Ухвала суду № 74217997, 02.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
02.05.2018
Номер справи
757/20858/18-к
Номер документу
74217997
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20858/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - Соколов О.М., при секретарі - Сліпець К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 12015100010006084 від 22.06.2015 року - старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції Андріюка А.А. про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

02.05.2018 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12015100010006084 від 22.06.2015 року - старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції Андріюка А.А., погоджене процесуальним керівником - прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України радником юстиції Тертичною Я.В. про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015100010006084, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2015, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, направили на поштові скриньки приватних нотаріусів електронні листи нібито від Міністерства юстиції України. У даних листах містились електронні файли до яких було приховано прикріплене шкідливе програмне забезпечення. При відкритті вказаних електронних листів на комп'ютери приватних нотаріусів, приховано, без їх відома, встановлено шкідливе програмне забезпечення, основними функціями якого є віддалене управління комп'ютером, викрадення даних облікових записів користувачів, передача файлів на сервер в мережі Інтернет, а також програмне забезпечення, яке має функцію реєстрації натискань клавіш на клавіатурі (кейлоггер). З використанням встановленого програмного забезпечення для віддаленого доступу, було викрадено файли сертифікатів ключів доступу до Державних реєстрів та паролі доступу приватних нотаріусів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, діючи від імені приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3, здійснили несанкціоноване закриття об'єкта нерухомого майна на підставі поділу індексний номер рішення: 29242137, та в подальшому на підставі неіснуючого рішення Печерського районного суду м.Києва № 234/4017/16ц від 31.03.2016, яке відсутнє в Єдиному реєстрі судових рішень здійснили поділ об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна 62 на три самостійні об'єкти зареєстрованими за адресами: м. Київ, вул. Мічуріна 62А, м. Київ, вул. Мічуріна 62Б, м. Київ, вул. Мічуріна 62В, які в подальшому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються на підставних осіб.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що втручання до вказаного реєстру відносно об'єктів нерухомості за адресами: м. Київ, вул. Мічуріна 62А, м. Київ, вул. Мічуріна 62Б, м. Київ, вул. Мічуріна 62В, окрім приватного нотаріуса ОСОБА_3, також здійснювалось від імені інших приватних нотаріусів.

Згідно інформаційної довідки № 84142017 від 03.04.2017 станом на 21.01.2014 власником об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна 62 є ПАТ «СУППР» (код ЄДРПОУ 03360880). В подальшому 03.02.2014 даний об'єкт нерухомого майна було продано у власність ТОВ «М-ВІНІЛ» (код ЄДРПОУ 35932142, та були вчинені інші реєстраційні дії, відомості до реєстру внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Також, об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна 62 перебував на балансі ПАТ «СУППР», код ЄДРПОУ 03360880, реорганізація якого в 2012 році відбулась на КП «СУППР» код ЄДРПОУ 38506165. Майно яке перебувало на балансі ПАТ «СУППР» передавалось до КП «СУППР», проте об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна 62 за невідомих для слідства обставин до КП «СУППР» не перейшов.

Окрім цього, встановлено, що на даний час зазначені приміщення зареєстровані за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та які без будь - яких правовстановлюючих документів займають працівники КП «СУППР».

Слідчий вказує, що є підстави вважати, що теперішні власники майна з яким проводилися незаконні реєстраційні дії, будучи завчасно обізнаними про надходження до слідчого судді клопотання слідчого про арешт нерухомого свого майна, можуть вжити заходів щодо його швидкого відчуження на користь третіх осіб з метою уникнення покарання в частині конфіскації.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на нерухоме майно з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання сторони кримінального провадження № 12015100010006084 від 22.06.2015 року - старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції Андріюка А.А. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна 62А.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Соколов

Попередній документ : 74217996
Наступний документ : 74218002