Рішення № 7421966, 24.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.09 Справа № 27/372/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Юго-Восток”, м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення 112 795 грн. 51 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Половенко О.В., дов. № 18-09 від 18.12.2008 р.

Від відповідача: не зявився

На підставі статті 85 ГПК України 24 грудня 2009 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія “Юго-Восток”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору поставки № 14/05 від 14.05.2009 р. укладеного з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя та стягнення 112 795 грн. 51 коп. передплати за поставлену відповідно до вказаного договору продукції.

Ухвалою господарського суду від 05.11.2009 р. порушено провадження у справі № 27/372/09 та призначено судове засідання на 09.12.2009 р.

У звязку з неявкою у судові засідання уповноваженого представника відповідача, ухвалою господарського суду від 09.12.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 24.12.09 р.

24.12.2009 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/372/09.

24.12.2009 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 24.12.2009 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 09.12.09 р. та 24.12.09 р. не зявився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

14.05.09 р. між ТОВ Компанія “Юго-Восток” (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір № 14/05 поставки.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставляти у власність покупця металопролукці, а покупець зобовязується прийняти даний товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору, покупець оплачує поставлений товар по цінам зазначеним у Специфікації на кожну партію товару.

Відповідно до п. 3.3 договору, після узгодження та підписання сторонами Специфікації, постачальник виставляє рахунок на загальну вартість Специфікації. На протязі 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку покупець здійснює 100 % оплату суми, зазначеної в рахунку простим банківським переводом на поточний рахунок постачальника.

Згідно Специфікації № 1 до договору поставки № 14/05, термін поставки кухонного обладнання травень 2009 р.

Платіжним дорученням № 204 від 20.05.2009 р. позивач здійснив передоплату на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 112795 грн. 51 коп.

В порушення умов договору відповідач поставку кухонного обладнання не здійснив.

16.10.09 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 18/ю з вимогою повернення сплаченої передплати.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обовязки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У звязку з невиконання відповідачем умов договору, а саме не здійснення поставки кухонного обладнання, заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ Компанія “Юго-Восток” склала 112 795 грн. 51 коп.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір № 14/05 від 15.05.2009 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України порядок зміни та розірвання господарських договорів: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частина 5 ст. 188 ГК України передбачає, якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідач не надав д оказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ТОВ Компанія “Юго-Восток” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір поставки № 14/05 від 14 травня 2009 року укладений між ТОВ Компанія “Юго-Восток”, м. Запоріжжя та ФОП ОСОБА_1, м. Запоріжжя.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69120 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ «Укрсоцбанк»МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Юго-Восток” (69118 м. Запоріжжя вул. Чубанова, 1, ЄДРПОУ 24908218, р/р 26003976713050 в філії ПАТ «ПУМБ»в м. Запоріжжя МФО 313623) 112795 (сто дванадцять тисяч сімсот девяносто пять) грн. 51 коп. основного боргу,1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн. 96 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 24.12.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.