’язанням лютого 2015р.;

- 112,49 грн. за період з 15.04.15 по 03.11.15 за зобов’язанням березня 2015р.;

- 30,65 грн. за період з 15.05.15 по 03.11.15 за зобов’язанням квітня 2015р.;

- 1,14 грн. за період з 17.11.15 по 29.11.15 за зобов’язанням жовтня 2015р.;

- 1,15 грн. за період з 15.12.15 по 16.12.15 за зобов’язанням листопада 2015р.;

- 246,19 грн. пені за період з 15.01.16 по 24.05.16 за зобов’язанням грудня 2015р.

Перевіривши (за допомогою ІПС “Законодавство”) заявлену позивачем до стягнення суму 3 % суд дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок є вірним, однак при підрахунку вказаних сум відповідачем допущено арифметичну помилку та зазначено загальну суму 3 % як 406,21 грн.

Тому, судом задовольняється сума 3 % у розмірі 406,20 грн., в іншій частині заявлених вимог щодо стягнення 3 %, а саме 0,01 грн. судом відмовляється, як не обґрунтована сума заявлених вимог.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 1 059,12 грн. за лютий, березень та грудень 2015 року.

Перевіривши (за допомогою ІПС “Законодавство”) наданий позивачем розрахунок індексу інфляції за вказані періоди встановлено, що він здійснений у відповідності до чинного законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, ст. ст. 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства “Соцкомуненергія” Запорізької обласної ради (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33256368) на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) – 6 223(шість тисяч двісті двадцять три) грн. 33 коп. пені, 406 (чотириста шість) грн. 20 коп. 3 % річних, 1 059 (одна тисяча п’ятдесят дев’ять) грн. 12 коп. інфляційних втрат та 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 99 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.05.18

Суддя В.Л. Корсун