Рішення № 74219938, 21.05.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/19/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 9231 від 26.10.2017 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 22.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів"

про стягнення 23125,00 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельний матеріалів" штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у перевізних документах у розмірі 23125,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.02.2018.

Ухвалою від 12.02.2018 суд відклав підготовче засідання на 06.03.2018.

Ухвалою від 06.03.2018 оголошено в підготовчому засіданні перерву до 20.03.2018.

В підготовчому засіданні від 20.03.2018 оголошено перерву до 23.03.2018.

Ухвалою від 23.03.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження по 23.04.2018. Підготовче засідання відкладено на 19.04.2014.

Ухвалою від 19.04.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.05.2018.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 92-94).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, відправляючи вагон № 59208397 зі станції Ушиця Південно-Західної залізниці з товаром "Цебінь гранітний" за накладною № 33712308, допустив неправильне зазначення маси вантажу, що є підставою для стягнення з відповідача штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях (а.с. 65).

Заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що позивач свої вимоги ґрунтує фактом встановленням згідно комерційного акту № 350002/73 від 06 липня 2017 року перевантаження вагону № 59208397 понад вказану у накладній № 33712308 норму,

Водночас, вказує, що комерційний акт відповідно до п. 10 «Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України)», підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.

Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Лише в такому випадку комерційний акт дійсно може встановлювати певні факти, в тому числі перевантаження вагонів.

Проте комерційний акт, що є підставою позовних вимог, підписано всупереч Правил лише начальником станції і особою, посаду якої неможливо встановити. При цьому зазначає, що начальник вантажного району відсутній, хоча відповідно до Правил його підпис є однією з ознак легітимності вказаного акту.

За вказаних обставин, відповідач даний комерційний акт вважає недопустимим доказом та таким, що не може бути покладеним в основу рішення .

Відповідач зазначає, що підприємство має чотири одиниці залізничних вагонних вагів (заводські номери 15, 16, 652 та 768), які використовуються навантажувальним цехом підприємства для зважування завантажуваної в залізничні вагони щебеневої продукції. Всі вказані ваги знаходяться в справному технічному стані та регулярно проходять необхідні перевірки. Зважування вагону було здійснено вагами відповідача і отримані значення було внесено до відповідної накладної. За таких обставин вважає, що відповідач виконав вимоги ст. 23 Статуту, п.п. 1.1, 2.1,2.3 Правил оформлення перевізних документів, зазначивши всі необхідні відомості.

На підставі викладеного позовні вимоги вважає безпідставними та просить відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 04.07.2017 Публічним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (відповідач) відправлено зі станції Ушиця Південно-Західної залізниці за накладною № 33712308 вагон №59208397 із вантажем "щебінь гранітний" до станції призначення - Сколе Львівської залізниці (а.с. 10).

У графі 54 накладної № 33712308 відповідач вказав визначену ним масу вантажу вагоні № 59208397 - 64200 кг. (а.с.10 зворотна сторона).

05.07.2017 на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі показників електронної тензометричної ваги та акту загальної форми 1792 від 05.07.2017 було затримано вагон за № №59208397 для контрольного зважування на статичній вазі (а.с.172 ).

Відповідно до акту загальної форми № 1792 від 05.07.2017 підставою складення акту стала комерційна несправність код- 9281002). За даними ТДВВ є підозра на завантаження вагону понад його вантажопідйомність.

По прибуттю поїзда на одночасному зважуванні на електронна - тензометричній вазі виявлено: брутто 91900 кг., згідно документа - тара 23000 кг., вага вантажу 64200 кг., вантажопідйомність 65000кг., що є більше проти документа на 4700 кг., вантажопідйомністю на 3900 кг. Вагон відчеплено на статичну вагу на переважування та перевірку. Комерційну несправність не усунуто - вагон відчеплено для перевірки.

За результатами вказаної перевірки був складений комерційний акт № 350002/73/1 від 06.07.2017, згідно якого вказано, що при комісійному зважуванні вагону № 59208397 несправність не усунуто - вагон відчеплено для перевірки.на 150-ти тонній залізній вазі клеймо 2017 року на основі акта загальної форми № 1792 від 05.07.2017 ст. Здолбунів, який прибув по груповій відправці вказаній на звороті цього акта і відчеплений від основного групового перевізного документа, на що оформлений досильний перевізний документ: Здолбунів Львів-Сколе Львів № 38077152. По документу значиться: вантаж щебінь гранітний не пойменований в алфавіті, насипом, брутто не вказано, тара 23000, нетто 64200. В дійсності виявлено: вантаж щебінь гранітний не пойменований в алфавіті, насипом, брутто 90800, тара 23000 з документа, нетто 67800, тобто залишок вантажу проти документа становить 3600 кг. Вантажопідйомність вагона 65 тонн, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 2800 кг. При повторному переважуванні вагона надлишок вантажу проти документа -3600 кг. та вантажопідйомності на 2800 кг. підтвердився, що загрожує безпеці руху згідно ПТЕ розділ 15 п. 15.27.

Вагон прибув технічно справний, затриманий, надане оперативне повідомлення. Комісійне зважування проводила агент комерційний ОСОБА_3, в присутності в.о. начальника ст. Здолбунів ОСОБА_4, приймальник поїздів ОСОБА_5

Комерційний акт підписано в.о. ДС ОСОБА_4, агентом комерційним ОСОБА_3 та приймальником поїздів ОСОБА_5 (а.с. 12-13).

Згідно інформації , що міститься в розділі "Є" комерційного акта попутною станцією зазначено, що вантаж видано згідно даного комерційного акту № 350002/73 від 06.07.2017, про що зроблено відповідну відмітку начальником станції (а. с. 12 на звороті).

Позивач зазначає, що факт неправильного зазначення відправником даних про масу вантажу у перевізних документах, а саме у накладній № 33712308, що відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України підтверджується комерційним актом від 06.07.2017 № 35000273 є підставою для покладення на відповідача відповідальності шляхом застосування господарських санкцій.

У зв'язку з зазначенням у накладній неправильної маси вантажу, Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (далі - позивач) нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить 23125,00 грн.

01.12.2017 позивачем направлено відповідачу претензію за № ДНЮ-171 від 24.11.2017 з вимогою сплатити штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати, який становить 23125,00 грн. (а.с. 16).

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами склались у зв'язку перевезенням вантажу залізничним транспортом на підставі залізничної накладної, яка за своєю правовою суттю складає договір перевезення вантажу.

Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ч.5 ст. 308 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналогічні положення містяться у ст. 307 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Спір між сторонами справи виник внаслідок допущення вантажовідправником - відповідачем порушення, яке полягає у неправильному зазначені у залізничній накладній маси вантажу.

Відповідно до п. 23 Статуту залізниці, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.

Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.

Маса вантажів визначається відправником.

Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п. 6.6 Правил оформлення перевізних документів заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил з урахуванням таких особливостей, зокрема, у графах 24 Маса вантажу, визначена відправником та 25 Маса вантажу, визначена залізницею зазначається загальна маса вантажу.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно з 2.3 Правил оформлення перевізних документів у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Судом встановлено, що у залізничній накладній № 33712308 маса вантажу визначена відправником, тобто відповідачем (п. 24 накладної), шляхом зважування на вагонних вагах (п. 26 накладної).

З пункту 28 залізничної накладної вбачається, що вантаж завантажувався у вагон вантажовідправником (відповідачем).

Таким чином, відповідач підтвердив вірність даних, внесених до залізничної накладної, що і не заперечувалось представником відповідача в судових засіданнях.

Статтею 129 Статуту залізниці встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (ч. 2 ст. 129 Статуту).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За умовами п. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниці за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Так, позивач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 24 Статуту залізниць України, на станції Здолбунів Львівської залізниці здійснив контрольне зважування на статичній вазі вагону № 59208397 , за наслідками чого було виявлено, що маса вантажу, зазначена відповідачем у залізничній накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагонах, про що було складено комерційний акт № 350002/73/1 від 06.07.2017.

Таким чином, відповідачем при заповненні залізничної накладної зазначено масу вантажу 64200кг, в той час як фактична маса вантажу була 67800кг, тобто на 2800 кг більша вантажопідйомності вагону та більша на масу , вказану відповідачем у накладній.

Отже, обставина невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у накладній, належить до предмету доказування у справі і повинна бути підтверджена комерційним актом.

Відповідно до п. 6 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, в акті зазначаються: номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою.

У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Пунктом 8 Правил складання актів визначено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції.

Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

З розділу "Д" комерційного акту вбачається, що при комісійному зважуванні вагону № 59208397 на основі акта загальної форми № 1792 від 05.07.2017 на ст. Здолбунів виявлено: вантаж щебінь гранітний не пойменований в алфавіті, насипом, брутто 90800, тара 23000 кг. з документа, нетто 67800 кг., тобто залишок вантажу проти документа становить 3600 кг. Вантажопідйомність вагона 65 тонн, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 2800 кг.

Судом встановлено, що комерційний акт № 350002/73/1 від 06.07.2017 містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель станції, а також у зазначеному документі детально описано відомості про вагон, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу; обставини, за яких виявлено порушення та підписано в.о. начальника станці Здолбунів ОСОБА_4П, агентом комерційним ОСОБА_3 та приймальником поїздів ОСОБА_5 (а.с. 12-13).

Таким чином дані, що містяться в комерційному акті вказують на те, що різниця у масі вантажу виникла внаслідок невірного визначення відповідачем маси у залізничній накладній.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїми діями підтвердив і погодився з фактом наявності надлишку вантажу масою 3600 кг у вагоні 59208397.

Зокрема, генеральним директором ПАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" ОСОБА_6 07.07.2017 видано розпорядження № 502 про вивантаження надлишку вантажу в кількості 3600 кг та надання можливості забрати його та вивезти власними силами (а.с. 95).

Згідно розписки майстра навантажувального цеху ПАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" ОСОБА_7, надлишок вантажу був забраний і вивезений за межі території ст. Здолбунів (а.с. 97).

Вказана інформація в доповнення до комерційного акту, в тому числі, була задокументована залізницею, та вказано, що після відвантаження лишку вантажу вагон № 59208397 переважувався на статичній 150 т залізничній вазі, клеймо 2017 р., де виявлено: бруто 87200, тара 23000 з документа, нетто 64200, що не перевищує вантажопідйомність даного вагону (а.с. 14).

На станції Сколе зроблено відмітку, що вантаж видано згідно даного комерційного акту № 35002/73 від 06.07.2017, та засвідчено підписом начальника ст. Сколе - ОСОБА_8, агентом комерційним -ОСОБА_9 та одержувачем вантажу - ОСОБА_10 (а.с. 14).

Отже, враховуючи приписи статей 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 23125,00 грн. 4625,00 грн. - провізна плата за один вагон х 5).

Оскільки строків сплати такого виду штрафу не встановлено, при визначення строків проведення розрахунків слід керуватись ч.2 ст. 530 ЦК України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять письмову вимогу позивача до відповідача про сплату штрафу у розмірі 117980,00грн. за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був у термін до 14.12.2017 (01.12.2017.+7 днів передбачених чинним законодавством для виконання вимоги + 5 днів на пересилання згідно Наказу Міністерства інфраструктури України N 958 від 28.11.2013 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень") оплатити штраф в сумі 23125,00 грн. за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

При цьому суд зазначає, що при застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до відповідача відповідальності на підставі статей 122, 118 Статуту залізниць України є правомірною, обґрунтованою та документально підтвердженою.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача, оскільки останні спростовуються поясненнями позивача та матеріалами справи.

Водночас безпідставними є твердження відповідача про те, що комерційний акт підписано лише начальником станції і невстановленою особою, посаду якої неможливо встановити, оскільки зі змісту останнього вбачається, що він комерційний акт на якому позивач ґрунтує свої позовні вимоги підписаний в.о. начальника станції ОСОБА_4, агентом комерційним ОСОБА_3 та приймальником поїздів ОСОБА_5

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Таким чином твердження відповідача про складання комерційного акту з порушенням Правил складання актів спростовуються матеріалами справи, оскільки зазначений комерційний акт складений та підписаний належними особами без будь-яких зауважень щодо його оформлення на підставі відомостей, зазначених у накладній саме вантажовідправником, у відповідності до п.9,10 Правил складання актів.

Факт того, що ваги відповідача, на яких здійснювалось зважування вагону знаходяться в справному технічному стані та регулярно проходять необхідні перевірки, про що зазначає відповідач, не спростовують факт наявністі надлишку вантажу масою 3600 кг. До того ж, як наголошувалось вище, відповідач своїми діями підтвердив наявність надлишку вантажу у вагоні.

Таким чином, відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами не спростовано факту порушення вимог Статуту залізниць щодо невірного зазначення маси вантажу у накладній.

В порядку ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська область, Коростенський район, село Гулянка, вул. Молодіжна, будинок 18, код ЄДРПОУ )

на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (79000, м.Львів, вул. Гоголя,1, код ЄДРПОУ 40081195)

- 23125,00 грн. штрафу;

- 1600,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.05.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- позивачу ( рек. з повід)

4- відповідачу (рек. з повід.)