Рішення № 7421790, 14.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09 Справа № 6/353/09

Суддя

За позовом           Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

До          Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” (03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, 51; 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 103-а)

Третя особа,           Головне контрольно –ревізійне управління в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач

          Про стягнення неустойки в сумі 1 270 грн. 50 коп. та повернення орендованого приміщення

                                                            Суддя                    Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача:          Тувайкін Р.В. –дов. № 01/185 від 30.12.2008р.           

Від відповідача:          Воронов І.В. –дов. № 154 від 09.04.2009р.

Від третьої особи:          Куксенко О.В. –дов. № 08-00-17-17/5769 від 09.09.2009р.           

Розглянувши матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, до Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем”, м. Київ (м. Дніпропетровськ, м. Запоріжжя), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне контрольно –ревізійне управління в Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення неустойки в сумі 1270 грн. 50 коп. та повернення орендованого приміщення, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить зобов’язати відповідача повернути Головному контрольно-ревізійному управлінню в Запорізькій області, за участю регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, майно, яке є предметом договору оренди державного нерухомого майна № 2028/д від 23.06.2006 р., а саме: частину даху адміністративної будівлі площею 10, 0 кв. м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, шляхом підписання акту приймання - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна, а також стягнути з відповідача на користь державного бюджету неустойку за період з 21.06.2009 р. по 26.10.2009 р. в розмірі 1270 грн. 50 коп., за наступними реквізитами: Одержувач: державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080200; код ЄДРПОУ 34677145; банк одержувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015; р/р 31111093700007.

Закрите акціонерне товариство „Київстар Дж.Ес.Ем” (надалі - відповідач) позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне: відповідно до п. 10.1 договір оренди державного нерухомого майна № 2028/д укладений з 23 червня 2006 р. по 20 червня 2007 р. Договором про зміни № 2 від 30 липня 2007 р., до п. 10.1. договору оренди державного нерухомого майна № 2028/д внесені зміни і визначено, що договір діє до 20 червня 2008 р. Таким чином, в редакції Договору про зміни № 2 від 30 липня 2007 р., договір оренди державного нерухомого майна № 2028/д є укладеним з 23 червня 2006 р. по 20 червня 2008 р. Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди державного нерухомого майна № 2028/д, тобто після 20 червня 2008 р., позивач, як наймодавець за договором оренди № 2028/д, жодного разу не заперечував проти користування нашим підприємством спірним майном, що відповідно правила ст. 764 Цивільного кодексу України є підставою вважати спірний договір поновленим на строк, який був встановлений раніше, а саме договором про зміни № 2 від З0 липня 2007 р. договору оренди державного нерухомого майна № 2028/д. Отже, з огляду на обставини справи, спірний договір оренди, відповідно п. 10.6, вважається продовженим на новий термін, тобто до 17 червня 2010 р., і є чинним на час розгляду справи. Позивач ніяким чином не заперечував проти здійснюваних платежів, не повертав їх і не наполягав на їх поверненні, а тотожні дії балансоутримувача є прямим підтвердженням згоди останнього на продовження дії договору, відповідно до п. 10.6 договору. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

Також, від відповідача надійшли письмові пояснення на позов, в яких він зазначив, що відповідно до п. 5.4 договір оренди державного нерухомого майна № 2028/д, - протягом місяця з дати підписання договору оренди орендар зобов'язується укласти з балансоутримувачем орендованого майна угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території. На виконання вищенаведених умов договору оренди 23 червня 2006 р. між нашим підприємством і Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області укладено Договір № 69/15488 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання державного нерухомого майна, що надається в оренду та надання комунальних послуг. Договір № 69/15488 від 23.06.2006 р. є чинним на момент розгляду справи в редакції угоди № 69-03 про внесення доповнень від 12.02.2009 р. Більш того, згідно із додатком № 3 до договору № 69/15488 від 23.02.2006 р. в редакції угоди № 69-03 від 12.02.2009 р., розрахунок земельного податку ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.»зроблено по грудень 2009 р. включно. Зазначений факт є достатнім і яскравим доказом факту продовження терміну дії договору оренди державного нерухомого майна № 2028/д відповідно умов останнього на строк до 17.06.2010 р.

Головне контрольно –ревізійне управління в Запорізькій області (надалі –тертя особа) письмові пояснення та витребувані судом документи не представила.

В судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що не заперечує проти вирішення спору на розсуд суду.

Розгляд справи відкладався.

14.12.2009 року розгляд справи продовжено і прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

23.06.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Контрольно –ревізійного управління в Запорізькій області, № 2028/д (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину даху адміністративної будівлі площею 10,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв об’єкт оренди, що підтверджується актом прийому –передачі від 23.06.2006 року.

В пункті 10.1 договору вказано, що цей договір укладений з 23.06.2006р. по 20.06.2007р.

23.03.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про зміни № 1 до договору оренди, яким сторони змінили розмір орендної плати.

30.07.2007 року позивач та відповідач уклали договір про зміни № 2 до договору оренди, яким визначили, що п. 10.1 договору оренди від 23.06.2006 року змінити наступним: «Договір продовжено до 20 червня 2008 року.

Таким чином, з 30.07.2007 року п. 10.1 договору діє в наступній редакції: „Договір продовжено до 20 червня 2008 року”.

23.10.2008 року між сторонами було укладено договір про зміни № 3 до договору оренди, яким сторони змінили розмір орендної плати (п. п. 3.1, 3.2 договору), виклали п. 3.5 та п. 5.3 договору оренди в новій редакції, та доповнили розділ № 3 договору оренди пунктом № 3.9.

Спеціальною нормою, яка регулює відносини оренди державного та комунального майна є Закон України “Про оренду держаного та комунального майна”. Всі інші нормативні акти діють лише в частині, яка не суперечить йому.

Згідно частини 2 статті 17 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно пункту 10.6 договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майно балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідач безпідставно вважає, що з урахуванням договору про зміни № 2 договір оренди діє з 23.06.2006 року по 20.06.2008р.

Адже сторони договором про зміни № 2 не внесли зміни до тексту п. 10.1 договору, сторони фактично визначили нову редакцію п. 10.1 договору оренди, внаслідок чого було визначено, що договір діє по 20.06.2008 року.

Як пояснив позивач, у зв’язку з відсутністю заяв у стороні про небажання продовжувати договірні відносини по договору, даний договір, з урахуванням п. 10.1 в редакції договору про зміни, продовжив свою дію до 20.06.2009 року.

Листом № 11-13-01102 від 27.02.2009 року позивач попередив відповідача про закінчення строку дії договору саме 20.06.2009 року, і повідомив про те, що договір не буде продовжений на новий термін. Тому позивач просив відповідача, відповідно до п. 2.5 договору оренди, повернути орендоване майно балансоутримувачу, підписати акт прийому –передачі та передати три примірники акту до регіонального відділення для реєстрації.

При цьому позивач попередив відповідача, що у разі відмови повернути орендоване майно, позивачем буде розпочато претензійно –позовну роботу щодо звільнення орендованого майна та стягнення неустойки за весь час від моменту припинення дії договору до фактичного повернення майна.

Вказаний лист був направлений відповідачу поштою, що підтверджується наданими суду копіями фіскального чеку № 9356 та реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 03.03.2009 року.

Лист був отриманий відповідачем за адресою у м. Дніпропетровську –06.03.2009 року, за адресою у м. Києві –10.03.2009 року, що підтверджується відмітками відповідача на повідомленнях про вручення поштового відправлення № 5355214 та 5355206. відповідно.

Надіслання попередження про закінчення строку дії договору та про не бажання продовжувати строк дії договору до закінчення строку дії договору не є порушенням договору або Закону.

Вказана правова позиція також викладена у п. 12 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 року “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

У подальшому, листом № 11-13-03526 від 26.06.2009 року позивач вдруге попередив відповідача про припинення терміну дії договору оренди 20.06.2009 року та не продовження його дії на новий строк. При цьому позивач зазначив, що орендоване майно знаходиться на балансі третьої особи. Відповідно до ст. 1 Положення про Головне контрольно –ревізійне управління України, воно є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів України. Згідно з роз’ясненнями, наданими листом Фонду Державного майна України від 07.08.2008 року № 10-16-11131, відповідно до вимог п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», майно органів виконавчої влади не може бути об’єктом оренди як таке, що має загальнодержавне значення і не підлягає приватизації, відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Також, відповідачу було надіслано три примірники акту приймання –передачі орендованого майна для підписання та направлення на адресу позивача.

Лист та акти прийому –передачі були надіслані відповідачу 26.06.2009 року, що підтверджується копією фіскального чеку № 8012 від 26.06.2009 року та копією реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 26.06.2009 року.

Відповідачем вказаний лист з доданими актами був отриманий 01.07.2009 року як за адресою у м. Дніпропетровську, так і за адресою у м. Києві, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення № б/н та № 5804922.

Таким чином спірний договір припинив свою дію з 20.06.2009р.

Відповідно до пункту 10.5 договору та частині 2 статті 26 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна” договір оренди припиняється закінчення строку, на який його було укладено.

У частині 1 статті 27 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.5 договору оренди передбачено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Майно вважається поверненим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту прийому –передачі. Обов’язок по складанню акта прийому –передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Згідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Термін дії договору закінчився 20.06.2009р.у відповідності до п.10.6 договору.

Відповідач об’єкт оренди не повернув.

Суду також не було надано доказів повернення відповідачем об’єкту оренди.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач умови договору не виконав, спірне майно балансоутримувачу не повернув.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов’язання відповідача повернути об’єкт оренди є обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за період з 21.06.2009 року по 26.10.2009 року в сумі 1 270 грн. 50 коп. за неповернення орендованого майна у встановлений договором строк.

Відповідач зазначає, що позивач безпідставно нарахував неустойку, як міру відповідальності за порушення зобов’язання з повернення майна, оскільки він не порушував зобов’язання. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Позивач після закінчення строку дії договору оренди № 2028/д, тобто після 20.06.2008 р., як наймодавець за договором оренди жодного разу не заперечував проти користування відповідачем спірним майном, що відповідно правила ст. 764 Цивільного кодексу України, на думку відповідача, є підставою вважати спірний договір поновленим на новий строк.

Однак, позивач заперечував проти користування відповідачем орендованим майном по договору. У передбачений чинним законодавством та договором спосіб позивач попередив відповідача про закінчення терміну дії договору і не продовження терміну його дії на майбутнє.

Отже, посилання відповідача на статтю 764 ЦК України є безпідставним.

Відповідач зазначає, що ним сплачується орендна плата по договору оренди.

Згідно статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до пункту 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту приймання –передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

В пункті 9.3 договору позивач та відповідач чітко визначили період за який підлягає сплаті неустойка.

Таким чином, позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 21.06.2009 року по 26.10.2009 року в сумі 1 732 грн.

Згідно наданого позивачем до суду розрахунку розміру неустойки, відповідачем була сплачена частина суми, а саме –461 грн. 50 коп., тому позивач просить стягнути з відповідача решту суми –1270 грн. 50 коп.

Позивач не довів суду, що відповідач сплачував саме неустойку а не орендну плату.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню неустойка в сумі 1732 грн. Але, суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню неустойка в сумі 1 270 грн. 50 коп.

Якщо відповідач вважає, що він необґрунтовано вносив орендну плату після закінчення строку дії договору, він не позбавлений права звернутися до позивача з вимогою про повернення цих сум.

Відповідач не користується переважним правом на укладення договору на новий строк у зв’язку з наступним:

Згідно з частиною 3 статті 17 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна” (в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії договору) переважне право на продовження договору оренди на новий строк виникає у орендаря лише за умови, якщо він належним чином виконував свої обов’язки по договору, тобто в строки встановлені договором, про що прямо вказано в ч. 3 статті 17 цього Закону .

Після внесення змін в Закон України “Про оренду держаного та комунального майна”, ч. 3 статті 17 цього Закону також передбачає , що переважне право на продовження договору оренди на новий строк виникає у орендаря лише за умови, якщо він належним чином виконував свої обов’язки по договору.

В статті 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009р. (як в старій так і новій редакціях) також вказано, що на продовження договору оренди на новий строк має лише орендар, який належним чином виконував свої обов’язки по договору.

Стороною по договору є Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області.

Оскільки орендна плата зараховується в держбюджет , а не позивачу, то позивачу до подачі позову не могло бути відомо про те, що відповідач продовжує проводити оплату платежів.

Посилання відповідача на те, що він продовжує належним чином виконувати вимоги договору оренди спростовуються наступним:

Надані відповідачем платіжні документі свідчать про те, що відповідач порушував строк оплати орендної плати, який передбачений пунктом 3.5 договору (в редакції договору про зміни № 3), орендна плата оплачувалась відповідачем після 10 числа поточного місяця.

В пункті 5.3 договору (в редакції договору про зміни № 3) вказано, що в обов’язки орендаря, відповідача у справі, відноситься щомісячно до 12 числа надавати орендодавцю (позивачу у справі) інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету).

Відповідач не надав суду доказів виконання умов цього пункту договору. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у нього відсутні такі докази.

Крім того, відповідно до п. 5.4 договору оренди, відповідач зобов’язаний протягом місяця з дати підписання договору оренди укласти з балансоутримувачем орендованого майна угоди про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будинку і при будинкової території, та надати їх копії орендодавцю (позивачу).

Відповідач вказану вимогу договору не виконав, ні протягом місяця з дати підписання договору оренди, ні по день розгляду справи він не надав позивачу копії угод, укладених з балансоутримувачем орендованого майна, про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будинку і при будинкової території.

В пункті 5.11 договору оренди передбачено, що відповідач взяв на себе зобов’язання протягом 1-го місяця з дати укладанні договору оренди застрахувати орендоване майно на весь строк дії договору оренди, відповідно до чинного законодавства, та надати орендодавцю копію договору страхування орендованого майна, страхового полісу разом з документами, що підтверджують оплату страхового внеску.

Доказів укладання договору страхування орендованого майна на протязі 1 місяця з дати укладанні договору оренди та на вісь строк дії договору оренди відповідач суду не надав. Не надав суду відповідач і доказів надання орендодавцю копії договору страхування орендованого майна, страхового полісу разом з документами, що підтверджують оплату страхового внеску.

Таким чином, відповідач не користується переважним правом на укладання договору на новий строк.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Київстар Дж.Ес.Ем” (03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, 51; 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 103-а; р/р № 26008164716001 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 321842, код ЄДРПОУ 21673832) звільнити державне нерухоме майно –частину даху адміністративної будівлі площею 10,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, та на підставі акту приймання –передачі повернути його балансоутримувачу –Головному контрольно –ревізійному управлінню а Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129). Надати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” (03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, 51; 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 103-а; р/р № 26008164716001 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 321842, код ЄДРПОУ 21673832) неустойку у сумі 1270 грн. 50 коп. за наступними реквізитами: Одержувач: державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080200; код ЄДРПОУ 34677145; банк одержувача: УДК в Запорізькій області, МФО: 813015; р/р 31111093700007. Надати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” (03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, 51; 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 103-а; р/р № 26008164716001 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 321842, код ЄДРПОУ 21673832) на користь державного бюджету (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: ГУДК у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) витрати по сплаті державного мита в сумі 187 (сто вісімдесят сім) грн. Надати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” (03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, 51; 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 103-а; р/р № 26008164716001 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 321842, код ЄДРПОУ 21673832) на користь державного бюджету (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЕДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259) витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано : 14.12.2009р.