Постанова № 74219571, 28.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/2859/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивач представника відповідач ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфрут-Україна" до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфрут-Україна" звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222340/0 від 06.09.2010 року, винесене Марганецькою ОДПІ;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Інтерфрут-Україна» отримано ОСОБА_5 № 1013\230\33796022 від 27.08.2010 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ« Інтерфрут-Україна» з питань взаємовідносин з ПП ОСОБА_6 за період липень-грудень 2007 р. і її впливу на повноту нарахування та сплату податку на прибуток за липень-грудень 2007 р.». 06.09.2010 р. Марганецькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222340/0, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Інтерфрут-Україна» з податку на прибуток у розмірі 2 898 712,00 грн., в т.ч. - 1 449 356,00 грн. за основним платежем, 1 449 356,00 грн. - штрафні санкції. Позивач, вважає зазначене повідомлення-рішення необґрунтованим, а у зв’язку не направленням відповіді на скаргу щодо рішення у двадцятиденний строк задоволеною, а рішення - скасованим.

Крім цього в судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що єдиною підставою для винесення оскаржуваного рішення є те, що відповідачами зроблено висновок про відсутність первинних документів щодо отримання та перевезення яблук, а тому господарські операції з поставки яблук з ПП ОСОБА_6, а саме перевезення та розрахунки, на думку податкової служби, не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а тому в порушення п. 1.31 ст.1, п.5.1, п.5.2, ст..5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на 2007 рік на суму 5797423 грн., що призвело до донарахування податку на прибуток у розмірі 1449356,00 грн. та застосування штрафної санкції 1449356,00 грн.

Представники відповідача надали заперечення до суду в яких зазначили, що з 19.08.2010 р. по 25.08.2010 р. на підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та на виконання постанови старшого слідчого ВВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції ОСОБА_7 від 12.08.10, винесеної в рамках кримінальної справи № 99107013 працівниками Марганецької ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ „Інтерфрут" з питань взаємовідносин з ПП ОСОБА_6 за період липень-грудень 2007 року та їх впливу на повноту нарахування та сплату податку на прибуток за липень-грудень 2007року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.08.2010 р. № 1013/230/33796022 та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2010 р. № 0000222340/0 на суму 2 898 712,00 грн. (в т.ч. 1449356,00 грн. - основний платіж та 1449356,00 грн. штрафна санкція). За наслідками розгляду скарг в порядку адміністративного оскарження, скарги залишені без задоволення, податкове рішення-повідомлення без змін.

Що стосується того, що в рішенні Марганецької ОДПІ про розгляд первинної скарги була допущена помилка стосовно виду перевірки та номеру акта, то дана помилка була виправлена Марганецькою ОДПІ листом від 25 жовтня 2010 року №1051/10/23-019.

Таким чином, Марганецька ОДПІ не складала паралельного акту перевірки за №| 1081/230/33796022 як вважає позивач, а дійсно допустила механічну помилку при написанні рішення про результат розгляду скарги і така помилка або інщи процесуальні помилки не вплинули на результат перевірки та не можуть звільнити позивача від відповідальності за порушення норм податкового законодавства, яке належним чином доведено ОСОБА_5.

Представники відповідача в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Інтерфрут-Україна" зареєстровано виконкомом Марганецької міської ради 25.10.2005 р., перебуває на обліку платників податків в Марганецькій ОДПІ.

На підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" та на виконання постанови старшого слідчого ВВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції ОСОБА_7 від 12.08.10, винесеної в рамках кримінальної справи № 99107013 працівниками Марганецької ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ „Інтерфрут" з питань взаємовідносин з ПП ОСОБА_6 за період липень-грудень 2007 року та їх впливу на повноту нарахування та сплату податку на прибуток за липень-грудень 2007року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.08.2010 р. №1013/230/33796022, яким зафіксовано, що позивачем в порушення п. 1.31 ст.1, п.5.1, п.5.2, ст..5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на 2007 рік на суму 5797423 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на суму 1449356 грн., в томі числі за Ш квартал 2007р. в сумі 523280 грн., за IV квартал 2007 року на суму 923076 грн.

06.09.2010 р. Марганецької ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000222340/0, яким донараховано суму податкового зобов’язання в розмірі 2898712,00 грн. (в т.ч. 1 449 356,00 грн. - основний платіж та 1 449 356,00 грн. штрафна санкція).

16 вересня 2010 року ТОВ «Інтерфрут» надало до Марганецької ОДПІ первинну скаргу № 25/1 (вхідний № 1062/10) на дане податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги позивача заступником начальника інспекції ОСОБА_8 прийнято вмотивоване рішення від 04.10.2010 р. №780/10/23-019 про залишення скарги без задоволення, а рішення – повідомлення без змін, яке було надіслане на адресу ТОВ „Інтерфрут" рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В рішенні Марганецької ОДПІ про розгляд первинної скарги була допущена помилка стосовно виду перевірки та номеру акта. Листом від 25 жовтня 2010 року №1051/10/23-019 зазначена помилка виправлена Марганецькою ОДПІ.

Не погодившись з результатами розгляду скарги, ТОВ «Інтерфрут-Україна» оскаржило вищевказане рішення до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (скарги №35/1 від 15.10.2010 р., №40/1 від 03.11.2010 р.).

20.12.2010 р. ТОВ «Інтерфрут-Україна» отримано рішення ДПА у Дніпропетровській області № 35538/10/25-008 від 17.12.2010 p. про результати розгляду повторної скарги, згідно якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Не погодившись з Рішенням ДПА України у Дніпропетровській обл., 27.12.2010 p. ТОВ «Інтерфрут-Україна» подало скаргу в ДПА України

02.03.2011 р. ТОВ «Інтерфрут-Україна» отримало Рішення ДПА України від 25.02.2011 р. № 4008/6/25-0115, в якому повідомлення-рішення, видане Марганецькій ОДПІ залишено без зміни, а скарга без задоволення.

Як встановлено з акту перевірки, підставою для висновків щодо встановленого порушення п. 1.31 ст.1, п.5.1, п.5.2, ст..5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилось в завищенні валових витрат на 2007 рік на суму 5797423 грн. є не підтвердження, на думку працівників податкової служби, господарських операцій та розрахунків позивача з ПП ОСОБА_6 належним чином оформленими документами:

Так, 28.06.2007 р. між ТОВ "Інтерфрут-Україна" (покупець) та ПП ОСОБА_6 (продавець) укладено договір №07, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар – яблуко несортове, при цьому приймання Товару по кількості та якості проводиться на території Покупця, оплата за поставлений товар проводиться по заліковій вазі шляхом банківського перерахування на рахунок Продавця або, згідно діючого законодавства, іншими способами, продавець зобов’язаний при постачанні Товару надати Покупцеві товарну накладну, податкову накладну, Сертифікат якості товару.

Згідно первинних документів і ході перевірки за період липень – листопад 2007 року ПП ОСОБА_6 поставив ТОВ «Інтерфрут-Україна» 5581600,2 кг яблук на загальну суму 6956907,82 грн., розрахунки за товар проводились виключно у готівковій формі, що підтверджується оригіналами видаткових ордерів, які досліджено перевіряючими.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі – Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

В судовому засіданні досліджені долучені до матеріалів справи копії первинних документів, що складались ТОВ "Інтерфрут-Україна" та ПП ОСОБА_6 на виконання договору №07 від 28.07.2007 р.: накладні, видаткові касові ордери, податкові накладні, виписані ПП ОСОБА_6. які підтверджують правовідносини між ТОВ "Інтерфрут-Україна" та ПП ОСОБА_6 які мали місце в липні-листопаді 2007 р., щодо обсягу поставки яблук та відповідних розрахунків, при цьому розрахунки між сторонами проводились у готівковій формі, заборгованість ТОВ "Інтерфрут-Україна" перед ПП ОСОБА_6 відсутня. В судовому засіданні представники позивача підтвердили, що жодні інші первинні документи, на виконання договірних відносин з ПП ОСОБА_6 не складались, а поставка товару відбувалась силами ПП ОСОБА_6 який вантажним транспортом привозив яблука, одночасно надавав позивачу завчасно підготовлені податкові накладні та отримував від ТОВ "Інтерфрут-Україна" грошові кошти тільки готівкою з каси позивача.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. за №363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для бухгалтерського обліку товарно-матеріал них цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського оперативного та бухгалтерського обліку, а також розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оскільки, як встановлено з договору №7, обов’язок поставки товару покладено на ПП ОСОБА_6, розрахунки за транспортування здійснював саме зазначений підприємець, то суд погоджується з позицією позивача, що відсутність необхідності отримання позивачем товарно-транспортної документації від ПП ОСОБА_6 в ході отримання товару за договором.

Що стосується товарності операцій з ПП ОСОБА_6, то відповідачем у справі ставиться під сумнів первинна документація позивача за рахунок відсутності деяких реквізитів: розкриття прізвищ на накладних, датування отримання коштів, печаток відсутність довіреностей на отримання коштів третіми особами. А тому за рахунок не належної первинної документації спростовується факт товарності операції за договором №7 між позивачем та ПП ОСОБА_6.

Проте, в судовому засіданні досліджено оборотні відомості по руху сировини на виробництві готової продукції, що підтверджують виробництво з отриманої сировини – яблук певної кількості концентрату соку яблучного освітленого 70,0% ( норматив по виготовленню яблучного концентрату визначається 7,484 кг яблук для виготовлення 1 кг концентрату відповідно до технологічного процесу.) За перевіряємий період позивачем перероблено 21289650 кг, в т.ч. 5581630 кг яблук отриманих від ПП Величко, виготовлено концентрату по підприємству 2844690 кг, в т. ч. з кількості поставлених яблук суму ПП Величко 764613 кг. Продано на кінець 2007 року 578120 кг концентрату.

Отже, суд зобов’язаний при вирішенні справи з’ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності: чи мали місце господарські операції, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.

Таким чином, оскільки податковою службою в ході перевірки фактично не встановлювалось товарність операцій між позивачем та ПП ОСОБА_6С, не досліджувався факт використання в господарській діяльності отриманого товару - яблук, в судовому засіданні та в ході перевірки досліджені первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам між ТОВ "Інтерфрут-Україна" та ПП ОСОБА_6, що були підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, а саме валових витрат за 2007 рік. При цьому є не зрозумілим та не доведеним суду розмір «завищення валових витрат» позивачем саме з взаємовідносин з ПП ОСОБА_6, оскільки за період з липня по грудень 2007 року ПП ОСОБА_6 поставив ТОВ «Інтерфрут-Україна» 5581600,2 кг яблук на загальну суму 6956907,82 грн., а розмір завищення валових витрат у висновках акту перевірки є 5797423 грн.. Тобто, сума у розмірі 1159484,82 грн. за таких же відносин з підприємцем ОСОБА_6 за тим же договором №7 при поставці яблук аналогічним способом є не спростованою податковою службою.

Також, договір №07 між ТОВ "Інтерфрут-Україна" та ПП ОСОБА_6 у судовому порядку недійсним або фіктивним не визнавався, заборгованість між учасниками договору по виконанню зобов’язань відсутня.

Таким чином, суд вважає безпідставним висновок податкової служби про завищення валових витрат ТОВ «Інтерфрут-Україна» на суму 5797423 грн., та як наслідок нарахування податкового зобов'язання позивачу з податку на прибуток у розмірі 2898712,00 грн. - 1449356,00 грн. основного платежу та застосування штрафної санкції в сумі 1449356,00 грн..

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222340/0 від 06.09.2010 р., прийняте Марганецькою об'єднаною державною податковою інспекцією.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 березня 2012 року

Суддя ОСОБА_1