Рішення № 74217434, 25.04.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1099/18

Справа №754/8900/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Дмитрієвій А.

у відсутності сторін

розглянувши позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

05 лютого2016 року він, ОСОБА_1 керуючи власним автомобілем КІА СЕЕД, д.н.з. НОМЕР_2 зупинився перед перехрестям вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема з круговим рухом з метою надати перевагу транспортним засобам, (які рухалися по колу на перехресті) відчув удар по своєму автомобілі іншим транспортним засобом. В його автомобіль із заду в'їхав транспортний засіб РЕНО МАЙСТЕР д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням Відповідача, а тому дорожньо-транспортна пригода була вчинена з вини Відповідача, про що свідчить Європротокол. складений на місці дорожньо-транспортної пригоди та підписаний ним особисто на підставі схеми ДТП, погодженої сторонами.

Позивач зазначив, що підписання Відповідачем Європротоколу свідчить про визнання Відповідачем своєї вини у вчиненні цієї пригоди. Внаслідок вчиненої з вини Відповідача дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено його (позивача) транспортний засіб, чим завдано йому, ОСОБА_1 значної матеріальної шкоди.

Згідно висновку експертного дослідження його (позивача) автомобіля розмір завданої йому матеріальної шкоди становить 7 783 (сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 14 коп.

Крім цього, вартість послуг експерта становить 1200 (одна тисяча двісті ) грн.. Загальна сума майнової шкоди, яка була завдана Позивачу становить 8 983 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 14 коп.

Як виявилося, цивільна правова відповідальність Відповідача, як власника наземного транспортного засобу була застрахована в ПРАТ СТ «Іллічівське», про що свідчить поліс АЕ № 3095965 від 29.04.2016 року (копія додається), а тому він (позивач) повідомив страховика про настання страхового в установленому порядку.

Після вивчення отриманого повідомлення про страховий випадок та Європротоколу ПРАТ СТ «Іллічівське» частково відшкодувало йому (позивачу) майнову шкоду в розмірі 2083 грн. 00 коп., а решта суми майнової шкоди в розмірі 6 900 (шість тисяч дев'ятсот ) грн.14 коп. залишилася невідшкодованою.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому (позивачу) також заподіяно моральну шкоду. Він (позивач) зазнав значних душевних страждань, оскільки автомобіль КІА СЕЕД. д.н.з. НОМЕР_2 було пошкоджено, а коштів на його ремонт він не мав. Позивач зазначив, що спілкувався по телефону з Відповідачем і просив його добровільно відшкодувати заподіяну шкоду. Відповідач відмовив йому (позивачу), більш того, в категоричній формі заявив, що взагалі цього робити не буде.

Крім цього, він, ОСОБА_1 направив Відповідачу письмову вимогу щодо відшкодування шкоди, однак відповіді не отримав.

Безпідставна та незаконна відмова Відповідача у відшкодуванні заподіяної йому (позивачу) шкоди порушила його законне право на належне отримання відшкодування шкоди.

Внаслідок цієї відмови він, ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, які були викликані тим, що потрапив у такі складні обставини, при яких йому довелося, не отримавши належного відшкодування, терміново шукати кошшти на ремонт пошкодженого автомобіля, фактично жебрачити кошти у борг. Звернув увагу суду на те, що він (позивач) є батьком малолітньої дитини, являється єдиним годувальником сім'ї та матеріально допомагає своїм батькам похилого віку. Факт відмови Відповідача змінив звичайний спосіб його (позивача) життя, оскільки він витратив багато особистого часу та був змушений докладати додаткових зусиль на консультації та правову допомогу юристів, оформлення відповідних документів, проведення експертизи, тощо. Внаслідок ситуації, що склалася, він (позивач) перебуває в стані постійного стресу, який супроводжується напруженістю, знервованістю, порушенням психологічного стану та сну.

Враховуючи, що він (позивач) є главою сім'ї, а в даний час залишився сам на сам зі своїми сімейними проблемами, то перенесений ним нервовий стрес від приниження, внаслідок грубого порушення його прав тільки посилює страждання та душевну біль. Усі його (позивача) члени сім'ї, потрапивши в таку ситуацію, отримали психологічну травму, нервують, що також спричиняє йому душевні страждання. Крім цього, він, ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, якому користування громадським транспортом дається занадто важко і негативно відображається на його здоров'ї.

Оскільки Відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати заподіяну шкоду, це призвело до того, що він (позивач) протягом тривалого часу був позбавлений змоги користуватися автомобілем, який є єдиним засобом пересування позивача. У нього, ОСОБА_1 виникла необхідність часто відпрошуватися з роботи для поїздок щодо проведення експертизи, самостійного пошуку автозапчастин, автосервісу з прийнятними для нього (позивача) розцінками на авторемонтні роботи, що негативно позначилось на основній роботі позивача і, відповідно, створило атмосферу напруженості у відношеннях з керівництвом До того ж, в день здійснення експертного дослідження та для наступного звернення з приводу відшкодування шкоди він (позивач) вимушений був неодноразово протягом цілого робочого дня бути відсутнім на робочому місті, в той час, коли повинен був виконувати покладені на нього завдання.

Зазначив, що внаслідок дій Відповідача, він (позивач) протягом тривалого часу зазнає моральних страждань, що змінили його звичайний спосіб життя.

На підставі викладеного позивач, просить суд відшкодувати йому за рахунок Відповідача матеріальну шкоду у розмірі 6 900 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. від 25 липня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача до початку судового засідання надала до суду заяву про можливість розгляду справи за відсутності сторони позивача, вимоги позову підтримала в повному обсязі з підстав наведених в позові. Не заперечували проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомляв.

Будь-яких заяв, клопотань, а також відзиву зі сторони відповідача на адресу Деснянського районного суду м. Києва не надходило.

Зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог частини 4 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В судовому засіданні встановлено, що 05 лютого 2016 року, ОСОБА_1 керуючи автомобілем КІА СЕЕД, д.н.з. НОМЕР_2 зупинився перед перехрестям вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема з круговим рухом з метою надати перевагу транспортним засобам, (які рухалися по колу на перехресті) відчув удар по своєму автомобілі іншим транспортним засобом. В автомобіль позивача із заду в'їхав транспортний засіб РЕНО МАЙСТЕР д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_2.

Згідно зі ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

У разі невиконання хоча б однієї з обов'язкових для європротоколу умов, виклик співробітників Національної поліції України для оформлення ДТП є обов'язковий.

Працівники патрульної поліції на місце пригоди не викликалися, ОСОБА_1 або ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП за вказаних обставин не притягувалися.

Відповідач на місці ДТП свою вину визнав, сторони мали діючі страхові поліси цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, травмованих при дорожньо-транспортній пригоді не було, в зв'язку з чим працівники патрульної поліції на місце ДТП сторонами не викликалися, і на місці ДТП ними було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

В даному повідомленні відповідач визнав свою вину в дорожньо-транспортній пригоді, що засвідчив своїм підписом.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2, як власника наземного транспорту застрахована ПрАТ СТ «Іллічівське», що підтверджується полісом АЕ №3095965 від24.05.2015 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії з 00 год. 00 хв. 30.04.2015 р. до 29.04.2016 р. (включно).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В ст.29 Закону зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

08.02.2016 р. позивач, у відповідності до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» повідомив ПрАТ «Іллічівське» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 05.02.2016 р. з вини ОСОБА_2(а.с.7-8).

У відповідності до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власник колісного транспортного засобу № 39/6-17 від 19.06.2017 р., здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6,

-вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 7 783,14 грн.;

-вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 11 152,93 грн.;

-ринкова вартість легкового автомобіля марки Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3, до моменту ДТП, становить: 207 995,20 грн. (а.с.12-21).

У відповідності до Квитанції до прибуткового касового ордера №379 від 14.06.2017 р. за складання звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власник колісного транспортного засобу № 39/6-17 від 19.06.2017 р., позивачем сплачено 1 200 грн. (а.с.28).

21.06.2017 р., позивач звертався до відповідача ОСОБА_2 з письмовою вимогою про відшкодування шкоди завданої ДТП, що підтверджується описом вкладення у цінний лист на ім'я ОСОБА_2, відправленого за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.29-31).

13.07.2016 р. ПрАТ «Іллічівське» відшкодувало позивачу матеріальний збиток завданого власнику автомобіля Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 2083 грн. (а.с.9).

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як визначено у ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, вказана правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 20 січня 2016 року в справі 6-2808цс15. Отже, позивач звернувся з позовом до належного відповідача.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що до цього часу його автомобіль не відновлений в звязку з відсутністю коштів та відмовою відповідача від відшкодування завданих збитків.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 998, 22 ЦК України, виплату страхового відшкодування в розмірі 2 083 грн. а також витрати, які позивач має понести для відновлення пошкодженого автомобіля, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 700,14 грн. в відшкодування матеріальної шкоди /7783,14-2083 = 5700,14/.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» розяснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п.5 даної постанови Пленуму обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з викладеного вище, обставин порушення прав позивача, виходячи з засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на його користь 5000,00 гр. в відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " розяснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ»я сторін та враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Так, європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол».

Таким чином, європротокол - це спрощена форма оформлення ДТП його учасниками без виклику патрульної поліції.

Судом встановлено, та не заперечувалось позивачем, що сторони погодили між собою зазначену обставину, патрульну поліцію не викликали, самостійно заповнили бланк европротоколу.

Крім того, в європротоколі відповідач власноручно зазначив про свою вину у вчиненні ДТП.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Оплачені позивачем витрати на проведення Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власник колісного транспортного засобу № 39/6-17 від 19.06.2017 р., здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 у розмірі 1200 грн. не є шкодою в розумінні ст.1166, ч.2 ст. 1192 ЦК України та відноситься до судових витрат в розумінні ст. 133 ЦПК України і які суд стягує на користь позивача.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що з вини відповідача було пошкоджено в ДТП транспортний засіб позивача, а також нездійснення страхової виплати для відшкодування матеріальної шкоди позивачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Отже, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1280 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5) вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_3, у розмірі 5 700,00 грн. та суму вартості за проведення звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власник колісного транспортного засобу № 39/6-17 від 19.06.2017 р. у розмірі 1 200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5) в відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 народження (ІПН НОМЕР_5) судовий збір у розмірі 1 280,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: