Постанова № 74219536, 16.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1426/18 Справа № 200/16584/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про відшкодування неправомірно нарахованого боргу, відшкодування суми обсягу за недовідпущений газ, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про відшкодування неправомірно нарахованого боргу, відшкодування суми обсягу за недовідпущений газ, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про відшкодування неправомірно нарахованого боргу, відшкодування суми обсягу за недовідпущений газ, відшкодування моральної шкоди – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2017 року, оскільки рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи.

В відзиві Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2017 року просить рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2017 року по справі №200/16584/15-ц за позовом ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Малахова, буд.78 і відповідно рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2013 року у справі № 204/116/13-ц ОСОБА_2 є споживачем послуг ПАТ «Дніпрогаз».

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулювались на дату їх виникнення Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання».Відповідно до п.10 Правил в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 01 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності – за нормами споживання.

Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особовому рахунку споживачів) у попередньому році.

Визначення річного обсягу використання природного газу здійснюється шляхом додавання обсягу використаного природного газу згідно з показниками лічильника з початку попереднього року до зняття показників лічильника у грудні попереднього року та розрахункового обсягу використання природного газу за необліковані дні грудня у разі не зняття показників лічильника газу газопостачальним підприємством станом на 1 січня.

Розрахунковий обсяг використання природного газу за необліковані дні грудня розраховується як різниця між контрольними зняттям показників лічильника газопостачальним підприємством у січні поточного року та грудні попереднього року, що помножена на кількість днів, не облікованих до 1 січня поточного року, та поділена на кількість днів між зазначеними контрольними зняттям показників лічильника. За даними картки обліку використання газу по БГС за адресою вул. Малахова, 78, вбачається, що станом на 14 грудня 2010 року показники лічильника становили 7500, 16 січня 2011 року – 7834, 21 грудня 2011 року – 10250, та 18 січня 2012 року – 10689.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2013 року у справі № 204/116/13-ц позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про захист прав споживачів, спонукання до дій,стягнення матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди – задоволено частково і було :

-Визнано дії Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про відключення газопостачання будинку №78 по вулиці Малахова у м. Дніпропетровську – неправомірними.

-Зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» відновити газопостачання будинку №78 по вулиці Малахова у м. Дніпропетровську у термін – два дні після вступу рішення у законну силу.В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – відмовлено

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – відхилено.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про захист прав споживачів, спонукання до дій,стягнення матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди – залишено без змін.

Як вбачається із вищезазначених судових рішень, періоди, за який нарахована заборгованість, з розміром якої не згодна ОСОБА_2, у справі № 204/116/13-ц та у зазначеній справі є ідентичними.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції правомірно посилався на ч.3 ст. 61 ЦПК України, що обставини,які встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції критично поставився до доводів ОСОБА_2 щодо фальсифікаціі підписів у картці обліку використання газу по БГС, оскільки доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі якихсуд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування неправомірно нарахованого боргу, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено, що борг в 1008,00 грн. відповідачем нарахований неправомірно.

Щодо позовних вимог про зобов’язання ПАТ «Дніпрогаз» згідно п.6.8 Постанови НКРЕ від 30.09.2015 року № 2496 відшкодувати споживачу збитки внаслідок безпідставного припинення газопостачання (обсяг недовідпущеного газу),суд першої інстанції прийшов до правильного висновку з посиланням на ст. 5 ЦК України,згідно якої, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відносини між сторонами по справі щодо припинення газопостачання виникли 13 серпня 2012 року та тривали до 04 лютого 2014 року – до дня його відновлення.

Відтак положення Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕ від 30.09.2015 року № 2496, не може бути застосоване до даних правовідносин.

Крім того, як вбачається з рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2013 року у справі № 204/116/13-ц – предметом позову, серед іншого, було стягнення на користь позивачів матеріальної шкоди в розмірі 6456 грн. До цієї суми, за розрахунками позивачів, входить сума 1008 грн. – переплата за газопостачання, та 2712 грн. – шкода, заподіяна внаслідок безпідставного припинення газопостачання. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2013 року у задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено в повному обсязі ,оскільки не було надано доказів та правового обґрунтування спричинення відповідачем матеріальної шкоди та не наведено підстав для її відшкодування.

Звертаючись до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з зазначеними позовними вимогами про стягнення неправомірно нарахованого боргу в розмірі 1008 грн. та суму обсягу за недовідпущений газ в розмірі 2217,78 грн., ОСОБА_2 обмежилася лише наданням розрахунків та не надала до суду будь-яких доказів в обґрунтування завданих збитків, а тому суд правомірно відмовив і в цій частині позову .

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди є безпідставними, крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди на користь осіб, які не є позивачами у справі, та за відсутності доказів того, що ці особи уповноважили позивача представляти їх інтереси.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта щодо фальсифікації підписів у картці обліку використання газу по БГС, колегія судді ставиться критично, оскільки ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із своєю сім’єю і підпис міг зробити будь хто з членів родини.

В суді апеляційній інстанції був оглянутий оригінал картки обліку використання газу по БГС на будинок 78 по вул..Малахова у м.Дніпрі з підписами споживачів,оскільки по вищевказаній адресі проживає не лише позивач , а і члени її родини.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_6