Рішення № 74219382, 23.05.2018, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/753/18

№ 2-о/688/24/18

Рішення

Іменем України

23 травня 2018 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання – Гаврилової Н.К.,

заявника – ОСОБА_1,

представника заявника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Шепетівська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа Шепетівська міська рада.

В обгрунтування заяви посилається на те, що 20.09.2015 року помер її дядько ОСОБА_3, з яким вони проживали разом ІНФОРМАЦІЯ_1 більше п'яти років однією сім'єю, вона допомагала у введені господарства, доглядала його, сплачувала комунальні послуги, здійснила його поховання. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру № АДРЕСА_1, яку він за життя 01.06.2011 року заповів їй. Дружина дядька померла ще 14.03.2008 року, дітей вони не мали, тому вона є єдиним спадкоємцем. З метою оформлення права на спадщину, заявниця звернулася до Шепетівської міської державної нотаріальної контори, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки факт проживання із спадкодавцем нею не підтверджено. Довести факт проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю не менше як п'ять років вона не може, оскільки на день смерті ОСОБА_3 постійно проживала з ним, але була зареєстрована за іншою адресою. А тому, просить суд встановити даний факт у судовому порядку для подальшого оформлення спадкових прав.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала з підстав, викладених у ній, суду пояснила, що після смерті її рідної тітки ОСОБА_4 (материної рідної сестри) в серпні 2010 року переїхала проживати до дядька ОСОБА_3, доглядала за ним, купувала ліки, готувала їжу, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, після смерті здійснила його поховання.

Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримав з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Шепетівської міської ради у судове засідання не з'явився. Представник за довіреністю ОСОБА_5 подала заяву, у якій просила розгляд справи провести без участі представника ради, у вирішенні заяви поклалась на розсуд суду.

Вислухавши пояснення заявниці та її представника, з'ясувавши думку представника заінтересованої особи, викладену у письмовій заяві, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку заяву задовольнити з огляду на наступне.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1264 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.21 вказаної Постанови, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 (дівоче прізвище Павлюк) ОСОБА_6 народилась 18 лютого 1982 року, її батьками в свідоцтві про народження значаться ОСОБА_7 та Павлюк (дівоче прізвище Дем'янюк) ОСОБА_8. Мати заявниці ОСОБА_9 є рідною сестрою Косар (дівоче прізвище Дем'янюк) ОСОБА_10.

Вказане підтверджується свідоцтвами про народження серії ІІ-БВ №323336, виданим 11.03.1982 року Шепетівським міським відділом запису актів цивільного стану; серії ЯЛ №520036, виданим 01.07.1955 року Корчицькою сільською радою; серії ІІ-ЯР №509574, виданим 02.11.1957 року Корчицькою сільською радою; свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-БВ №395761, виданим 19.07.1981 року Ліщанською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області; свідоцтвом про шлюб серії І-БВ №145149, виданим 09.02.2016 року відділом державної реєстрації атків цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області.

14 березня 2008 року в м.Шепетівка Хмельницької області ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БВ №083537, виданим 17 березня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області.

20 вересня 2015 року в м.Шепетівка Хмельницької області помер чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БВ №264268, виданим 22 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області.

За життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 16.01.2008 року виконкомом Шепетівської міської ради на підставі розпорядження №155 від 12.12.2007 року, належала на праві приватної спільної часткової власності в рівних частинах кожному квартира №АДРЕСА_2, що підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17386767 від 16.01.2008 року, технічним паспортом на квартиру, довідкою про належність житлової площі на квартиру від 15.02.2008 року, виданими Шепетівським бюро технічної інвентаризації.

01.06.2011 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказане підтверджується даними заповіту від 01.06.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрованим в реєстрі за №1731 та витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі заповіту №27104851 від 01.06.2011 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищевказану квартиру. Заявниця як спадкоємець звернулась до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки факт постійного проживання з ОСОБА_3 документально не підтверджено та для вирішення вказаного питання рекомендовано звернутися до суду, що слідує із довідки №251/01-16 від 13.03.2018 року, виданої завідувачем Шепетівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_13

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №51681585, виданої 24.04.2018 року Шепетівською міською державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ОСОБА_3, який помер 20.09.2015 року, не заводилась.

Факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини підтвердили допитані у судовому засіданні свідки. Так, свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду пояснили, що добре знають заявницю ОСОБА_1 та знали її тітку ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_3, оскільки проживають по сусідству. Вказали, що заявниця з серпня 2010 року стала проживати із ОСОБА_3 однією сім'єю у квартирі №АДРЕСА_3, доглядала за ним, готувала їжу, вели спільне господарство, були пов’язані із ним спільним побутом, спільно сплачували комунальні платежі, після його смерті здійснила його поховання.

Як вбачається з довідки №260 від 19.03.2018 року, виданої приватним підприємством «Управлінська компанія «Управдом», ОСОБА_1 з 2010 року проживала без реєстрації разом із своїм дядьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_4, вели спільне господарство до дня його смерті - 20.09.2015 року та здійснила його поховання.

Враховуючи те, що встановлення факту породить для заявниці юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, на підставі зібраних у справі доказів та їх належної оцінки, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_3 з серпня 2010 року, тобто більше як п’ять років до часу відкриття спадщини, а тому вважає за необхідне заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 76-80, 260, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд –

вирішив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Шепетівська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщинизадовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із спадкодавцем ОСОБА_3, який помер 20 вересня 2015 року в м.Шепетівка Хмельницької області, однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_5, а саме з серпня 2010 року до часу відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.В. Козачук